8 годин переговорів США та РФ: що отримає Кремль від Вашингтона — оцінка експертів (ВІДЕО)

Переговори щодо ситуації на кордонах України та стратегії безпеки проходили сьогодні, 10 січня, у Женеві. Діалог заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Рябкова та заступника держсекретаря США Венді Шерман тривав майже 8 годин, інформує "Дом".

Про результати зустрічі США та Росії можна буде говорити не раніше, ніж у п'ятницю, 14 січня. Оскільки на середу, 12 січня, заплановані переговори Ради Росія — НАТО у Брюсселі, а 13 січня у Відні зустрінуться постпреди країн Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ).

Поки що експерти вважають, що у Женеві про конкретні речі сторонам домовитися не вдасться. Кремль не отримає від Вашингтона так званих гарантій безпеки про нерозширення НАТО на схід. США раніше заявили свою позицію: переговори в Женеві мають стосуватися лише двосторонніх питань, а питання членства України в НАТО не стосується Росії. Це вже можна оцінювати як позитивний момент для України.

"Домовитися про ці конкретні речі вони не зможуть. Залишається одне питання, за яким Москва дійсно може дотиснути, і, можливо, все затівалося саме для цього, — змусити Україну насамперед слідувати Мінським угодам в інтерпретації Москви. Щодо Мінських угод, я глибоко переконаний, адже це вже проходили: ну не разу не виходило так, щоб "викрутити руки" Зеленському, щоб він погодився на здачу інтересів України в будь-якому вигляді. Не було жодного разу. З чого б це він зараз піде на це", — коментує російський правозахисник Марк Фейгін.

Ще в грудні російська влада зажадала від США гарантії нерозширення НАТО, погрожуючи ескалацією ситуації на Донбасі. Все це на тлі стягування військ до кордонів України.

"Класична для Москви тактика — залякування. Коли раніше там стояло 30 тис. (військових, — ред.) вже, ясна річ, не спрацьовує, повинна була з'явитися більша палиця, важча загроза. Тому ми побачили і збільшення сил, і розширення географії, де вони перебувають. Ми побачили чинники, що непокоять не лише для України, а й для сусідів РФ", — вважає директорка програми безпеки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

На думку експертів, у Кремлі озвучили явно нездійсненні вимоги, щоб досягти головної для себе мети — зупинити зближення Києва зі США.

"Було завдання попросити настільки багато і настільки не реально для того, щоб потім реальне бажання Москви здалося вже Вашингтону, Брюсселю, Парижу, Берліну чимось на кшталт: ну гаразд, це поступка, на яку ми можемо піти. Швидше за все, російська мета набагато менша. Вона не одна. Вона стосується, звичайно, стратегічних озброєнь. Вона стосується того, щоб загальмувати переговори з Україною, тому що побачили, що інтенсифікувалася співпраця, треба якимось чином це зупинити", — додає Ганна Шелест.

Читайте також: Підсумки 10 січня: переговори в Женеві, продовження арешту Медведчуку й акція на підтримку казахів (ВІДЕО)

Нагадаємо, з 10 по 13 січня в Європі пройде низка важливих заходів щодо безпеки та миру:

• 11-12 січня пройдуть консультації делегації США з керівництвом НАТО, союзниками з НАТО та офіційними особами ЄС з питань європейської безпеки у контексті агресії Росії проти України;
• 11 січня делегація США зустрінеться з представниками ЄС і спільно з союзниками підготується до засідання Ради Росія – НАТО;
• 12 січня у Брюсселі відбудеться засідання Ради Росія – НАТО;
• 13 січня у Відні відбудеться засідання Постійної ради ОБСЄ.

Читайте також: НАТО та Україна узгодили позиції у Брюсселі — підсумки засідання (ВІДЕО)