Байден поїхав до Південної Кореї, а Китай диктує умови Москві: як вплинула війна на міжнародні відносини (ВІДЕО)

Прапори Китаю, РФ і США. Фото: pravda.com.ua

США, Китай, Росія — третього зайвого не буде. У "трикутнику" найбільших світових країн змінюються відносини. Проте нейтралітет Піднебесної зовсім неоднозначний, а Вашингтон робить нові кроки зміцнення своїх позицій, інформує "Дом".

환영하다 (hwan-yeonghada) — "ласкаво просимо" корейською. Так зустрічали у Сеулі главу США Джо Байдена. Американський президент вирушив у першу за час каденції поїздку до Азії.

"Сьогодні жорстока та неспровокована путінська війна в Україні ще більше демонструє необхідність захисту наших найважливіших ланцюжків постачання, щоб наша економіка та національна безпека не залежали від країн, які не поділяють наші цінності. Саме тому наша стратегія полягає у тому, щоб зміцнювати наші зв'язки та нашу співпрацю в усіх напрямках. Саме так обидві наші країни можуть підвищити нашу стійкість у довгостроковій перспективі", — заявив Джо Байден під час візиту до Сеула.

П'ятиденний візит до Південної Кореї та Японії зміцнить позицію країн на тлі Китаю, що зміцнює свої позиції. Війна в Україні стала випробуванням для відносин Росії з Піднебесною та чітко позначила розбіжність їхніх інтересів. Проте Китай принаймні на словах дотримується досить специфічного нейтралітету — проросійського та антиамериканського одночасно, вважають експерти.

"Китай спочатку і ще до війни дуже багато говорив про те, що західні країни, Сполучені Штати насамперед, а також НАТО і Європа, начебто підкидають дрова у багаття конфлікту. Вони нібито провокують Росію. Тобто не Росія винна в початку війни, а це начебто її спровокували розпочати таку війну проти України", — каже член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль.

Експерт переконаний, що Китай потрапив у пастку Москви. Думка, що нейтралітет Піднебесної в українському питанні — наслідок нібито економічної залежності від Росії — помилкова. Адже обсяг торгівлі Китаю із західним світом у рази перевищує обсяг торгівлі з країною-агресором.

"У Китаю немає великого інтересу, щоб, наприклад, втрачати величезні доходи, величезні прибутки, величезні економічні відносини із Заходом лише через те, що є якась Росія. Вона не є ключовим торговим партнером. Те, що Росія не була готова продавати раніше, вона вже готова продавати зараз, тому що просто вже немає в них ринків збуту таких, як раніше", — пояснює Олексій Коваль.

Ось і виходить, що Росія знижує ціни на експорт, адже, окрім Китаю, її продукцію купувати нема кому. У цій ситуації Пекін сам вирішує, скільки й за що платити, а звичайні росіяни біднішають з кожним днем. Через ці привілеї Китай поки що не визначився — на чиєму він боці: цивілізованого світу чи країни-вигнанця, економіка якої через санкції летить у прірву, а люди біднішають з кожним днем.

Читайте також: Попри заяви Кремля про підтримку, китайські компанії йдуть з російського ринку — дані РНБО

Прямий ефір