"5 вопросов на злобу дня": що потрібно знати переселенцям, які купують житло

Кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донбасу і Криму, зареєстрованих в Україні, становить близько 1,4 млн осіб. Статус переселенця слугує підставою для нарахування адресної допомоги та певних пільг.

Як зміна місця реєстрації або купівля нерухомості впливає на виплати адресної допомоги і статус внутрішньо переміщених осіб — у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом" розповіла Олена Луньова, юристка, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

— Чи відрізняється процедура оформлення документів під час купування квартири людьми в статусі ВПО?

— Процедура отримання документів та оформлення угод під час купівлі нерухомості у людей, які мають довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, нічим не відрізняється від тих, хто такої довідки не має.

— Чи зберігається статус внутрішньо переміщеної особи у людини після придбання житла?

— По-перше, потрібно говорити, що довідка переселенця не дає їм особливого статусу. Все ж таки йдеться про те, що цей документ підтверджує факт внутрішнього переміщення. Як рентгенівський знімок, який покаже, що рука колись була зламана, так і довідка переселенця показує, що факт переміщення колись із людиною трапився.

Купівля нерухомості, зміна реєстрації місця проживання та будь-які інші дії не змінюють того факту, що переміщення сталося. Тому і довідка залишається у людини, якщо вона добровільно від неї не хоче відмовитися.

— Чи залишаються пільги, які отримують внутрішньо переміщені особи?

— Якщо говоримо про адресну допомогу, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам, то під час оформлення права власності на нерухомість на підконтрольній уряду України території, якщо це не лінія дотику, адресна допомога припиняється.

Після оформлення угоди про придбання квартири необхідно повідомити в Управління праці та соцзахисту, якщо переселенець стояв на обліку й отримував цю допомогу.

— Тобто повідомити про придбання квартири — обов'язок переселенця?

— Так, подати інформацію в Управління праці та соцзахисту — обов'язок внутрішньо переміщеної особи. Якщо цього не зробити і продовжувати отримувати адресну допомогу, і водночас бути власником житла, то гроші доведеться повернути. Якщо, наприклад, через три місяці з'ясується, що людина отримувала допомогу, будучи власником житла, доведеться повернути допомогу не тільки за себе, але і за всіх членів родини, які ці кошти отримували.

— Яким чином впливає на отримання адресної допомоги ВПО купівля, яку зробив його (її) родич?

— По-перше, йдеться про придбання житлового приміщення. Це не обов'язково ціла квартира або будинок, а навіть частина житлового приміщення, але мовиться конкретно про житло. Що стосується спорідненості, то тут потрібно говорити, що відповідно до постанови Кабміну №505 про порядок призначення адресної допомоги, наявність у будь-якого члена сім'ї у власності майна, житла тягне за собою припинення виплат адресної допомоги. Сама постанова, звичайно, не містить у собі перелік тих людей, які вважаються рідними в цій ситуації.

Але є інші закони та кодекси — Цивільний кодекс і Сімейний кодекс — які вказують, хто такі рідні члени родини. Ми говоримо про першу лінію споріднення: батьки, діти. Якщо говоримо про другу лінію споріднення — брати, сестри — то тут важлива умова спільного проживання.

— Як переселенці повинні доводити, що вони не живуть із братом або сестрою?

— Ці речі залишаться для з'ясування в судовому порядку, і якщо Управління праці та соцзахисту розцінить таку покупку як таку, яка тягне за собою припинення виплати адресної допомоги, то можна буде це рішення оскаржувати в суді.

— Скільки внутрішньо переміщених осіб сьогодні проживає в Україні?

— Згідно з офіційною статистикою — зареєстровано понад 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб. Але тут важливо розуміти, що це кількість людей, які отримали довідку переселенця. Серед них є люди, які проживають на окупованих територіях, але змушені для доступу до послуг, для отримання пенсії отримати цю довідку переселенця. Тому скільки насправді переселенців в Україні, держава не знає.

— Скільки держава виділяє коштів на адресну допомогу та інші пільги ВПО?

— В середньому на рік адресна допомога виділяється в межах 3 млрд грн. Сама собою ця допомога невелика, якщо ми говоримо про конкретні сім'ї.

Підхід до виплати адресної допомоги має бути змінений. Зараз це досить невеликі суми, які виплачуються родині, незалежно від потреб.

Розмір допомоги повинен визначатися із потреб внутрішньо переміщених осіб, і суми мають бути такими, що індексуються і для працездатного населення, зокрема.

Які змінюються з часом. Тому що у нас є такий мікс: є суми, які фіксовані, — це для дітей та пенсіонерів. Тобто суми, які залежать від прожиткового мінімуму для людей з інвалідністю. Чи будуть вони змінені, нам поки невідомо, але дуже чекаємо.