Три книги, які варто прочитати: "Утро Дома" з книжковим оглядачем Дмитром Слівним

Полиці книжкових магазинів заставлені різноманітною літературою, і часто людям не вистачає часу, щоб прочитати все, що хочеться.

Які книги варто читати і як "відсіяти" непотрібну літературу — розповів журналіст, книжковий оглядач Дмитро Слівний в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Костянтин Октябрський і Анастасія Касілова.

— Які книги ти для нас підготував?

— Перше — "Становлення" (Becoming) Мішель Обами. Це одна з найвпливовіших жінок світу. Мабуть, найвпливовіша. У 2018 році вона випустила мемуари, ось вони. У книзі є фотографії з домашнього архіву. Наприклад, фото батька Мішель Обами. Попри те, що він погано ходив — у нього був розсіяний склероз — він був одним із найкращих співробітників. Він працював на обладнанні, яке займалося обслуговуванням гідроелектростанцій. Вони жили в Чикаго, біля великого озера, і її батько стежив за турбінами. Кажуть, за всю кар’єру він не пропустив жодного дня на роботі.

Книга поділена на три частини: "Стаючи собою", "Стаючи нами" і "Стаючи великими". "Стаючи собою" — про те, як вона дорослішала. Батько був інженером, мама теж працювала. Були ще брати, сестри. Расові забобони, "чорна" сегрегація.

"Стаючи нами" — це зустріч із майбутнім коханим Бараком Обамою. І третя частина, "Стаючи великими", — це про публічну діяльність пари. Про те, як Мішель відійшла на другий план, про те, як чоловік будував політичну кар’єру. Про те, як вони відвідували психотерапевта, тому що він мав працювати далеко від сім’ї, а вона мала обирати між домом і кар’єрою.

— Чому варто прочитати цю книгу?

— Щоб дізнатися, як стати дружиною президента. Ця книга відкриває нам двері в чуже життя.

— Друга книга — "Сказати життю: "Так", Віктор Франкл. Розкажи про неї.

— Це одна з найбільш важливих книг в історії не тільки психологічної літератури, а й загалом людства. Віктор Франкл — це, мабуть, один із найтитулованіших психотерапевтів у світі, автор 31 роботи. "Сказати життю: "Так" — одна з його найбільш значущих книг.

У 1942 році він потрапив до концтабору, пробув там до 1945-го, поки його не звільнили союзники. Тоді він уже був відомим професором, читав лекції. У нього були свої праці, своя література, він почав працювати над своєю теорією сенсу. Фрейд до цього говорив, що людиною рухає сексуальність. Після Фрейда казали, що людиною рухає жага влади, а Франкл припустив, що в житті людини є ще інші сенси, і вони можуть бути різні. З цією теорією він потрапив до концтабору, у нього навіть був рукопис із собою, який він дуже намагався зберегти. Рукопис він не зберіг, але хотів закінчити цю роботу.

Це науково-популярна література, але не художня. Тобто вона написана трохи канцелярською, терапевтичною мовою. Вона написана лікарем, не письменником.

Потрапивши до концтабору, він почав працювати з ув’язненими, це унікальний випадок. Дуже рідко народжується учений, який потрапляє в екстраординарні обставини, де є багато живого "робочого матеріалу". Навіть більше, він спостерігав сам за собою в екстрених умовах. Він намагався вселити в людей бажання жити, тому що багато хто з них були знищені.

Він ставить питання: чому одна людина зовні може бути слабкою, але вона виживає, а інша — ламається удвічі швидше? Що змушує людину проходити ці умови, та які зміни з нею відбуваються? Це драматична історія виживання, але при цьому й серйозна наукова робота.

— Про що третя книга?

— Це книга "Моторошно голосно і неймовірно близько" Джонатана Сафрана Фоера. Роман, який повністю виправдовує покладені на нього очікування. Тут є все — авторські амбіції, віртуозність написання, тонкість, психологічність, квест, навіть якийсь елемент детектива й загадки.

Це бестселер, написаний за мотивами трагедії 11 вересня. Історія життя 9-річного нью-йоркця, якому дуже пощастило з батьком. Батько, намагаючись адаптувати його до дорослого життя, робить для нього квести та загадки. Один із квестів обірвався несподіваною смертю батька, який перебував в одній із веж. Після смерті батька хлопчик знаходить у вазі конверт, на конверті напис "Black", в конверті — ключ. І хлопчик вирішив розгадати загадку, до чого ж підходить цей ключ.

— Виходить, батько навіть після смерті продовжив його виховання.

— Так, ми можемо тільки побажати кожному таких відносин з родичами.