"Супутник V" і AstraZeneca: епідеміологиня пояснила нюанси векторних вакцин

Зараз розробляється велика кількість вакцин проти COVID-19, що мають різну технологію. Наприклад, вакцини AstraZeneca, Johnson & Johnson і російська "Супутник V" є вірусними векторними вакцинами. Про це у програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом" розповіла професорка, завідувачка кафедрою епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяна Чумаченко.

Професорка пояснила, що вектор — це провідник, який заносить до клітини інформацію про антиген, про вірус.

"Є вакцини цільновіріонні (цільноклітинні, — ред.), тобто вбивається вірусна частинка, і всі антигени, які є, потрапляють до організму. Є мРНК вакцини, які теж приносять інформацію про цей вірус. Всі вакцини, за якою б технологією вони не були зроблені, доставляють до організму антиген, що запускає цілий каскад імунних реакцій. У результаті виробляються антитіла, специфічні захисні клітини, і організм готовий зустріти ворога у всеозброєнні. Й організм починає боротися, не чекаючи, поки вірус розмножиться і розвиватиметься клінічна картина", — повідомила Тетяна Чумаченко.

Деякі люди сприймають фразу про доставку інформації до організму ледь не як "чіпування". Професорка акцентувала, що це абсолютна помилка.

"Спробуємо спростити розуміння. Кожна людина має певний візерунок на пальці, за відбитком можна ідентифікувати людину. Так само й тут: ми заносимо інформацію у вигляді ось такого відбитка до клітини. Це зовсім не чіп, а просто "шматочок вірусу", я б сказала", — наголосила епідеміологиня.

Чумаченко зазначила, що практично всі вакцини побудовані на спайк-, або шип-антигенах, або с-антигенах.

"Це ось ці шипи, що утворюють "корону" від коронавірусу, — так, він так і називається. Шматочок цього "шипика" взяли й помістили до вакцини. Саме на цей шматочок і виробляються антигени. Якщо не подобається слово "інформація" (коли говоримо "занесли інформацію"), ми можемо замінити його на "шматочок шипа вірусу". Після того, як організм виробив антитіла на "шматочок вірусу", він починає розпізнавати так звані антигени як щось чужорідне: до організму прийшов ворог. І тоді включаються ті антитіла, які є. Ті клітини", — пояснила вона.

Професорка додала, що для вірусного імунітету клітинна ланка відіграє важливішу роль, ніж антитіла. Тому ці клітини теж підключаються до боротьби з вірусом.

"Причому, якщо відбувається імунний відгук за вторинним типом, то відбувається дуже швидка реакція. І ще в межах інкубаційного періоду, до того, як розвинулося захворювання, інфікована людина позбавляється вірусу", — розповіла Тетяна Чумаченко.

Зазначимо, що в цілому розрізняють три основні підходи до розробки вакцин, в залежності від того, що використовують для імунізації:

• цілісний вірус або бактерію (інактивована вакцина, жива ослаблена вакцина та вірусна векторна вакцина);
• фрагменти мікроорганізму, що викликають імунну відповідь;
• тільки генетичний матеріал, який містить код для синтезу конкретних білків, а не цілісний вірус.

Повна версія інтерв'ю: Як працює вакцина від COVID-19: деталі від професора Харківського національного медуніверситету

Як повідомлялося раніше, вакцини від COVID-19, виготовлені на одній формульній платформі, можуть бути взаємозамінними. Наприклад, отримавши першу дозу індійською вакциною CoviShield, друге щеплення можна буде зробити європейським варіантом AstraZeneca. Однак китайська вакцина CoronaVac і вакцина Pfizer мають іншу платформу, тому в їхньому випадку взаємозамінності не буде.

Читайте також: Вакцинація на Донеччині: про відмінності препаратів і щеплення на КПВВ говоримо з Олександром Педенком