Тест для Путіна: про підготовку "Кримської платформи" говоримо з Тамілою Ташевою та Володимиром Фесенком

Вчора, 6 червня, у Києві відбулося багато подій, присвячених окупованому Криму: онлайнмарафон з наповнення "Вікіпедії" статтями кримськотатарською мовою, круглий стіл про екологію Криму, а на Майдані Незалежності відбулася акція на підтримку арештованого на півострові фрілансера "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка.

Про те, як російська влада Криму ставиться до непорушності права на свободу слова та інших прав людини, про запуск саміту "Кримська платформа", а також можливості посилення міжнародного тиску на Росію — у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорять заступниця представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева та український політолог Володимир Фесенко.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Яка в окупованому Криму ситуація і зі справою Єсипенка, і з іншими незаконно затриманими українцями?

Ташева: Ситуація з Владиславом Єсипенком складна. Це журналіст "Радіо Свобода", який у Криму виконував редакційні завдання. Він був затриманий після 9 березня, після акції в Сімферополі, присвяченій дню народження Тараса Шевченка. Він висвітлював цю подію.

До нього були застосовані тортури, й він змушений був зізнатися нібито в шпигунській діяльності. За, здається, тиждень, він відмовився від своїх показань, оскільки до нього змогли зайти незалежні адвокати. До цього ж були застосовані адвокати, яких називають "подментовскими" (рос., — ред.), тобто ті, які співпрацюють з окупаційними правоохоронними органами.

Таких справ десятки. Можна називати справи й інших цивільних журналістів, але це було, напевно, найбільш гучне затримання журналіста за останній рік.

— Що Україна може зробити, щоб привернути увагу до незаконних затримань і захистити своїх громадян?

Ташева: На жаль, у держави немає доступу на окуповану територію. Тому ми можемо працювати тільки з міжнародними організаціями. Це і Європарламент, і ПАРЄ, і ООН. До речі, ООН ухвалила резолюцію [щодо Криму] і готується нова — в грудні вона голосуватиметься. У цих резолюціях йдеться про переслідування журналістів, журналістів-правозахисників.

Міністерство закордонних справ України запустило кампанію з підтримки українських журналістів, які переслідуються в Криму. Це коли, наприклад, про журналістів-правозахисників Криму говорить [відомий американський філософ, політичний економіст і публіцист] Френсіс Фукуяма. Коли мислитель такого рівня говорить про переслідування журналістики в Криму... І ми сподіваємося, що Владислав Єсипенко також буде підтриманий в межах такої менторської програми одним із найвідоміших людей у ​​всьому світі.

— Щоб привернути увагу міжнародної спільноти до проблем кримчан в умовах окупації та посилити міжнародний тиск на Росію, держава ініціювала саміт "Кримська платформа". Чого очікувати від 23 серпня, коли стартує саміт?

Фесенко: Я б застеріг від завищених очікувань. Треба розуміти, що боротьба за Крим —довготривала, наполеглива, вона вимагатиме серйозних зусиль. Для цього й створюється "Кримська платформа" — це майданчик міжнародної взаємодії в боротьбі за Крим. Причому, як за деокупацію Криму (це стратегічна мета), так і за вирішення поточних проблем.

Це, звісно, контроль щодо порушень прав і свобод у Криму. Це дуже актуальна проблема, Україна веде боротьбу в Міжнародному суді ООН. Треба привертати увагу засобів масової інформації, різних міжнародних інституцій. І тут такий координаційний міжнародний майданчик, як "Кримська платформа", може дуже серйозно допомогти.

Проблема, яку озвучив президент Володимир Зеленський — поточна, сьогодні найактуальніша, — боротьба за розблокування Керченської протоки, акваторії Азовського моря, значної частини акваторії Чорного моря. За це теж треба боротися. Тобто, тут цілий комплекс різноманітних завдань.

Чому необхідна "Кримська платформа"? Тому що з 2014 року, на відміну від ситуації з Донбасом, Росія категорично відмовлялася вести будь-які переговори щодо Криму, статусу Криму, і всього, що пов'язано з Кримом. І мені здається, що від самого початку українська сторона якось пасивно відреагувала на цю ситуацію. І те, що зараз на практиці реалізується ініціатива, запропонована ще кілька років тому низкою політиків і громадських організацій, — це дуже добре.

Краще пізніше, ніж ніколи. Тому вкрай важливо, щоби "Кримська платформа" зараз повноцінно почала свою роботу. Ще один момент зазначу: не варто, можливо, з самого початку гнатися за кількістю гостей... Справа не в кількості, а в якості. У тому, щоб майданчик почав працювати, щоб через нього можна було активно впливати на міжнародну громадську думку.

— "Кримська платформа", дійсно, дуже важливий майданчик. Але, ймовірно, завищені очікування щодо результатів роботи саміту можуть не виправдатися.

Ташева: Дивлячись про які завищені очікування ми говоримо. Я згодна з тим, що, можливо, питання не в кількості країн-учасниць, які приєднаються до "Кримської платформі", а в рівні представленості.

Для Міністерства закордонних справ ключове питання — щоб підписантами заключного документа було якомога більше країн, наших партнерів, і високий рівень представництва. На думку Міністерства, очільниками делегацій можуть бути або президенти країн, або керівники парламентів, або керівники урядів цих країн. Тоді ця делегація вважається повноважною, вона братиме участь у "Кримській платформі" та ухвалюватиме певні рішення.

Згодна з паном Фесенком — робота після 23 числа не завершиться, а, навпаки, почнеться ще в більш ефективному форматі. Президент України вже дав завдання щодо формування постійно діючого фронтофісу "Кримської платформи", який матиме низку завдань — як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

Минулого четверга ми спостерігали в парламенті, як конституційною більшістю голосувався закон про статус корінних народів: кримським татарам, караїмам, кримчакам дали особливий статус в українській державі. І друге — скасування закону про вільну економічну зону "Крим", це було дуже тривалим "домашнім завданням", коли правозахисники, експерти говорили, що дуже важливо скасувати закон, ухвалений на догоду олігархам у 2014 році.

Це два законопроєкти з пакету "Кримської платформи". Після 23 серпня така законопроєктна робота триватиме, вона не припиняється.

— Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) не визнає окупацію Криму Росією, це закріплено в 10 рішеннях ПАРЄ та низці ухвалених Асамблеєю резолюцій. Поки Україна концентрується на політико-дипломатичному шляху, Росія діє не найгуманнішими методами й перетворює півострів фактично на військову базу. Ваші коментарі?

Фесенко: На мій погляд, тема мілітаризації Криму та ризиків розміщення там ядерної зброї повинна стати предметом переговорів між США та Росією. Це не означає, що Сполучені Штати визнаватимуть "російський статус" Криму, в жодному разі. Але в переговорах про обмеження стратегічних озброєнь, думаю, США повинні наполягати, що в Криму не повинна бути розміщена ядерна зброя. Повинні бути жорсткі обмеження щодо розміщення стратегічних озброєнь.

Це виклик і для Європи. Тому що це географічно близько до Європи. Це виклик і для країн Чорноморського басейну. Європейські політики, які зараз закликають, виходячи з якихось тактичних і внутрішньополітичних міркувань, до відновлення діалогу з Путіним, насамперед повинні вимагати від Росії серйозних кроків щодо демілітаризації Криму, як заходів довіри. Це повинно бути тестом для Путіна.

Я вже не кажу про деокупацію Криму (це стратегічна мета), Росія на це не піде в доступній для огляду перспективі. А ось демілітаризація, обмеження щодо розміщення стратегічних озброєнь у Криму треба вимагати показово. Якраз "Кримська платформа" тут може допомогти.

Ташева: Я б говорила ширше про проблему. Звичайно, нам необхідно займатися демілітаризацією цього регіону. Питання Криму — питання не лише України, а й усього світу. І питання безпеки в Азово-Чорноморському регіоні стосується не лише України, а й низки наших найближчих партнерів, і НАТО зокрема.

Що стосується ядерної зброї, то даних у наших спецслужб досить багато. Відразу після того, як сталася тимчасова окупація Криму, з боку [українського] уряду було звернення до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ). Наприклад, був невеликий ядерний реактор на території одного з технічних університетів Севастополя, які займалися науковими дослідженнями. Україна, як відповідальна держава, заявила, що у нас контроль [над подібними об'єктами, що залишилися на окупованих територіях] раніше був, зараз цього контролю немає.

І дуже важливо комунікувати на рівні міжнародних організацій і давати сигнали ще раз. Що близько 3-5 об'єктів [в окупованому Криму] точно містять витратні матеріали для виготовлення надалі ядерної зброї. Так, це також може бути однією з тем "Кримської платформи".

Другий момент, крім питань безпеки, — це деколонізація нашої території. На територію Криму з боку Російської Федерації завезено понад 500 тис. осіб, не наших громадян. Наші громадяни — репресії й так далі — витісняються з Криму на підконтрольну українському уряду територію. І навпаки — [до Криму] приїжджає дуже багато людей з російської території. Ми бачимо розмивання етнічної карти в Криму. І це також одне з питань, яке має розглядатися на "Кримській платформі".

— Підтримка "Кримської платформи" низкою країн очевидна. Але є країни, які Росія намагається утримати від участі в саміті, шантажуючи припиненням співпраці.

Фесенко: Якщо Росія так активно протидіє підготовці до "Кримської платформі", значить, це удар у правильному напрямі. Дипломатія — це теж фронт. І зараз це виклик для української дипломатії. Думаю, що повинні підключатися й наші політики, парламентарії, діаспори в низці країн, щоб допомагати нашим дипломатам. Це робота не лише для того, щоб був якомога ширший склад і високий рівень участі в "Кримській платформі", це робота й на майбутнє.

І з цієї точки зору дуже добре, що відбулася зустріч Володимира Зеленського з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем. Для нас участь Європейського Союзу, представників низки інших міжнародних організацій дуже важлива.

Так, триває невидима боротьба з Росією на дипломатичних полях навколо "Кримської платформи". Не треба цього боятися. Це має нас мотивувати та посилювати роботу з підготовки "Кримської платформи".

— Розміщення ядерної зброї в окупованому Криму — це питання глобальної безпеки. Але ж країни це розуміють. Як нам ще їх залучити до участі в "Кримській платформі"?

Ташева: Хто підтвердив [участь в саміті], Міністерство закордонних справ поки не говорить. Це насправді теж правильний стратегічний крок. Я не кажу про те, що Російська Федерація не змогла дізнатися якимось чином, хто буде присутній. На превеликий жаль, агентів Росії досі доволі багато (зокрема, в українському парламенті). Але те, що ми знаємо, — досить високе представництво.

"Кримська платформа" — один із механізмів деокупації Криму. Протягом семи років громадський сектор, експерти говорили, що у нас має з'явитися єдина стратегія того, яким чином ми повертаємо півострів. І лише у лютому на засіданні Ради нацбезпеки був цей документ заснований, потім [у березні] введений в дію указом президента Зеленського ["Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя"]. І в ньому є низка інших інструментів. Це, зокрема, зв'язок із нашими громадянами та надання їм адміністративних послуг. Дуже важливо, щоб наші люди від нас не віддалялися. І з 2014 року, на превеликий жаль, ці зв'язки багато в чому були розірвані.

Є питання, пов'язане з гуманітарною політикою, й питання підтримки корінних народів. Зараз ми стоїмо на такій фазі розвитку кримського питання, якого не було. І я можу це експертно стверджувати, тому що тривалий час працювала в громадському секторі, займалася правозахисною діяльністю.

Нам необхідно ухвалити зміни до закону про санкції. Тому що наша санкційна політика не ідеальна, м'яко кажучи. Дивно, коли ми просимо міжнародних партнерів ввести санкції щодо певних фізичних або юридичних осіб, але зі свого боку ці санкції не вводимо. Тому роботи дуже багато.

— На завершення хотіла б обговорити ще одну тему. Білорусь заблокувала трансляцію двох українських телеканалів, один із них — канал українського іномовлення російською мовою UA, який разом із каналом "Дом" входить до структури державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України". Причиною заборони називають нібито показ реклами, яка не заявлена при отриманні дозволу на мовлення. Своєю чергою, ми заявляємо: канал українського іномовлення під логотипом UA і канал для тимчасово окупованих територій "Дом" не розміщують в ефірі рекламу. У ЗМІ та соціальних мережах багато реакцій стосовно цієї заборони з боку режиму Олександра Лукашенка. Чим це викликано, з вашої точки зору?

Фесенко: Я не здивований таким рішенням. Лукашенко бореться з тими, хто виступає за демократизацію Білорусі. Він бореться з білоруською опозицією. І для нього будь-який голос свободи, який йде зокрема і з України через засоби масової інформації, — це загроза.

Саме тому для нього важливіше якраз закривати канали свободи слова, а не просто закривати кордони. На жаль, це реальність білоруської ситуації. І зараз Москва, до речі, шантажує Лукашенка, закликає його, щоб він приїхав до Криму. А це буде якраз "червона лінія" для відносин між Україною та Білоруссю.

Ташева: На жаль, ми бачимо, що для режиму Лукашенка все можливо. І ми розуміємо, що пан Лукашенко дивиться на Україну, на Грузію як на країни, які можуть якимось чином відправити демократію, революцію за кордон. Тому ми розуміємо, чим викликані такі рішення.

Читайте також: Українське іномовлення потрапило під репресії режиму Лукашенка