"5 вопросов на злобу дня": як "Кримська платформа" допоможе окупованому півострову

Вже понад десять країн підтримали "Кримську платформу", серед них — Велика Британія, Канада, Сполучені Штати, Туреччина, Франція, Польща та інші. Перший саміт платформи запланований на 23 серпня.

Як ця ініціатива може допомогти поверненню Криму, і чому запуску платформи так боїться Росія — розповів експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

— Які завдання виконуватиме "Кримська платформа"?

— Це інструмент повернення теми Криму на міжнародну арену. Тому що за сім років окупації ніхто не говорив на цю тему. Якщо щодо окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) є Мінський процес, Нормандський формат, то щодо Криму немає жодного міжнародного інструменту, який дає можливість впливати на ситуацію, на стан справ з правами людини на півострові, на екологічні проблеми, взагалі на все, що відбувається на Кримському півострові. Тому це проривне рішення, і якщо "Кримська платформа" буде реалізована так, як вона задумувалася, — це стане важливою подією. На сьогодні немає стовідсоткової впевненості, хоча згода багатьох брати участь — це дуже хороший знак і ознака того, що перспективи у цього формату є.

— Скільки країн вже погодилися бути учасниками "Кримської платформи"?

— Ця цифра змінюється. Вона динамічна і залежить від роботи української дипломатії та від згоди міжнародних партнерів взяти участь. Те, що Велика Британія, Канада, Сполучені Штати, Туреччина, Франція, Польща, країни Східної Європи висловили зацікавленість, створює необхідні передумови для приєднання інших країн до цієї ініціативи. Але потрібно сказати, що майже всі ключові країни висловили зацікавленість у приєднанні та принаймні декларували участь на високому дипломатичному рівні.

— Чому Росія так боїться запуску "Кримської платформи"?

— Насамперед бояться того, що питання окупації Криму буде порушене. Якщо "Кримська платформа" збереться і все піде за планом, то сторони так чи інакше підпишуть якусь декларацію, якісь документи, продемонструють свою позицію. Крім того, українським МЗС планується на обговорення багато конкретних речей. І щодо кожного з цих питань та напрямів також буде окреме рішення.

Відповідно, Російська Федерація усіма силами намагається зняти питання Криму з міжнародного порядку денного. Що вони говорять? "Питання Криму закрите". А тут раптом виявляється, що всі зусилля для того, щоб воно було закрите, виявилися марними. Саме тому така нервова реакція.

У межах платформи можуть розглядатися окремі напрями:

• політика невизнання анексії;
• розширення санкцій саме за окупацію;
• безпека, зокрема — безпека мореплавання;
• питання Азовського моря;
• права людини, де є дуже наочні свідчення злочинів, скоєних Російською Федерацією на Кримському півострові;
• вплив на екологію.

Якщо з усіх цих окремих напрямів будуть напрацьовані документи, які підтверджуватимуться фактами та супроводжуватимуться відповідними юридичними обґрунтуваннями і пропозиціями, на це Російській Федерації відповідати буде однозначно складніше.

— Чи свідчить це про те, що у межах "Кримської платформи" лідери та представники країн світу зможуть ухвалювати рішення про посилення тиску на Російську Федерацію — голосувати за резолюції або ж посилювати санкції?

— Так, у проєктах рішень і в проєктах, які зараз плануються, йдеться як про збереження санкційного режиму за незаконні дії щодо Криму, так і про нові санкції. Якщо Україна представить за окремими напрямами опис ситуації та юридичне обґрунтування, то цілком логічно, що за цими конкретними випадками можуть бути застосовані додаткові санкції.

— Чи передбачена у межах "Кримської платформи" інформаційна робота з жителями Криму?

— Я не знаходив у тих повідомленнях або документах, які готуються щодо "Кримської платформи", окремого інформаційного блоку, який був би спрямований на Крим. Це більше робота Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерства культури, інших українських установ та органів, а також при співпраці з нашими міжнародними партнерами. Нещодавно, наприклад, були встановлені нові передавачі в Чонгарі на середній хвилі, і мої знайомі в Кримських горах тепер спокійно слухають українське радіо. Для них це дуже важливо.