Украина наш дом

Співпраця з країнами ЄС і ситуація в Україні: євро-турне держсекретаря США обговорюємо з Андреасом Умландом

Ентоні Блінкен. Фото: ap.org

На порядку денному візитів у межах першого європейського турне держсекретаря США Ентоні Блінкена — зміцнення відносин Штатів із Німеччиною, Італією та Францією, які погіршилися за президентства Дональда Трампа, що критикував європейців за їхню політику торгівлі, оборони та імміграції. Кульмінацією поїздки американського дипломата стала участь у саміті "Великої двадцятки" в італійському місті Матера 29 червня. На зустрічі міністри закордонних справ обговорили стратегію боротьби з пандемією коронавірусу та вакцинацію населення.

Яких ще домовленостей вдалося досягти Ентоні Блінкену з очільниками держав, і як це позначиться на розстановці сил у світовому політикумі — з'ясовують журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і старший експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд.

Хроніка зустрічей

Німеччина стала першою країною, яку відвідав держсекретар США в межах європейського турне. Зустріч відбулася 23 червня. Ентоні Блінкен закликав Берлін вжити заходів для зниження ризиків, які несе для України "Північний потік-2". Адміністрація президента США Джо Байдена прийшла до влади, коли проєкт російського газопроводу був завершений на понад 90%.

"Ми налаштовані на те, щоб домогтися чогось позитивного в цій складній ситуації, яку ми успадкували. І зробити все для того, щоб переконатися, що кінцевим результатом стане те, що європейська енергетика та безпека не будуть підірвані, а позиції України не будуть ослаблені. Наша мета залишається колишньою: гарантувати, що Росія не може використовувати енергетику як знаряддя примусу проти України чи будь-кого у Європі", — акцентував Ентоні Блінкен.

На зустрічі Ентоні Блінкена з Ангелою Меркель і Гайко Маасом також обговорили компенсацію фінансових втрат за транзитні збори, якщо російський газ піде в обхід України. Серед них — інвестиції для допомоги Україні в будівництві власних електростанцій та план з нарощування експорту газу з країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на свої джерела.

За інформацією ЗМІ, країни припускають ідею про створення механізму, який дав би змогу зупинити постачання газу "Північним потоком-2", якщо Росія спробує чинити тиск на Україну. Такої домовленості сторони планують досягти ще до візиту канцлера Німеччини до Вашингтона, запланованого на липень.

США та Німеччина домовилися про співпрацю в боротьбі з антисемітизмом. Відповідний документ очільники дипломатії двох країн підписали біля меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні.

"Запускаючи американо-німецький діалог про Голокост, ми допомагаємо нинішньому та майбутнім поколінням дізнаватися про Голокост і отримувати з нього уроки. Разом ми вшановуємо загиблих", — наголосив Ентоні Блінкен.

Ентоні Блінкен і Хайко Маасу в Берліні, 24 червня 2021 р. Фото: ap.org

Стурбованість ситуацією в Україні висловив очільник американської дипломатії й на зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі, куди прибув 25 червня.

"Держсекретар США та президент Франції зазначили спільні цілі встановлення стабільних і передбачуваних відносин з Москвою за одночасного протистояння агресивній та безвідповідальній поведінці Росії, зокрема щодо України", — йдеться у повідомленні Держдепартаменту США.

У процесі зустрічі з очільником МЗС Франції Ентоні Блінкен припустив, що США можуть вийти з "ядерної угоди" з Іраном, якщо на переговорах у Відні не буде досягнуто прогресу. Їхнє завдання — домовитися про умови повернення до дотримання Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) США та Ірану.

Під час президентства Дональда Трампа Вашингтон посів украй жорстку позицію проти Тегерана. Зокрема Трамп вийшов із СВПД і відновив санкції проти іранської сторони. У відповідь Тегеран припинив дотримуватися умов угоди зі збагачення урану.

"У нас досі є серйозні розбіжності з Іраном щодо повернення до взаємного дотримання СВПД. ​​Наші команди повернуться до сьомого раунду переговорів найближчими днями. Ми подивимося, чи зможемо ми подолати протиріччя, але вони реальні, й ми повинні зуміти подолати їх", — заявив Блінкен.

Поліпшення ізраїльсько-палестинських відносин обговорив держсекретар США з міністром закордонних справ Ізраїлю під час візиту до Італії, куди прибув 27 червня. Це перша зустріч на високому рівні з моменту приведення до присяги нового уряду єврейської держави 13 червня.

Вашингтон підтримує досягнуті Ізраїлем угоди про нормалізацію відносин із низкою арабських країн. Проте ці угоди не можуть замінити контактів між ізраїльтянами та палестинцями з наявних проблем, заявив Ентоні Блінкен.

Міністр закордонних справ Ізраїлю Яір Лапід подякував Штати за підтримку і висловив надію на подальшу американо-ізраїльську співпрацю.

"Я хочу подякувати Сполученим Штатам за підтримку зусиль Ізраїлю щодо нормалізації становища в нашому регіоні. Я сподіваюся на співпрацю з вами, щоб розширити коло миру в нашому регіоні. Це — найкращий спосіб принести стабільність і процвітання на Близький Схід. Ми обговоримо низку питань, які турбують Ізраїль, включно зі зміцненням нашої обороноздатності та зусиллями зі зменшення масштабів конфлікту між нами та палестинцями, роблячи життя кращим як для ізраїльтян, так і для палестинців", — зазначив Лапід.

США виділять додаткову гуманітарну допомогу розміром 436 млн дол. сирійцям і громадам, які приймають біженців. Зокрема, кошти спрямують на забезпечення продовольства, житла й освіти. Про це Ентоні Блінкен заявив 28 червня у Римі під час зустрічі з учасниками міжнародної коаліції проти терористичного угруповання "Ісламська держава" (ІДІЛ).

Вашингтон закликав партнерів за антитерористичною коаліцією повернути своїх громадян, які приєдналися раніше до цього угруповання в Іраку та Сирії. За оцінками Вашингтона, близько 10 тис. імовірних бойовиків ІДІЛ перебувають у таборах на півночі Сирії. Країни, що постраждали від терактів, скоєних ісламістами, неохоче повертають додому радикалізованих громадян.

"Сполучені Штати продовжують закликати країни походження бойовиків ІДІЛ, зокрема партнерів із коаліції, репатріювати їх, і, де це може бути застосовано, переслідувати своїх громадян у судовому порядку", — акцентував Ентоні Блінкен.

Ентоні Блінкен на пресконференції в Римі, 28 червня 2021 р. Фото: ap.org

Кінцевим етапом поїздки держсекретаря США Європою стала участь у саміті міністрів закордонних справ країн "Великої двадцятки" в італійському місті Матера 29 червня. Там очільники МЗС обговорили стратегію боротьби з пандемією, посилення міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров'я, торгівлі, а також кліматичні зміни.

"Північний потік-2", стабільність і шлях Туреччини

Про відносини США з європейськими країнами, подолання російської агресії та можливий запуск "Північного потоку-2" у програмі "На самом деле: мир" говорить старший експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— У Блінкена були Берлін, Париж, Рим, Ватикан. Як ви оцінюєте результати цього турне?

— Поки важко сказати. Я теж за цим стежу, але конкретних результатів я поки не бачу. Але адміністрація президента США зараз ще на початку своєї роботи, і я це розглядаю як початок якогось процесу розв'язання цих усіх дуже складних міжнародних проблем.

— Як думаєте, наскільки стратегія Заходу зміниться щодо Росії?

— Зараз здійснюють різні спроби все-таки спробувати зробити перезавантаження, я так інтерпретую. Ось ця зустріч у Женеві (Байдена та Путіна, — ред.) і пропозиції від Меркель і Макрона.

Мабуть, все-таки є якась надія з якихось причин, що можна з цим новим американським президентом прийти до нових західно-російських відносин. Я вважаю це безглуздим, але, можливо, варто спробувати.

— У липні очікуються переговори Ангели Меркель у Вашингтоні з президентом США. Також у липні президент України Володимир Зеленський спілкуватиметься з канцлеркою Німеччини, а також відбудеться зустріч у Вашингтоні з Джо Байденом. Як ви вважаєте, щодо "Північного потоку-2" чогось вдасться дійти?

— Зараз це схоже на читання кавової гущі. Тому що в цьому процесі одночасно є дуже багато факторів. Я поки не бачу, як цей "Потік" може увійти в експлуатацію. Можливо, його побудують. Але зараз стан політичних сил (як в Європі, так і в Америці) такий, що, мені здається, що ближче ми підійдемо до можливого старту експлуатації цього "Потоку", то більшою буде мобілізація численних опонентів цього проєкту.

І поки що мені здається неймовірним, що цей проєкт дійсно буде завершено без істотних поліпшень у російсько-українських відносинах. Якщо буде, скажімо, якийсь істотний прогрес на Донбасі, тоді я можу собі уявити, що цей "Потік" запрацює.

Але поки що Європейський парламент проти цього проєкту, американський парламент проти цього, багато європейських країн проти цього. І я не думаю, що в таких умовах він може бути введений в експлуатацію.

Андреас Умланд. Фото: kanaldom.tv

— Як ви зараз оцінюєте відносини США з Європою? Якщо, наприклад, говорити про відносини Трампа з Європою і Байдена, то що, на вашу думку, змінилося кардинально?

— Зараз просто Байден і Блінкен намагаються відновити те, що за Трампа було запущено. Нібито відновити цей трансатлантичний союз, який вже 70 років існує, якщо не більше.

І я думаю, що ми зараз просто спостерігатимемо відновлення тієї нормальної ситуації, яка до цього була. Які будуть нові проєкти стосовно цього між Європою та США, поки що важко сказати. Хотілося б, щоб були й якісь нові початки, а не просто продовження старих відносин. Але таких великих нових проєктів я поки ще не бачу.

— Зараз США періодично то залякує Росію санкціями, то скасовує їх. Наприклад, щодо "Північного потоку-2" були такі розмови. Як вважаєте, політика санкцій наскільки протримається між США та Кремлем?

— Думаю, це триватиме. І я навіть думаю, що це не так базуватиметься на політиці Білого дому, як на політиці Конгресу США, який, мабуть, більш рішуче та більш агресивно налаштований щодо цих санкцій.

І якщо Білий дім не дотримуватиметься того, що було законом закріплено, то я очікую, що Конгрес (не лише демократи, але й республіканці, і, можливо, навіть насамперед республіканці) стежитиме за тим, що ця санкційна політика триватиме, доки не буде якихось істотних поліпшень у відносинах між Україною та Росією.

— А як вважаєте, з якими країнами більше Штати вестимуть діалог щодо стратегічної стабільності, з безпеки?

— Думаю, з багатьма країнами. Навіть ось із Росією є проєкт, щоб був діалог щодо стратегічної стабільності. Також у відносинах із Росією це стосується насамперед озброєння. Тобто засобів масового знищення, атомних ракет тощо.

Схоже, буде діалог із різними країнами. Думаю, зараз для Білого дому найважливіший проєкт — і тому така непослідовна санкційна політика — це відновлення відносин між США та ЄС. Зокрема, з Німеччиною, які погіршилися за Трампа.

— Яка роль, як ви вважаєте, співпраці Туреччини та Великої Британії у справі європейського співробітництва? Чи не бачите ви в цих контактах обрисів якихось майбутніх конфліктів?

— Я б розділяв тут Туреччину та Велику Британію. Це дійсно країни, які близькі до континентальної Європи, але вони за суттю все-таки різні.

Велика Британія багато в чому залишається частиною Європи та Євроатлантичного союзу. Одночасно Туреччина — мені не зрозуміло, що з нею буде. Вона теж член НАТО, вона досі кандидат у члени ЄС. Але за Ердогана, на жаль, майбутнє Туреччини й майбутня геополітична орієнтація Туреччини стали незрозумілими. Можливо, шлях повернення до цієї західницької орієнтації, яка була ще за першого президентства навіть Ердогана. Але яким шляхом Туреччина зараз піде, мені важко сказати.

Прямий ефір