Трудові відносини під час війни — кого торкнуться зміни (ВІДЕО)

Воєнний стан в Україні продовжили до 25 квітня. Введений правовий режим у країні впливає на роботу багатьох галузей, а також на трудові відносини, оскільки набув чинності закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", інформує "Дом".

Через активні бойові дії багато підприємств зруйновані або не можуть функціонувати з низки причин. Мільйони українців залишилися без роботи. З 23 березня в країні запровадили норми щодо стосунків роботодавця та найманого співробітника. Ними, зокрема, передбачено таке:

• роботодавець може за своїм бажанням розірвати трудовий договір із працівником у зв'язку із веденням бойових дій;
• у період воєнного стану працівника можуть звільнити, якщо він перебуває на лікарняному або у відпустці;
• якщо працівник перебуває у декретній відпустці, ця норма на нього не поширюється.

"Цей закон діє, по-перше, на час воєнного стану, по-друге, це стосується підприємств, які ліквідовані в результаті воєнного стану. Тобто або ці підприємства фізично знищені, або знищено майно підприємства, що не дає надалі можливості функціонувати в звичайному режимі. Тому для таких підприємств законодавець дозволив цей захід — щодо звільнення працівників за власною ініціативою. Для працівника передбачено отримання середньомісячної плати за такого звільнення. Це стосується підприємств, які знищені, це не стосується всіх підприємств, які є на території України", — пояснює адвокатеп Тетяна Даниленко.

Крім того, тепер людей, чиї професії пов'язані із запобіганням або ліквідацією наслідків бойових дій, можуть переводити на іншу роботу.

"Щодо переведення в інші регіони, дозволяється, дійсно, переведення без згоди такого працівника, якщо така робота не протипоказана за станом його здоров'я. Оплата праці зберігається середньомісячна за колишньою роботою", — продовжує адвокатка.

Робочий тиждень тепер може тривати до 60 годин і складатиме шість 10-годинних робочих днів. А вихідні можуть скоротити до доби. Жінок можуть залучити до роботи в небезпечних та шкідливих умовах лише за їхньою згодою. Крім того, роботодавець може не виплачувати зарплату, однак якщо на це є вагомі причини.

"Якщо немає більше підприємства, то роботодавець також може гарантувати виплату заробітної плати своїм працівникам. Але це досить цікава норма. Усі витрати на виплати заробітної плати покладаються на країну-агресора, яка зараз веде війну на території України", — коментує керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березовська.

Навіть у воєнний час, за словами експертки, роботодавець може допомогти співробітнику зберегти не лише своє життя, а й роботу.

"Досить багато компаній кажуть, що ми намагаємося робити все, щоб підтримати своїх співробітників. Одні купують психологічну підтримку для своїх співробітників, з ними працює психолог. Деякі компанії релокують своїх співробітників у безпечні регіони, безпечні країни, покладаючи на себе витрати на цю релокацію і на влаштування сімей на нових місцях", — розповідає Березовська.

За даними соціологічної групи "Рейтинг", 53% українців втратили роботу через війну і лише 2% з них знайшли нову. Сьогодні уряд передбачив допомогу тим, хто втратив дохід. 6,5 тис. грн через додаток "Дія" отримають не лише ті, що залишився без роботи, а й роботодавці, які наймають переселенців. Окрім того, всі переселенці отримають по 2 тис. грн щомісячної допомоги від держави через додаток "Дія".

Читайте також: Робочий тиждень — до 60 годин: нові правила праці під час війни — президент підписав закон