Тіньовий ринок праці в Україні — проблеми та шляхи їх розв'язання: "Официальный разговор" з Ігорем Дегнерою

Игорь Дегнера. Фото: dsp.gov.ua

Згідно зі статистикою, кожен п’ятий українець працює в тіньовому секторі економіки. Це означає, що він працює неофіційно або ж отримує частину зарплати неофіційно. Це згубно впливає як на бізнес, так і на економіку країни загалом.

Як розв'язують цю проблему та які покращення вже видно — розповів заступник голови Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Розкажіть про тіньовий ринок праці в Україні. Які це цифри?

— Кожен п’ятий українець сьогодні працює в тіньовому секторі економіки. Тобто трудові відносини з ним повністю не оформлені. Це питання важливе і стоїть на порядку денному держави загалом, не тільки нашої служби. Тому що ця ситуація впливає на державу в усіх її аспектах і впливає на працівника. Ця людина позбавлена ​​відповідних умов праці, захисту своїх прав, має ризики невиплати заробітної плати. Це питання відсутності соціального страхування. Відповідно, виплати пенсій тощо.

Точно так само це впливає і на державу. Не платять податки. Відповідно, держава не може фінансувати ті програми, які сьогодні відбуваються щодо стимулювання зайнятості в Україні. Також це впливає і на бізнес, тому що коли один роботодавець не платить повністю податки, не витрачає свої кошти для того, щоб забезпечити відповідні умови праці, це також витрати. Відповідно, він оптимізує свої витрати, й тому виходить ситуація недобросовісної конкуренції.

— Часто також трапляється схема, коли офіційно сплачують мінімальну зарплату, а все інше — в конвертах. Які у вас тут спостереження?

— Ми на сьогодні зосередили свою роботу саме на другому факторі, коли людина повністю не оформлена. Ми розуміємо, що ми володіємо обмеженим ресурсом для того, щоб впливати на ситуацію. Тому ми зосереджені на тому, де можемо надати найбільший вплив і позитивне зростання.

Тут би я хотів взяти до уваги динаміку, яка у нас в Україні склалася зі зміни рівня неформальної зайнятості. Якщо аналізувати 2019 рік, то протягом року у нас неформальна зайнятість зменшилася всього на 15 тис. неформальних робочих місць. У 2020 році така динаміка посилилася. Має суттєву тенденцію до зменшення. Ми за 2020 рік бачимо зменшення рівня неформальної зайнятості близько 184 тис. осіб. А якщо брати в сумі зменшення з початку 2020 року до 1 квітня 2021 року, ми маємо зменшення неформальної зайнятості на 495 тис. тіньових робочих місць.

— Завдяки чому вдалося досягти таких показників?

— Безумовно, це комплекс заходів. Це рішення, які ухвалюються щодо підтримки бізнесу під час пандемії. Тому що всі ці програми пов’язані з тим, що їх надають на робочі місця, які офіційно оформлені. І, безумовно, це комплекс заходів, які ухвалюються всіма без винятку органами державної влади щодо стимулювання переходу тіньового робочого місця й виходу його на світло.

— Як уряд це стимулює?

— Ключову роль тут відіграє наша служба. Загалом є дві категорії роботодавців. Ті, які ще не визначилися, працювати їм у правовому полі чи використовувати незадекларовану працю. І ті, які не знають, як правильно. Є ті, які навмисне оптимізують свою роботу. Тому ми формуємо свою роботу в два етапи.

Перший етап, і для нас він дуже важливий, — ми проводимо безпосереднє відвідування роботодавців з метою інформування. Для того, щоб знати, що всі, до кого ми будемо приходити і з контрольними заходами, вже попереджені про те, що держава бачить проблему на їхньому підприємстві й пропонує все ж таки ухвалити рішення працювати в правовому полі. Проте ми розуміємо, що одними роз’ясненнями та інформаційними підходами ми не зможемо істотно вплинути на іншу категорію роботодавців.

Тому з 14 липня розпочалася активна фаза інспекційних відвідувань. І ми буквально за 14 днів цього місяця провели понад 700 інспекційних відвідувань і виявили близько 3 тис. неформально зайнятих працівників.

— Як на такі перевірки реагує роботодавець?

— Зазвичай ці перевірки проходять з проблемами, тому що законодавством встановлено великий обсяг відповідальності за це. Це суттєві штрафи, які ніхто не хоче платити. Він в такому великому розмірі встановлений в превентивних цілях. Для того, щоб показати, що якщо буде відповідальність, то економічна вигода від використання неформальної зайнятості буде знівельована.

— Що стосується штрафів, якою має бути ця сума?

— Якщо ми говоримо про те, що, умовно кажучи, економічна вигода від використання неоформленого працівника буде 1-2-5 тис. грн на місяць, а штраф буде 500 грн, то чи буде застосування такого штрафу ефективним? Імовірніше, такий роботодавець буде з певною періодичністю його оплачувати й далі працювати в неправовому полі.

Тому розмір відповідальності повинен бути порівнянний з тими вигодами, які отримує роботодавець від використання неформально оформлених працівників. Власне, в такому вигляді вони й викладені в законодавстві.

— В умовах пандемії коронавірусу багато підприємств переходять на дистанційну роботу. Наскільки складно контролювати їхню роботу?

— В умовах пандемії проблеми, з якими стикаються працівники й роботодавці, — це зміна способу організації роботи, переходи на нові форми режиму роботи. Ми зосередили свою роботу на інформаційній частині.

У межах нашої служби ми створили сервіс "Інтерактивний інспектор". На сайтах наших регіональних управлінь є відповідні розділи, де роботодавець і працівник, у яких є питання або проблеми, можуть отримати консультацію через месенджери або соціальні мережі. Вони можуть комунікувати з нашими інспекторами й не чекати місяць відповідь на своє звернення в письмовій формі, а досить швидко отримати відповідь на свої питання.

З моменту створення такого сервісу вже понад 150 тис. працівників і роботодавців звернулися, отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

— Тенденція скорочення тіньового ринку буде посилюватися в 2022 році?

— Ми ставимо за мету, щоб динаміка зі скорочення була максимальною. Але ми розуміємо й те, що є, безумовно, безліч факторів, які на це впливають. Але зі свого боку ми докладемо максимум зусиль.

Прямий ефір