"Специальный репортаж": робота, податки, дороги — як українському Донбасу допомагає влада

Підконтрольна Україні частина Донбасу сьогодні дихає вільніше — сюди йдуть гроші з державного бюджету, відчувається підтримка і західних партнерів. Які позитивні зміни відбуваються на українському Донбасі — подробиці у "Специальном репортаже" Галини Петришак.

На роботу — до сусіднього селища

Віта Лахнова їздить на роботу до іншого селища.

"Живу в Білолуцьку, а працюю в Новопскові. Зазвичай мій робочий день починається о 7:00, я прокидаюся о 4:50, швидко збираюся та виходжу о 5:45, тому що автобус вирушає о 5:55. Мені подобається тут жити, бо тут мій будинок. До переїзду сюди я навчалася в Луганському медичному університеті", — розповідає вона.

Віта — провізорка. Одразу після навчання вдало влаштувалася до однієї з аптек у Луганську. Але після початку бойових дій у 2014 році довелося повернутися до рідного Білолуцьку. Тут знайти роботу не змогла. А в сусідньому Новопскові дівчина влаштувалася до аптечної мережі. Одне погано — дорога на роботу забирає майже годину. Стільки ж — додому. А за квиток в обидві сторони доводиться викладати 60 грн.

Новопсковська територіальна громада розташована у північно-східній частині Луганської області. Одна з перших у країні, створена у 2015 році. Через це значно випереджає інші громади у розвитку. Глава громади Вадим Гаєв розуміє, що це їхній козир. Але бюджету у 200 млн грн на будівництво шкіл, садків, лікарень все одно поки що не вистачає. Тому місцева влада користується державними цільовими програмами та співпрацює з міжнародними партнерами.

"Ми активно співпрацюємо з Державним фондом регіонального розвитку. А також реалізовуємо дуже багато проєктів у напрямі освіти. Це й "Спроможна школа для кращих результатів", це й "Нова українська школа". І ми дуже активно співпрацюємо з міжнародними організаціями: USAID із двома проєктами дуже потужними, це й програма розвитку Організації Об'єднаних Націй, і Міжнародна організація з міграції та інші", — перелічує Вадим Гаєв.

Плоди такої співпраці очевидні. Новопсковські школярі займаються фізкультурою на новому стадіоні європейського зразка. Після уроків теж є чим зайнятися: можна пограти в баскетбол або в теніс на хорошому майданчику. Також у межах програми "Велике будівництво" реконструюють місцеву школу. Тут навчаються понад 700 дітей. ПРООН допомогла збудувати великий Центр надання адміністративних послуг.

А у сусідньому селі тим часом відкрили нову сучасну амбулаторію. 4 тис. жителів громади чекали на цю мить. Раніше відвідували лікарів у старій будівлі по сусідству, збудованій ще за часів Радянського Союзу. Нова амбулаторія — із квартирою для сімейного лікаря. Тут три кімнати та кухня. Є гаряча вода, опалення.

"Амбулаторія була побудована в межах президентської програми "Доступна сімейна медицина". На будівництво було витрачено понад 10 млн грн", — каже перша заступниця голови Новопсковської територіальної громади Світлана Слюсарєва.

Тим часом у селищі Біленька під Краматорськом Донецької області відкрили новий гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб. 17 квартир вже мебльовані та повністю готові для заселення.

Облаштували гуртожиток за підтримки Європейського інвестиційного банку. Це один із пунктів "Надзвичайної кредитної програми для відновлення України". Банк як міжнародний партнер України підтримує відродження економіки на Донбасі.

"Ми фінансуємо будівництво траси "Троїцьке — Сєвєродонецьк — Старобельськ" завдовжки 180 км. Необхідно з'єднати жителів Донбасу з рештою України. І знову-таки, транспортна система — запорука існування бізнесу. Я був на Донбасі багато разів. І щоразу мене дивує сміливість людей. Потрібно мати сміливість, аби жити поруч з лінією дотику, де постійно трапляються обстріли. Це говорить про те, що Україна має сильний потенціал трудового ресурсу", — говорить голова Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жан-Ерік де Загон.

Що змінюється

Місцеві бюджети поповнюються коштом податків та зборів. Тому владі вигідно підтримувати місцевий бізнес та організовувати можливості для створення нових робочих місць. Для охочих відкрити у Новопсковській громаді свою справу знижено оподаткування. Єдиний податок для підприємців першої групи — 9%, для другої — 15%.

"Не найменші, але й не найбільші [податки]. Це був такий баланс. Тому оплата єдиного податку не є причиною, через яку хтось відмовився б тут відкривати свій малий бізнес. І другий такий інструмент — наш відділ економіки допомагає підприємцям знаходити грантову підтримку від міжнародних організацій-донорів", — продовжує Вадим Гаєв.

Віцепрем'єр-міністерка України — міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук обіцяє — люди без підтримки не залишаться.

"Жителям та їхнім керівникам ОТГ я можу сказати, що вони не залишаться самі. Я знаю, наскільки активно вони хочуть включатися. Ми допоможемо з енергоаудитом. Ми вже розуміємо, що робити з генеральними планами. Тому що самі вони не впораються. Ми вже домовились із керівництвом області, ми маємо бачення. І це — найголовніше", — каже Ірина Верещук.

Сусідня Білолуцька громада молодша за Новопсковську на 4 роки, та й бюджет у неї менший у 7 разів. Більшість мешканців, як і Віта, їздять на роботу за тридев'ять земель. Але спеціальних програм для залучення бізнесу та створення нових робочих місць у Білолуцьку немає. Голова сільради Іван Грачевцев опікується іншим.

"Нам важко сказати, що ми робимо для створення робочих місць. У сільській раді раніше працювали 18 осіб, зараз 48 осіб. Своє щось робити — ми не виробляємо. У нас важливіше питання — будівництво Центру надання адміністративних послуг, де також працюватимуть люди", — зазначає голова Білолуцької територіальної громади Іван Грачевцев.

Місцеві жителі зазначають — із роботою у громаді справді важко. Проте місцеву владу ніхто не звинувачує. Навпаки, дякують за те, що вдається зробити на місці, наприклад, за асфальтування.

"[Як допомога від держави] треба хоча б відремонтувати дороги, доріг же немає взагалі. Ми зараз намагаємося щось робити власними силами. Ями — до поясу. І це триває протягом десятиліть", — продовжує Іван Грачевцев.

Дороги відбудують, це лише питання часу, вважає голова сусідньої Новопсковської громади Вадим Гаєв. Важливо інше: щоб мешканці громади не соромилися вимагати від місцевої влади дій, а не задовольнялися дрібними ремонтами та великими обіцянками.

"Я буваю в інших містах, питаю, а чому ви не звертаєтесь, у вас у такому жахливому стані комунальна дорога. А вони кажуть — а ми не знаємо, що робити. На нас не зважають. Максимальний ефект місцевої влади залежить від того, наскільки люди беруть участь у процесах", — переконаний Вадим Гаєв.

В Укравтодорі кажуть — дорожню артерію, якою люди щодня їздять на роботу з Білолуцька до Новопскова, буде відремонтовано вже навесні 2022 року. Тендер проведено та визначено підрядника.

"2022 рік буде унікальним для області. Ми відремонтуємо 450 км державних доріг. Наприкінці 2023 року ми плануємо закінчити ремонт усіх державних доріг Луганської області", — запевняє голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай.

Підвищена увага з боку української влади до Донбасу відчувається майже одразу під час в'їзду до Луганської області. Приємно проїхатися свіжовідремонтованою дорогою із Сєверодонецька до Старобільська через Новоайдар. Це сучасна траса, ліхтарі обладнані сонячними панелями.

Вже цього року буде закінчено ремонт автотраси Н-26 із Старобільська до Мілового. Дорога починається у Чугуєві та закінчується біля кордону з Російською Федерацією. Траса відіграє важливу логістичну роль: вона поєднує Харківську та Луганську області. Автотраса також буде обладнана освітленням із сонячними панелями та метеорологічними станціями.

Вже відремонтовано й так звану "Дорогу життя", яка пов'язує Сєвєродонецьк та контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) "Станиця Луганська".

"Для нас це дуже важливо, бо її в принципі не існувало. І це єдиний КПВВ у Луганській області, який працює. Аби було зрозуміло, наскільки ми приділяємо увагу, ця дорога була побудована впродовж 7 місяців", — наголошує заступник міністра інфраструктури України Мустафа Наєм.

Про відновлення інфраструктури Луганської області продовжує розповідати й Сергій Гайдай.

"Погляньте на Пролетарський міст. Це Сєвєродонецьк — Лисичанськ. Ось закінчують робити одну смугу, наступного року ми його здаємо. Ми наступного року плануємо розпочати ремонт. Це величезний проєкт, гігантський міст, який був підірваний біля содового заводу. Лисичанськ — це тут недалеко. Там проїхати неможливо. Можна під'їхати до мосту, та побачити підірвані опори, що впали", — уточнює голова Луганської облдержадміністрації.

Загалом упродовж останніх двох років на Луганщині було відновлено близько 350 км доріг. Це у десятки разів більше, ніж протягом попередніх років. Наприклад, з 2014 до 2017 року на дорогу жодного разу не виїхав асфальтоукладач. А за 2017-2019 роки було відремонтовано лише 44 км колії.

Місцеві проєкти та підтримка держави

Лілія Калашник народилася та живе у селі Шульгінка Луганської області. Пам'ятає, як із початком бойових дій її односельці виїжджали із селища у пошуках кращого життя. Вирішила знайти спосіб та запропонувати людям залишитися. Почала розкручувати сільськогосподарський інвестиційний проєкт We prosper. Він підтримується та фінансується урядами Канади та України.

Працює це так. Сім'я, яка хоче відкрити свій невеликий агробізнес, одержує фінансову підтримку від проєкту. Важливо: допомога не "живими" грошима, а обладнанням. Одна сім'я може отримати техніки на суму від 5 до 15 тис. дол. Для старту бізнесу це хороший бонус.

"Дрібні фермери вважають, що вони недоотримують гроші за свою продукцію, і змушені заощаджувати. А проєкт спрямований саме на підтримку особистих сільських господарств. Тут можливе якісне зростання економіки знизу вгору, що в майбутньому дасть ефект сталого розвитку. У нас дві родинні ферми отримали дві частини обладнання. Це сучасна дойка, килимки під кожну худобу, це якісні напувалки, це електричне обладнання, лампи, клімат-контроль. Ось таке обладнання", — розповідає Лілія Калашник.

We prosper — не перший проєкт, у якому бере участь Шульгінка. У 2021 році тут було реалізовано президентський пілотний проєкт "Нове село". За підтримки тих самих міжнародних партнерів USAID та ПРООН в українській глибинці з'явилися сучасні простори. Тут збудовано Центр надання адміністративних послуг, є приватна пошта, супермаркет, аптека. Відкрито Центр культурних послуг. Він включає креативний простір, кінотеатр, конференц-зали, сучасні дитячі майданчики, творчі школи. Цей центр став одним із перших у країні після внесення змін до закону "Про культуру". Тепер такі центри культурних послуг будуть у кожній українській громаді.

Помічають позитивні зміни й місцеві жителі. Кажуть — у громаді побільшало робочих місць, і населення вже не так поспішає залишати рідні краї у пошуках кращого життя.

Проєкт планують запустити ще у 32 селищах, розташованих уздовж лінії дотику.

Світлана Коваль — односельчанка Лілії. Більшість життя прожила в Донецьку. Але перед початком бойових дій на Донбасі ухвалила рішення переїхати до своєї бабусі в Шульгінку. Каже, хоч звуки обстрілу сюди не долинають.

"Потяг постійно ходив, "Донецьк — Москва", "Донецьк — Луганськ — Москва". А вийшло, що ми через цю війну відрізані", — каже вона.

У Луганській області два залізничні напрями: "Попасна — Сватове" та "Кондрашівська-Нова — Лантратівка". Після захоплення незаконними збройними формуваннями Луганська друга гілка фактично перестала працювати. Мешканці північно-східної частини Луганської області залишились без залізничного сполучення.

"Не можуть люди продавати свою продукцію. Те, що вони вирощують. І люди вже починають засівати пшеницею, ячменем по половині городу, бо раніше приїжджали з Луганська дуже багато машин, які просто це все скуповували. Тепер — ні", – продовжує Світлана Коваль.

Уряд України розробляє технічне завдання для будівництва нового залізничного сполучення у Луганській області. Саме будівництво може тривати 3 роки, каже Сергій Гайдай.

"Орієнтовно — йдеться про 100 млн євро. Терміни будівництва? Загалом, у плані стоїть 36 міс. Але це після того, як уже визначиться переможець у тендері. А ми поки що лише технічне завдання розробляємо", — уточнює голова Луганської облдержадміністрації.

Також на розширення та оновлення залізничних колій чекає і Донецька область.

"Особливо планується електрифікація великої ділянки дороги між Волновахою та Запоріжжям. Тобто це відновлення зв'язку при Азові. Наступного року ми плануємо розпочати будівництво "Покровськ — Курахово — Волноваха — Маріуполь". Це велика ділянка залізниці", — каже Мустафа Наєм.

Питання освіти дітей, їхньої адаптації в суспільстві після переїзду з тимчасово непідконтрольних Україні територій — одна з першочергових для нової віцепрем'єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук. Відразу після призначення вона поїхала на Донбас, щоб особисто перевірити, як живе регіон, і які проблеми потрібно вирішувати передусім.

Ірина Верещук зустрілася та поспілкувалася зі студентами Донбаського державного педагогічного університету у Слов'янську. Усі вони переїхали з тимчасово непідконтрольної території, аби здобути українську освіту.

Заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук каже, що стипендію студентам уже підвищили.

"Наступного року у нас більше заплановано. Стипендію вже підвищили. І ми вже відправили до Кабінету міністрів документи на погодження передоплати у розмірі 70%", — уточнює вона.

Українська держава робить усе, що може, для своїх громадян. Але непоправна шкода, якої завдала озброєна агресія Російської Федерації, — це не зруйнована інфраструктура, а зламані людські життя. І на питання про те, чого не вистачає для комфорту, люди Донбасу набагато частіше, ніж про нові дороги, школи чи лікарні, говорять про те, що хочуть побачити своїх рідних. І повернути мир.