Скільки бійців не вистачає окупантам для штурму Донбасу — розрахунки експерта

Ситуація на Донбасі на 17 травня. Ілюстрація: twitter.com/War_Mapper

Для ефективного штурму на Донбасі окупантам не вистачає 50 тисяч підготовлених та мотивованих бійців. І взяти їх нема де. Про це в межах телемарафону "FreeДОМ" заявив військовий експерт, офіцер армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін, повідомляє "Дом".

"Щоб посилитися, їм треба десятки тисяч людей — щонайменше 50 тисяч, насправді їм ще більше потрібно", — сказав він.

Один із шляхів поповнення військових сил — прихована мобілізація, багато експертів підтверджують її проведення у Росії. Але також усі акцентують, що це буде "гарматне м'ясо", бо це не професійні бійці.

"Навіть якби шляхом прихованої мобілізації вони набрали 50 тисяч людей — але ж це не професійні військові, це ж не контрактники. Їх же підготувати треба. Це ж не просто вас, мене взяли, дали гвинтівку, посадили в машину і повезли. Толку ж від цього не буде", — підтвердив Левін.

Плюс у російських мобілізованих немає мотивації.

"Для Росії ж війни немає. Одна справа — мобілізація, коли ворог під Москвою, і це вітчизняна війна. Інша справа — мобілізація, коли по телевізору розповідають, що все добре, все нормально, ніде ніякі крейсери не тонуть, ніякі літаки не падають, ніхто ніде не вмирає, і тут бац — тебе мобілізують", — продовжив експерт.

Він упевнений, що Росії ніде взяти мінімальні 50 тисяч добре підготовлених і мотивованих бійців, "якби було де взяти, вони б давно вже свої цілі виконали".

Не допоможе і російський контингент, який планують перекидати до України із Сирії. По-перше, на думку Левіна, всіх, хто міг бути корисним у війні проти України, задіяли на початковому етапі. По-друге, досвід війн у Сирії не допоможе російським військовим у війні в Україні.

"Російський контингент у Сирії дуже маленький. Основні сили, які борються в Сирії, — це сили режиму Асада. Росія ж забезпечувала повітряну підтримку, логістичну підтримку, інформаційна розвідка. А сили спеціальних операцій були нечисленні — це ж не полки, це десятки, сотні осіб, причому вони вже й так воюють в Україні. Кого вони з досвідчених можуть задіяти у війні проти України — конкретних льотчиків, конкретних командирів, конкретних генштабістів, які можуть займатися плануванням бойових дій. Але їх, швидше за все, задіяли з самого початку, з 24 лютого", — вважає ізраїльський офіцер.

Плюс війна в Україні суттєво відрізняється від того, що відбувається в Сирії. Максимальний досвід, який могли отримати там російські військові — завдання авіаударів фугасними авіаційними бомбами (ФАБами), які не відрізняються точністю.

"Ну так, їхні пілоти набралися в Сирії досвіду зі скидання цих ФАБів, але це складно досвідом назвати. Це все-таки не досвід використання високоточних протибункерних бомб, якісь там унікальні льотчики з цими унікальними бомбами", — зазначив Левін.

Він додав, що високоточну зброю росіяни особливо в Україні не використовують, "у них її чи немає, чи там буквально її зовсім трохи й вони її бережуть".

"У Росії є КАБи (кориговані авіаційні бомби) — протибункерні бомби, їх використовували в Сирії дуже обмежено. А ось в Україні ми їх особливо не спостерігаємо. Ну, їх використовувати тут немає проти чого. Наприклад, КАБами безглуздо бомбардувати "Азовсталь" у Маріуполі, тому що там інший рівень глибини та броні. Тобто російські КАБи не можуть завдати істотної шкоди підземним бункерам "Азовсталі", які взагалі розраховані на ядерний вибух. Такий був стандарт будівництва промислових об'єктів у радянський період", — розповів Левін.

Ще один резервний варіант залучення військової сили — Білорусь.

"Але в Білорусі немає резервів, у неї сил вистачає рівно на закриття кордону — з Польщею, Литвою, з Україною. У них регулярна армія — це 10 тисяч людей. Ну, можна припустити ще мобілізацію. Хоча до мобілізованих білорусів буде ще більше питань, ніж до росіян. А 10 тисяч — це небагато. Це не 100 тисяч, це не 50 тисяч", — пояснив експерт, додавши, що Лукашенко також розуміє втрати росармії в Україні й тому не ризикне на цьому етапі прямо входити у війну.

Повна версія інтерв'ю: Приховане дезертирство та інші мінуси "другої армії світу": інтерв'ю з військовим експертом Ігалем Левіним

Нагадаємо, зараз найважливіша ділянка фронту — контрнаступ на Харківському напрямку, який наближається до міста Вовчанська, яке розташоване біля кордону з Росією. Звільнення та контроль над Вовчанськом визначить долю битви за Донбас.

Медіа-партнери
Прямий ефір