Відхід Української православної церкви від Москви — це гібридна релігійна спецоперація, — Козловський

Рішення Української православної церкви Московського патріархату щодо незалежності від Російської православної церкви — своєрідна гібридна релігійна спецоперація. Таку думку сьогодні, 28 травня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA висловив релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень міжнародних духовних відносин Ігор Козловський.

"Говорити, що вчорашні події — історичні, епохальні, ну, напевно, не зовсім так. Перед нами, я сказав би, своєрідна гібридна релігійна спецоперація", — сказав він.

Козловський нагадав, що Українська православна церква три місяці війни "не могла з себе видавити посил до своїх віруючих щодо того, хто винен у цій війні, які її причини, засудити того ж таки [московського] патріарха Кирила". І це призвело до того, що поступово після 24 лютого:

• понад 400 парафій перейшло до Православної церкви України;
• 430 священиків УПЦ МП підписали звернення до Собору предстоятелів Стародавніх східних церков із засудженням Кирила та засудженням єресі "русского мира".

Козловський упевнений, що заявлене адміністративне відділення Української православної церкви від російської — це не відділення від Москви.

"Юридично, ми ще не бачимо цього розриву з Російською православною церквою. ЗМІ вже активно пишуть, що стався розрив. Розриву немає. У своєму рішенні Собор УПЦ висловив незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни. А незгода — це не осуд. Всі, звичайно ж, очікували засудження, як це зробила Православна церква України, немає зовсім засудження ідеології "русского мира", який є багато в чому продуктом Російської православної церкви. Тобто, ми не бачимо тут розриву з РПЦ", — пояснив він.

У заяві Собору УПЦ МП йдеться про готовність діалогу з Православною церквою України, але за виконання певних умов.

"Висувають вимоги: ми змінюватися не будемо, ми абсолютно праві, а от ви — не канонічні. Тобто це не заклик до діалогу. Крім того, незрозуміла навіть мета такого діалогу. Навіщо вступати в діалог, якщо вам не зрозуміла мета? А головна мета, чого хоче громадянське суспільство, — це соборність, об'єднання всіх православних церков в Україні", — продовжив Козловський.

Знову ж таки у рішенні Собору УПЦ не йдеться про початок процесу автокефалії, а йдеться про збереження "духовних відносин" із РПЦ. Це теж не говорить на користь ідеї про розрив із Москвою.

"Але все-таки буде необхідний діалог із залученням світового православ'я. Тому що вже зрозуміло, що УПЦ не готова до конструктивного діалогу, бо не бачить себе і замість аналізу своїх дій, засудження їх, іде пошук ворогів зовні. Православна церква України в цьому відношенні більш рішуча, конструктивніша і відкрита до того, щоб вступати в цей діалог. Тому, напевно, не обійтися без допомоги світового православ'я, без допомоги Вселенського патріархату, а може навіть приєднати й громадянське українське суспільство", — наголосив релігієзнавець.

Читайте також: Церковний трибунал над патріархом Кирилом: деталі обговорюємо з ініціатором процесу протоієреєм Андрієм Пінчуком

Нагадаємо, 27 травня Собор Української православної церкви Московського патріархату ухвалив рішення про адміністративне відділення від Російської православної церкви, але із збереженням духовного спілкування. Причина — не згода з патріархом Кирилом у питанні війни Росії проти України.

У РПЦ у відповідь зазначили, що рішення Собору УПЦ МП про "повну незалежність" веде цю церкву до розколу.

Також в рішенні Української православної церкви говориться, що УПЦ жалкує про відсутність єдності в українському православ'ї та готова відновити діалог із Православною церквою України.

Читайте також: За "русский мир" та ставлення до війни: засудити злочини патріарха Кирила вимагає Православна церква України (ВІДЕО)