"Союз надії": про дружбу США з Японією та образи Китаю

США розглядають Китай як одну з головних загроз. Але з іншою країною Азії — Японією — у Вашингтона складаються дружні відносини. Керівники розвідувальних служб Японії, США та Південної Кореї планують до кінця травня обговорити питання щодо Пекіну. А прем'єрміністр Японії став першим іноземним лідером, який відвідав Білий дім за нової адміністрації. У відносинах Вашингтона й Токіо розбиралися журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і редактор япономовної версії національного інформаційного агентства України "Укрінформ" Такаші Хірано.

Перший гість Джо Байдена

Президент США вперше після інавгурації прийняв у Білому домі зарубіжного лідера — ним став прем'єрміністр Японії Йосіхіде Суґа. Для Суґи це також перший візит до США у ролі прем'єра. Почали дипломати як добрі друзі — з ланчу з гамбургерів.

"Двоє чоловіків сидять за великим столом, з масками на обличчях і з гамбургерами навпроти — це не те, чого очікуєш від зустрічі в Білому домі. Але насправді обід із гамбургерами виявився дуже корисним. Це допомогло певним чином розтопити лід на початку зустрічі. Вони говорили не про політику, а про життя, сім'ї, основні політичні погляди", — коментує посол Японії в США Кодзі Томіта.

Сполучені Штати встановили офіційні дипломатичні відносини з Японією в середині XIX століття. Але під час Другої світової війни вони були розірвані, зокрема через напад Японії на Перл-Харбор. Поліпшити їх вдалося на початку 1950-х, коли країни підписали мирний договір. Відтоді між ними існує низка двосторонніх угод.

Сьогодні Японія активно інвестує в економіку США, є одним із найбільших кредиторів. Країна висхідного сонця надає США постійні військові бази. На території Японії розміщено понад 90 американських військових об'єктів і понад 50 тис. військовослужбовців. Крім захисту японської території американці, присутні там, допомагають у ліквідації стихійних лих.

Країни співпрацюють у питаннях від глобальної охорони здоров'я до науки і технологій. Японія є найбільшим ринком для багатьох товарів із США — і навпаки. Два роки тому країни підписали торговельну угоду, яка скасовує або значно знижує мита на імпорт товарів.

За часів минулої адміністрації відносини президента США Дональда Трампа з низкою країн погіршилися, але Японія не увійшла до цього списку. Колишнього прем'єра Японії Сіндзо Абе Трамп називав "найвеличнішим прем'єрміністром".

"Ми побачили дуже глибоку стратегічну узгодженість між адміністрацією Трампа та прем'єрміністром Абе. Я думаю, що це продовжиться і в адміністрації Байдена з прем'єрміністром Суґою", — говорить колишній помічник Міноборони США по Східній Азії Хейно Клінк.

Країни об'єднують не лише спільні інтереси, але й загальні загрози. Переговори в Білому домі тривали три години. Важливою темою стали не лише двосторонні відносини, а й загроза Китаю — посилення його військового тиску на Тайвань, контролю над Гонконгом і придушення уйгурів.

"У нас також були серйозні переговори про вплив Китаю на мир і процвітання Тихого океану та світу в цілому. Ми домовилися протидіяти будь-яким спробам змінити статус-кво за допомогою сили або змови в Східному і Південно-Китайському морях і залякуванням у регіоні. Водночас ми погодилися з необхідністю для кожного з нас вести відвертий діалог з Китаєм і таким чином домагатися стабільності міжнародних відносин, відстоюючи універсальні цінності", — заявив прем'єрміністр Японії Йосіхіде Суґа.

Тайвань, Сенкаку та претензії Китаю

Під час зустрічі в спільній заяві лідери згадали Тайвань і наголосили на "важливості миру та стабільності в Тайванській протоці". На перший погляд невинна фраза, але будь-яка згадка про Тайвань — болісна для Китаю, який вважає острів відколотою провінцією і прагне її повернути. Тайвань же наполягає на своїй незалежності, яку, втім, більшість держав не визнають, не бажаючи сваритися з Китаєм. Нескладно було передбачити, що Пекін відреагує — і він не змовчав.

"США та Японія не можуть представляти міжнародну спільноту, і вони не мають повноважень визначати міжнародний порядок. Крім того, вони не в змозі нав'язувати свої власні погляди іншим. США і Японія виступають за свободу і відкритість, але насправді вони формують власні фракції та розпалюють конфлікти між іншими. Тепер це реальна загроза регіональній стабільності й миру, безрозсудна шкода, завдана правилам міжнародного порядку", — заявив офіційний представник МЗС КНР Ван Венбінь.

Експерти зазначають, що згадка Тайваню — важливий посил, зокрема для Китаю.

"Я б сказав, що є один дуже конкретний індикатор. Згадка Тайваню — показник того, що зв'язок між Токіо і Вашингтоном ще більший. І це покликане продемонструвати китайцям, що Японія та США не сидітимуть склавши руки, коли Китай посилює свою військову активність", — коментує ситуацію експомічник Міноборони США по Східній Азії Хейно Клінк.

Одним із головних приводів для занепокоєння японської сторони, особливо останнім часом, була ситуація навколо островів Сенкаку — контрольованих Токіо, але на які претендує Пекін. Ще у XIX столітті уряд Японії включив безлюдні острови до складу своїх територій. Інтерес до регіону зріс, коли експерти ООН заявили про можливе місцезнаходження там нафти й газу. Китай заявив про свої права на територію, називаючи її "споконвічно китайською".

Останнім часом у районі цих островів посилилася активність китайських кораблів. На початку року Пекін ухвалив закон, який дозволяє береговій охороні відкривати вогонь по іноземних судах, які Китай вважає такими, що незаконно заходять до його вод.

У спільній заяві за підсумками зустрічі США пообіцяли захищати Японію, використовуючи всі можливості, включаючи ядерну зброю. Сторони зазначили, що готові разом прийняти виклики, які надходять від Китаю та Північної Кореї.

"Прем'єрміністр Суґа та я підтвердили нашу тверду підтримку американсько-японського альянсу та нашої спільної безпеки. Ми готові працювати разом, аби протистояти викликам з боку Китаю і вирішувати такі питання, як Східно-Китайське і Південно-Китайське море, а також питання Північної Кореї, щоб забезпечити майбутнє вільного й відкритого Індо-Тихоокеанського регіону. Японія та Сполучені Штати — дві сильні демократії в регіоні, й ми віддані захисту наших спільних цінностей, включаючи права людини та верховенство закону", — заявив президент США Джо Байден.

Ще у своїй першій промові на посаді прем'єрміністра минулого року Йосіхіде Суґа заявив, що вважає союз зі США основою зовнішньої політики. І схоже, це не порожні слова. В Японії співробітництво двох країн вже назвали "союзом надії".

"Мета цього візиту — показати регіону, партнерам і союзникам в регіоні, що американсько-японський союз міцний, і що ми зосереджені на захисті ліберального, відкритого та міжнародного порядку в нашому регіоні. В Японії назвали це свого роду "союзом надії", що може звучати нерозумно, але, якщо подумати про те, що відбувається в нашому регіоні, про те, як довго триватиме стратегічне змагання, я дійсно думаю, що "союз надії" — відповідний термін. І я сподіваюся, що сторони будуть працювати над тим, щоб зробити цей союз кращим", — переконаний професор політології Університету Кейо Тосіхіро Накаяма.

Головний конкурент США та ядерне стримування

Як розвиватимуться відносини Японії та США, як вони вплинуть на територіальні претензії Китаю, і які сценарії стримування ядерної загрози — ситуацію в програмі "На самом деле: мир" коментує редактор япономовної версії національного інформаційного агентства України "Укрінформ" Такаші Хірано.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Після зустрічі лідерів США та Японії експерти заговорили про відносини Токіо і Вашингтона як про "союз надії". Як ви вважаєте, чому першим Байден прийняв у своїй адміністрації саме очільника Японії, і як оцінюєте майбутнє такої дружби?

— Це абсолютно не випадково. І я б не називав це "союзом надії". США мають пріоритетність у зовнішній політиці, і вони запросили прем'єрміністра Суґа. У цій спільній декларації між Японією та США написані важливі речі. Зокрема там дуже багато положень щодо Китаю. Конкретно вони заявили про важливість миру й стабільності в Тайванській протоці. І, до речі, слово "Тайвань" у спільній декларації між Японією та США з'явилося вперше у 1969 році. До цього вони уникали цього слова. Явно для того, щоб не образити Пекін. Цього разу — додали.

І також США ще раз підтвердили, що стаття 5 Японсько-американського військового договору про безпеку поширюється до островів Сенкаку, на які претендує Китай. Також вони вчергове наголосили на важливості японсько-американського союзу в Індо-Тихоокеанському регіоні. Також вони виступили проти будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво офіційно в Китайському морі, й проти морських посягань та діяльності Китаю в Південно-Китайському морі.

Все дуже серйозно, і лише зараз адміністрація США вважає Китай головним конкурентом. На тлі зростання військового потенціалу Китаю США зараз не можуть протистояти або запобігти подібному сценарію самостійно. Вони вибрали Японію як пріоритетного союзника, і насамперед обговорювали різні теми з Японією.

— У США пообіцяли захищати Японію від Китаю, використовуючи всі можливості, включаючи ядерну зброю. І вже до кінця травня лідери розвідслужб США, Японії та Південної Кореї планують тристоронню зустріч. Яку загрозу становить Китай, і чи доведеться використовувати ядерну зброю?

— Про застосування ядерної зброї не йдеться. Це теорія ядерного стримування — ядерна зброя є стримуванням якихось сценаріїв.

У цій спільній декларації йшлося про Тайванську протоку. Зараз в адміністрації США досліджують можливості з боку Китаю взяти Тайвань військовим методом або силовим методом. Хоча США і Японія, підтримуючи Китай, одночасно обидві країни, мають хороші відносини з Тайванем, фактично сприймають Тайвань єдиною країною. І вони проти зміни статусу-кво силовим методом — тобто вони проти того, щоб Китай взяв контроль на острові Тайвань.

Подібний сценарій був у 1996 році. Китай запустив ракети в напрямку Тайваню, і тоді США оперативно відправили туди 2 авіаносці, щоб стримувати, запобігти подальшому сценарію. Але сьогодні військовий потенціал Китаю значно потужніший, ніж був у 1996 році, й в адміністрації США проводять різні симуляції сценаріїв. В результаті США не зможуть запобігти цьому сценарію взяття Пекіном Тайваню. Тому вони повинні співпрацювати з іншими країнами, щоби такий сценарій не реалізувався.

— При цьому в Японії говорили про небезпеку союзу Росії та Китаю в разі війни. Минулого тижня очільники МЗС G7 обговорили спільні позиції стосовно Пекіну. Тоді держсекретар США Ентоні Блінкен і очільник МЗС Великої Британії Домінік Рааб ще до початку засідання закликали країни "Великої сімки" об'єднатися через погрози з боку Китаю. Які можуть бути ризики?

— Так, дійсно, японці розглядають можливий союз Росії та Китаю, тому що обидві країни розташовані безпосередньо поруч із Японією. Але цей союз буде ще більшим викликом для Японії.

Однак я хочу сьогодні звернути вашу увагу на одну подію. 11 травня розпочались військові навчання на території Японії за участі французів і американців. Вперше в історії французи спеціально приїхали до Японії, і проводять військові навчання. І це все для того, щоби показати насамперед китайцям, що вони уважно стежать за ситуацією і хочуть стримувати можливі спроби в майбутньому.

Також Велика Британія, Німеччина і ще Нідерланди планують відправити свої військові кораблі до Індо-Тихоокеанського регіону. Тобто в першу чергу до Південно-Китайського моря і до Японії також, щоб показати, що вони досить уважно стежать за ситуацією, і це меседж китайцям і Китаю.

Щодо Росії. Росія окупувала Крим — це також порушення цього порядку. І "Велика сімка" обом країнам — Росії та Китаю — каже, що стурбована, і не приймає цей виклик щодо порушення порядку на базі правил.