Скільки втратила Україна через окупацію Криму: "5 вопросов" із економістом Дмитром Горюновим

Збитки України від окупації Криму оцінюють мінімум у 135 млрд дол. Такі оцінки озвучили експерти Центру економічної стратегії. У цю суму також включили активи, які залишилися на території окупованого півострова.

Як Україна може домогтися компенсації від країни-окупанта і скільки потрібно коштів на відновлення півострова після його деокупації — розповів Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії, в програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий —  Олег Борисов.

— Які чинники впливають на збитки, виходячи з ваших підрахунків?

— Тут не стільки фактори, скільки можу перерахувати, які компоненти ми враховували, виводячи цю суму. Тобто, це втрати різних сторін, це економіка в цілому, природні ресурси. Тобто те, що, згідно з Конституцією, належить народу. Потім, це майно держави, державних органів, підприємств, громад. Це, в основному, комунальні підприємства, майно юридичних осіб, які належать до приватних інвесторів, тобто, приватний бізнес, активи та власність населення, зокрема нерухоме майно, житлове.

— Чи можна говорити про те, що ці збитки щодня ​​збільшуються?

— Методика підрахунку цієї суми передбачає, що це максимальна оцінка збитків, тобто, грубо кажучи, ми взяли вартість всіх активів, які є на півострові. Ми умовно вважаємо їх втраченими. За фактом, це може бути не зовсім так, оскільки люди могли залишитися на півострові й далі вести бізнес. Ми не можемо за них говорити, що вони щось втратили, якщо вони самі так не вважають. Тому безумовними втратами є тільки втрати народу, держави та доведені втрати юридичних осіб, приватного бізнесу. Зараз тривають суди та суперечки.

Якісь частини, дійсно, ростуть, позаяк ми серед втрат держави враховували, що Україна більше не отримує гроші за оренду, розміщення на півострові Чорноморського флоту, — ця сума зростає.

Зростають збитки, пов'язані з тим, що, наприклад, триває деградація природних ресурсів, але конкретно ця частина не пішла в розрахунки, тому що це метрологічно дуже складно, потрібні дані з місця, які ми, зі зрозумілих причин, отримати не можемо.

— Як Україні можуть допомогти дані цифри в процесі деокупації півострова?

— Ці цифри потрібні для того, щоби вимагати у Росії компенсації. Зрозуміло, що буде вимагатися це не єдиним пакетом, тому що за багатьма активами суди вже тривають у різних інстанціях, різних містах, різних країнах Європи. Їх не можна перервати, бо це і так тривалий процес. Тобто, цифри, за якими суперечок ще немає, вони, безумовно, можуть стати в нагоді, тим паче, що ми Офісу президента надали більш докладні цифри, крім тих, які увійшли до публічного звіту.

— Розкажіть про тему компенсації. Як це можна реалізувати?

— Це вже питання, швидше, до юристів, а не до економістів. З того, що я бачив з відкритих джерел — це дуже складний процес.

Зараз з найбільших втрат йдуть судові процеси: "ПриватБанку", "Ощадбанку", "Нафтогазу", ДТЕК, де вони намагаються отримати у Росії компенсацію.

Ці процеси тривають роками. Це дуже складний, очевидно, дорогий процес, з погляду юристів. І Росія використовує будь-які дрібні зачіпки, щоби довести свою позицію, або, як мінімум, затягнути весь цей процес. В кінцевому підсумку таким інструментом отримання компенсації може бути арешт якихось активів в Україні. Але проблема в тому, що ми ж не можемо апелювати до Росії як до єдиного цілого. Це різні інвестори, хтось із підприємців підтримував окупацію Криму і брав якусь участь в цьому, хтось — ні. Тому ми не можемо просто якісь абстрактні російські активи в Україні взяти та заарештувати. І сказати, що мовляв, це має відношення до Росії, а ми зараз заберемо це в якості компенсації. Активи росіян в Україні — це досить складна тема і тут простої відповіді немає.

— Давайте уявимо: завтра Україна Крим деокупувала. Чи реально порахувати, скільки коштів потрібно вкласти в розвиток півострова, щоб відновити все те, що зруйнувала там Російська Федерація?

— Це якісно можна буде порахувати за фактом, коли буде доступ на місці до різних даних. Тому що там є спроби це все документувати. Безумовно, це треба робити і зараз, щоб спростити собі роботу в майбутньому. Але поки це тільки з публічних даних, з того, що є, наприклад, зйомки супутника, коли ми бачимо якісь розливи нафти і ще якісь масштабні екологічні проблеми. Але щоб це оцінити якісно, ​​треба працювати тільки на місці.

— Зараз Крим під санкціями. Нещодавно президент України підписав закон про скасування вільної економічної зони на півострові. Чи можна говорити про те, що з економічної точки зору окупанти в Криму зазнають збитків?

— Чисто з економічного аспекту, безумовно. Наприклад, якщо щось було вигідніше возити з материкової частини України і дешевше. Той самий приклад з електроенергією. У нас були потужності, які дозволяли постачати електроенергію в Крим. Зараз виходить, що ці потужності недоутилізовані. А їм, в свою чергу, довелося будувати свої генеруючі потужності, щоб компенсувати цю втрату. У нас там була, по-моєму, гілка по газу. Відповідно, нам зараз треба інвестувати, щоби заповнити цю втрату. Наскільки я пам'ятаю, багато продуктів харчування постачалися з України. Тому так, виходить, ці поставки припинені, і їм там треба знаходити якісь нові шляхи. Може, вони щось імпортують. До того ж не безпосередньо, а через суб'єктів у Росії.