Сєвєродонецьк у вогні — як проходить евакуація (ВІДЕО)

Із Сєвєродонецька — адміністративного центру підконтрольної українській владі частини Луганщини — намагаються вивезти мешканців. На сьогодні у місті залишається близько 13 тис. осіб, а це 10% населення. Траса життя "Лисичанськ — Бахмут" знаходиться під обстрілами російських військ. Про це повідомляє кореспондентка телеканалу "Дом" Анастасія Волкова.

Волонтери Сєвєродонецька вмовляють виїхати людей, які зараз мешкають у підвалах та бомбосховищах. До війни у місті мешкало 130 тис. осіб. Десята частина жителів досі не хочуть евакуюватися та чекають, коли бойові дії закінчаться і вони зможуть піти відбудовувати свої будинки, адже 90% міста знищено обстрілами окупантів.

"Тут залишилися малозабезпечені люди. У них свої претензії завжди були до влади. І коли вони потрапили в мікроспільноту, що утворилася в умовах війни, то спостерігається психологічна кругова порука — всі один одного підтримують тут, але найгучніші озвучують свою думку, що "там" немає життя, а тут воно хоч якесь є. При цьому люди готують їжу у дворах на вогні. Бувають періоди, коли все подвір'я стає однією великою чергою до місця приготування їжі — одночасно, напевно, 40-50 людей. На одній каструлі готували їжу. Світла немає, люди живуть у темряві, у напівтемряві", — розповідає координатор евакуаційного процесу в Сєвєродонецьку Пилип.

Але після чергових "прильотів" люди активніше починають погоджуватися на евакуацію. Адже на їхніх очах гинуть сусіди, з якими вони переживали страхіття війни.

"Ми втомилися, я боюся, що не витримаю. А що було вчора? І поранені, і загиблі. Я не хочу більше, не хочу. Наші кухарі постраждали дуже сильно. Я боюся виходити на вулицю", — каже місцева мешканка Людмила.

Евакуація проводиться під гуркіт російської артилерії. Окупанти, знаючи, що люди намагаються виїхати, намагаються обстріляти гуманітарний коридор.

Окрім артилерії Сєвєродонецьк росіяни почали бомбити авіанальотами. Також противник використовує самохідні міномети, підганяє танки практично впритул до багатоповерхівок і веде вогонь по бомбосховищах.

"От потрапила бомба чи щось. Здригнуло навіть підвал. Зірвало всі двері. Одні люди притихли, інші — закричали. Усі, звичайно, злякалися. Чотири смерті. Вони були на вулиці й там упало. Я чого у підвалі живу, бо з самого початку війни у квартирі вибито скло. Уявіть, у березні жити без скла, коли на вулиці було -12 градусів", — розповідає Раїса.

Жінка таки вирішила виїжджати з міста.

"Вирішила, тому що якщо я загину, донька не зрозуміє. У нас же зв'язку немає, уявіть, що вони думають", — пояснює вона.

Погодився виїхати з родиною й Дмитро.

"Нас спонукало евакуюватися те, що вчора навіть не знаю, як врятувалися. Ми вчора переночували в укритті, сьогодні сказали, що є евакуація. Ми зрозуміли, що життя дорожче за будь-які матеріальні цінності", — ділиться сєвєродончанин.

З-під обстрілів людей евакуювали такі ж звичайні люди. Водій Олег уже понад місяць ризикуючи своїм життям вивозить земляків спочатку до Лисичанська, а звідти вже йде централізована евакуація мешканців Луганщини до Дніпра. І все це він робить безплатно, на власному ентузіазмі.

"Коли обстріли йдуть, то кількість охочих виїхати збільшується. Вчора мене обстріляли на мосту. Трохи призупинився і пішов далі на Лисичанськ. Немає нічого святого у людей, виходить, на мене чекали для обстрілу", — зазначає Олег.

Але евакуація може будь-якої миті закінчиться, адже російські війська намагаються захопити трасу життя "Лисичанськ — Бахмут". У ці хвилини дорога обстрілюється. В'їхати чи виїхати до області вже практично неможливо.

Читайте також: Троє загиблих та масштабні руйнації — як минула доба на Луганщині (ФОТО, ВІДЕО)