"Специальный репортаж": друга економіка світу — нюанси взаємин України з Китаєм

Цивілізації Китаю — 5 тис. років. Впродовж цього терміну китайська державність набувала різних форм: стародавні царства, століття міжусобиць, іноземне управління, війни, імператори, керманичі. Залишаючись однією зі стабільних державних систем, Китай постійно змінюється, закрита країна не припиняє нарощувати вплив у світі. Чи може Китай бути партнером та надійним союзником України, як розвивати безпечні стосунки з Пекіном, чи можна на них заробити, і як на ці стосунки дивиться Захід, — подробиці у "Специальном репортаже" Сакена Аймурзаєва.

Взаємодія

Що ми знаємо про Китай? Набір шаблонів: моря, річки, гори, шовк, чай, комунізм та товари на будь-який смак. Китайські лідери давно не приїжджали до Києва, українські президенти давно не відвідували Пекін.

Останній державний візит відбувся взимку 2013 року. Коли у Києві вже розгорталися події на Майдані, Янукович, як ні в чому не бувало, підписував у Пекіні багатомільярдні договори про стратегічне партнерство та планував дружбу на роки. Далі були — втеча Януковича, окупація Криму та початок бойових дій на Донбасі.

Україні було не до Китаю. Про далекого та могутнього партнера знову чітко заговорили після приходу нової команди на Банкову. Влітку 2021 року вперше за два роки відбулася пряма телефонна розмова голови КНР Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського. Глави держав домовилися про безвіз, намітили можливі великі бізнес-проєкти та підтримали один одного у чутливих питаннях територіальної цілісності. Домовилися і про особисту зустріч. Її запланували на кінець 2022 року. Після майже десятирічної перерви президент України, можливо, завітає до Пекіна.

"Щодо взаємин із Китаєм. Сьогодні, коли всі думають про внутрішню політику, внутрішній бізнес, про економіку держави, що я можу сказати про країну, з якою у нас найбільший товарообіг? Це про стратегічні відносини, про стратегічне економічне партнерство. Я знаю, що китайський бізнес заходить до України, і хотів би, щоби будь-який бізнес більше заходив до України, більше інвестував... Я хотів би, щоби товарообіг між нашими державами був ще більшим, щоб український бізнес більше експортував до Китаю", — наголосив президент України Володимир Зеленський на форумі "Ялтинська європейська стратегія".

Від України багато економічних зв'язків із Китаєм курує Торгово-промислова палата. Київський офіс палати — найчастіше місце зустрічей китайських бізнесменів та українських підприємців, які ведуть справи з Китаєм. Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков — частий гість у Китаї. Його оцінка відносин із економічним гігантом сповнена оптимізму.

"Впродовж останніх років з погляду розвитку українсько-китайських взаємин виконана колосальна робота. Її можна вдосконалювати. Ми маємо подивитися на Китай як на стратегічного партнера. Ми ж підписали з ними документ про стратегічну співпрацю, і працюємо в межах цієї співпраці. Впродовж останніх 40 років проведення системних реформ Китай з однієї із найбідніших країн перетворився на один із найбільших промислових майданчиків світу. Це — друга економіка світу. Як це впливає на відносини з Україною. Ще у 2010 році питома вага нашого експорту в Китаї у нашому загальному балансі була близько 2%. Нині – понад 14%. Йдеться про мільярди", — деталізував Геннадій Чижиков.

Якщо конкретніше — йдеться про 15 млрд дол. Такий обсяг взаємної торгівлі справді вражає. Більше Україна торгує лише з країнами Європи.

"Збільшилися наші поставки продукту. Ця сировина. Впродовж останнього року у нас не на 1-2%, а в 3-4 рази збільшилися наші поставки продукту. Це зерно, кукурудза, м'ясо, птиця. Зараз для нас Китай — один із найважливіших ринків з погляду постачання нашої сировинної продукції, як аграрної, так і металургійної, хімічної тощо", — продовжує президент Торгово-промислової палати України.

Олексій Коваль входить до правління Української асоціації китаєзнавців — синологів, як ще називають представників цієї рідкісної професії. Олексій — один із небагатьох експертів, які розповідають китайцям про Україну.

"Незважаючи на те, що Китай для нас перший партнер, з оборотом у 15 млрд дол., все одно частка України у зовнішньому товарообігу Китаю — взагалі не помітна. Вона 00,17. Для них це взагалі нічого не означає. Грубо кажучи, вони завдяки Україні закривають певні групи товарів. Це, наприклад, зерно, соняшникова олія, які не є критичними для Китаю", — каже Олексій Коваль.

Водночас китайські товари є дуже популярними серед громадян України.

"Передусім нам вони також поставляють машини, обладнання. Але, я думаю, кожен громадянин України носить якісь китайські товари на собі. І завдяки купівлі китайських товарів вони економлять частину свого сімейного бюджету, щоби купувати щось інше", — продовжує Олексій Коваль.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков каже, що в Україні представлена ​​продукція практично всіх найбільших китайських компаній.

"У нас присутні майже всі великі китайські компанії, які об'єднані в Китайську торгову асоціацію. Ми з ними тісно взаємодіємо. І 1100 компаній відкрили тут свої представництва. Щодо подальшої співпраці — ми бачимо, що політична складова досить сильна. Щоби йшлося про великі державні кредити або про серйозні інвестиції, має бути більш відповідальна політична співпраця між країнами", — вважає президент Торгово-промислової палати України.

Тим часом ентузіазм від українсько-китайської дружби не поспішають поділити на Заході. Едвард Лукас — британський журналіст, письменник, колумніст провідних світових видань — професійно займається Китаєм.

"Я був би дуже обережним у цьому питанні. Збільшуючи обсяги торгівлі з Китаєм, ви посилюєте свою вразливість. Щойно ви потрапите у серйозну торгову та інвестиційну залежність від Китаю, Китай намагатиметься виставити політичну ціну. Тому я вважаю, що Україні слід сконцентруватися на ринках Європи, Північної Америки — загалом демократичного світу, де ви не піддаватиметеся такому тиску", — переконаний журналіст.

Інтерес до України

У 2021 році Комуністичній партії Китаю виповнилося 100 років. З них понад 70 років вона — керівна у країні. Періоди відносин комуністичного Китаю з СРСР були різні та складні, і зрештою — шляхи розійшлися. Китай пристосувався до нового часу, а Союз припинив своє існування.

Після розпаду СРСР комуністичний Китай з особливою цікавістю придивлявся до пострадянських країн. І передусім — до України, індустріально розвиненої, що отримала від радянського періоду потужну інфраструктуру.

В Україні Китай передусім зацікавили заводи, технології, зокрема — й військові. Показовою є історія авіаносця "Варяг", закладеного на верфях у Миколаєві на вильоті Радянського Союзу, — він шляхом хитромудрих угод потрапив до Китаю, де, змінивши ім'я на "Ляонін", став першим авіаносцем КНР.

"З "Варягом", як ми знаємо, це не зовсім легально було. Це була корупційна схема, тому що вони купили "Варяга" за ціною металобрухту. І українська влада тоді продала його саме для того, щоби відновити взаємини, що колись похитнулися, у політиці. Там були проблеми. Але продажем "Варяга" вони ці взаємини певною мірою відновили", — зазначає Олексій Коваль.

За 20 років після операції з авіаносцем ще одним бажаним українським високотехнологічним активом для Китаю стало підприємство "Мотор Січ". Легендарний завод понад 100 років виготовляє авіаційні двигуни. У 2015 році співпрацю з підприємством намагався налагодити китайський авіаційний концерн Beijing Skyrizon.

Декілька спроб, складні схеми — у підсумку спочатку СБУ, потім Антимонопольний комітет і нарешті РНБО співпрацю перервали. Стратегічне підприємство повернеться до державної власності. Тяжби не закінчені. Китайська сторона висуває Україні претензії на 4,5 млрд дол.

"Щодо стратегічних підприємств України, скажімо, в останні 10 років, чиї акції були передані певним китайським партнерам, то ми зупинили це рішенням Ради національної безпеки та оборони, оскільки стратегічні підприємства мають бути в Україні. Бізнес — бізнесом, а безпека — безпекою", — наголосив президент України Володимир Зеленський на форумі "Ялтинська європейська стратегія".

Тим часом Геннадій Чижиков зазначає, що Україна та Китай могли б спільно займатися створенням підприємств.

"Ми говоримо слова "оборона", або "високі технології", починаємо цього лякатися. Думаю, що тут необхідно працювати відповідно до міжнародних сталих правил. Є інтелектуальна власність, її треба захищати. Є такі технології, які ми не можемо передавати. Але є речі, які ми можемо не лише передавати, але, можливо, створювати спільні заходи. Чому ні?", — каже президент Торгово-промислової палати України.

До того, як завод "Мотор Січ" зацікавив китайців, підприємство активно працювало із російським авіапромом. З початку російської агресії співпраці, звісно, ​​немає.

Китай, Росія та Західний світ

Щодо дружби Китаю з Росією — коріння її також сягає 90-х, коли перше покоління керівників Китаю після Ден Сяопіна вибудовувало архітектуру взаємин двох найбільших країн Євразії. З того часу взаємини, їхні спільні інтереси та підтримка один одного змінювалися, але не зникали.

Британський журналіст Едвард Лукас акцентує: Росія та Китай єдині в прагненні суперечити політиці Західного світу.

"Це не дружба, це старе добре геополітичне партнерство, в якому обидві сторони чудово розуміють свої сили та слабкості. Тут немає сентиментальної прихильності. Це не Америка, де у вас можуть бути глибокі культурні та історичні зв'язки. Це транзакційне питання — вони вирішили, що мають спільні амбіції, і збираються їх реалізувати, вони збираються "зупинити американське панування над міжнародними організаціями", їм не подобається ідея прав людини — це "втручання до їхніх внутрішніх справ". Їм не подобається демократична повістка", — каже журналіст.

Російсько-китайські взаємини здійснюються у максимально стабільній манері.

"І вони досить завзято, послідовно, хоч і обережно ведуть свою лінію та не сперечаються, навіть якщо у них виникають тертя. Так, у Центральній Азії є тертя, потенційні тертя у Східній Європі, особливо на західних Балканах — вони не виносять цього на публіку. Вони вирішують не сперечатися ні публічно, ні в приватному порядку. Я вважаю, що це поки що досить стабільний підхід. Але тут немає якоїсь довгострокової перспективи", — продовжує Едвард Лукас.

Останніми роками відкриті тертя у Китаю все частіше виникають із країнами Заходу. Хвилювання у Гонконгу, майбутнє Тайваню, демонстрація військової сили — все це дуже турбує і США, і Європу, і сусідню Японію. Чи захищатиме Китай, обтяжений складними відносинами із Заходом, Україну за потреби? Журналіст упевнений — не захищатиме.

"Ні! Зовсім ні! Це неможливо. Я не знаю прикладів, щоби Китай колись пропонував серйозні гарантії безпеки. І вже точно не пропонуватиме таких, якщо в нього є якісь домовленості з Росією. Якщо Росія має якийсь інтерес в Україні, не думаю, що Китай стане на її шляху. Тому, я вважаю, що Китай не може бути другом України, і вам варто ставитись до цього вкрай прагматично та обережно", — наголошує Едвард Лукас.

Водночас президент Торгово-промислової палати України вважає, що не варто зображувати ситуацію виключно в драматичних інтонаціях. Наприклад, називає зайвим хвилювання щодо засилля китайських товарів на українському ринку.

"Думаю, що це зайві страхи, які ми самі собі народжуємо. Китай активно працює у всьому світі. Ми говоримо більше про інвестиції. Але ми маємо говорити про те, що ми маємо відкриватися перед Китаєм", — переконаний Геннадій Чижиков.

Конкуренція глобальних країн, таких як Китай та США, може принести користь решті світу. Тональність американо-китайських взаємин позначається на загальному геополітичному ландшафті. Намічена співпраця України з Китаєм — також частина глобального порядку денного. І для нашої країни важливо зберігати баланс.

Прямий ефір