Украина наш дом

Ситуація дуже серйозна: як у Литві сприймають військові загрози з боку Росії

Калінінград. Ілюстрація: Google maps

Литва серйозно ставиться до погроз Росії розпочати військові дії через заборону постачати через Литву підсанкційні товари до Калінінградської області РФ. Про це сьогодні, 24 червня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів ""Дом" та UA розповіла професорка, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Ольга Брусиловська.

За підсумками спілкування зі своїми колегами з Литви, професор зазначила, що литовці налякані загрозами Росії досить серйозно.

"Я б сказала, що вони ніколи не були так налякані за новітню історію Литви, як останніми днями. І пояснюється, безумовно, війною в Україні, яка показала, наскільки далеко може зайти Москва. І мої колеги в Литві кажуть: ми не уявляємо, як ми воюватимемо з Росією, оскільки переважна більшість експертів не вірить, що Росія може сама себе загальмувати. Тобто її розглядають як країну, що злетіла з рейок — правових, міжнародних і так далі", — сказала Брусиловська.

За її словами, литовці серйозно говорять про те, що їхня країна ослаблена і в нинішньому стані вона не готова воювати з Росією.

"Вони вважають, що недостатньо зброї, недостатньо армії і якось тихо говорять про НАТО. Тому що один із уроків ситуації з Україною — треба покладатися на власні сили. НАТО - це, звичайно, чудово, але давайте думати про те, що ми можемо самі", — додала професорка.

Брусиловська наголосила, що з одного боку, у литовців стан близький до паніки в очікуванні бойових дій від Росії. З іншого боку, є абсолютно чітке розуміння, що дороги назад немає, що Литва як член Європейського Союзу не може не приєднатися до санкцій ЄС. І що будь-який заклик литовських лідерів до діалогу з Москвою або до розблокування поставок залізницею підсанкційних товарів до російського Калінінграда обернеться політичним самогубством.

"Тому Литва налаштована на "повний вперед", попри можливі наслідки прямого військового зіткнення з РФ. А ситуація просто вкрай серйозна. Вкрай", — констатувала експертка.

Причому у Литві основна роль в управлінні країною у прем'єр-міністра, а не президента.

"У тій же Литві дуже велика різниця між прем'єр-міністром та президентом. Президент Гітанас Науседа вкрай обережний. Він взагалі, я б сказала, досить слабкий політик. На відміну від колишньої президентки [2009-2019 рр.] Далі Грибайскайте. Науседа дуже обережний. Що стосується прем'єрів і в Естонії, і в Литві, вони якраз мають більше прерогатив влади, в їхніх руках зосереджені центри ухвалення рішень, і вони більш рішуче налаштовані стосовно того, що ні кроку назад", — пояснила Брусиловська.

Чи наважиться Росія на реальні бойові дії проти Литви, сьогодні не може сказати ніхто. Тому що ситуація з Україною показала всім, що словам вищого керівництва РФ довіряти не можна, і ця країна може йти на найнелогічніші, з погляду цивілізованих країн, дії.

"Війна в Україні все змінила. Вона розплющила очі не лише російськомовній громаді в Україні, але російськомовним громадам в інших країнах пострадянського простору. І тим більше в Литві та Естонії. Якщо ось ви сьогодні поїдете до Литви чи Естонії, ви побачите, що вони мислять зовсім по-іншому ніж раніше. Політика Кремля в цьому сенсі є абсолютно контрпродуктивною — Кремль роками створював базу підтримки в країнах Балтії, а через війну в Україні він її втратив", — резюмувала Брусиловська.

Читайте також: Калінінградська криза — причини, заяви, оцінки (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, Литва заборонила транзит через свою територію підсанкційних товарів до анклаву РФ у Європі — Калінінградської області. Під обмеження, зокрема, потрапили метал та будматеріали. У Росії одразу почали погрожувати Литві, поспішивши назвати заборону на транзит "блокадою Калінінграда".

Крім того, російські військові імітують ракетні удари по країнах Балтії, зокрема Естонії. Це відбувається під час навчань у Калінінградській області. Російські гелікоптери вже кілька разів порушили кордони Естонії. В естонському Міноборони вважають ситуацію досить серйозною, але пов'язують випадки російської активності з самітом НАТО, який має відбутися наступного тижня в Іспанії. На ньому планують схвалити черговий пакет допомоги Україні.

Читайте також: Росія загрожує країнам Балтії — чи може це призвести до великої війни, оцінили експерти (ВІДЕО)

Прямий ефір