Скандал у ЄС: чому Єврокомісія подала до суду на Польщу

Новий виток невдоволення Варшавою. Єврокомісія подала до Європейського суду юстиції позов проти Польщі. У Брюсселі вважають, що своєю реформою судової влади Варшава порушує права суддів і весь принцип незалежності судової системи. Польща всі звинувачення відкидає і каже про нападки на суверенітет країни з боку ЄС. У чому суть проблеми та чи є ризики для Європейського Союзу — в матеріалі журналістів програми "На самом деле: Мир" телеканалу "Дом".

До коріння кризи

Конституційна криза, розпочата судовою реформою і яка викликає невдоволення Брюсселя, триває в Польщі з 2015 року. Тоді новообраний президент країни Анджей Дуда відмовився приводити до присяги суддів Конституційного Трибуналу. Нова керівна партія "Право і Справедливість" внесла правки у відповідний закон. А голова партії Ярослав Качинський прямо заявляв, що Трибунал контролюється тільки однією, опозиційною партією.

Однак у політологів і звичайних жителів, а також у єврочиновників подібні заяви викликали подив. Адже партія "Право і Справедливість" у 2015 році змогла дістати так звану золоту тріаду: її представник очолив державу, а сама партія отримала переважну більшість в обох палатах польського парламенту і, відповідно, контроль не тільки над законодавчою, а й над виконавчою владою.

Брюссель відразу ж назвав спробу реформування Конституційного Трибуналу загрозою верховенству права і закликав оцінити відповідний закон належним чином. Зрештою суддів головного органу конституційного правосуддя Польщі привели до присяги. Протести вщухли. Однак ненадовго.

Вже у 2017 році обидві палати Національних зборів ухвалили ряд законопроєктів про реформування судової системи. Ними пропонувалося:

• знизити до 65 років пенсійний вік для суддів в усій країні;
• наділити президента додатковими повноваженнями у призначенні та звільненні суддів Верховного суду країни;
• дати право Сейму обирати членів Національної судової ради.

Буквально наступного дня після голосування поляки вийшли на акції протесту.

Це рішення польської влади стало причиною першого попередження з боку європейських структур. Єврокомісія визнала, що норми нового закону підривають принцип незалежності судових органів та принцип незмінності суддів. А це порушує договір про Європейський Союз. Брюссель зажадав усунути цю невідповідність, пригрозивши введенням санкцій проти Польщі. Європейській Раді запропонували позбавити Варшаву права голосу в Євросоюзі до усунення спірних моментів.

"Польща має право визначати власну модель системи правосуддя. Однак це має відбуватися відповідно до принципу верховенства права. Цей принцип передбачає необхідність збереження незалежності судової системи, поділу влади і юридичної однозначності", — йшлося у заяві Європейської комісії від 20 грудня 2017 року.

Лише через рік після першого звернення Єврокомісії до суду президент Польщі підписав новий закон, відновивши на роботі звільнених раніше служителів Феміди. Однак не відмовившись повністю від планів реформування системи.

Нова ескалація

Європейський суд ухвалив: польська реформа порушує закони ЄС. Попри це, в лютому 2020 року в Польщі набирає чинності новий закон, ухвалений в межах тієї ж самої судової реформи: була сформована Дисциплінарна палата, яка може усувати суддів за нібито політичну діяльність. Вона також може карати суддів, які ставлять під сумнів законність рішень і кадрових призначень. Це рішення також не залишилося без уваги Брюсселя.

"Сама лише перспектива постати перед органом, незалежність якого не гарантована нічим, створює своєрідний "стримувальний ефект" для суддів і може вплинути на їхню незалежність. У Польщі є місяць для відповіді та вжиття необхідних заходів для повернення в межі законодавства ЄС. В іншому випадку Комісія може передати розгляд цього питання до Європейського суду", — йдеться в заяві Єврокомісії від 27 січня 2021 року.

А вже 31 березня, не отримавши відповіді з Варшави, Єврокомісія передає справу в Люксембург. Брюссель хоче, щоб Європейський суд юстиції ухвалив постанову про призупинення як дії польського закону до винесення остаточного рішення, так і Дисциплінарної палати, а також рішень, які вона ухвалила щодо імунітету суддів.

"Єврокомісія буде просити суд про введення тимчасових заходів. Справді, без введення цих заходів Польща продовжить застосування спірних положень закону про судову систему. Ці дії ставлять під загрозу і можуть завдати непоправного удару незалежності судової системи Польщі та правовому порядку ЄС. Адже польські судді — це європейські судді", — зауважив європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.

Влада Польщі всі вимоги європейських структур відкидає, називає їх атакою на суверенітет країни й подала зустрічний позов на дії Брюсселя.

"Звернення Єврокомісії до суду ЄС не має ні юридичного, ні фактичного обґрунтування. Регулювання області, пов'язаної з правосуддям, відноситься до виняткової національної сфери, що прямо випливає з Конституції Республіки Польща та договорів ЄС. Польські норми не відрізняються від стандартів, що діють у ЄС", — відбив спікер уряду Польщі Петро Мюллер.

Міжнародні оглядачі зазначають: Польща поступово формує неформальний альянс з Угорщиною — ще однією країною, яку Брюссель також звинувачує в порушенні принципів і цінностей Союзу. Обидві країни приєдналися до ЄС у 2004 році та обом це дало досить серйозний поштовх в економічному і політичному розвитку. Однак і Польща, і Угорщина перебувають під контролем правоконсервативних сил. І весь цей час обидві країни продовжують конфліктувати з центральними структурами ЄС. А недавно глави урядів обох країн зібралися на форумі, де закликали Брюссель звернути увагу і на консервативні цінності, які сповідують керівні партії двох країн.

"Ми говоримо про глибшу європейську інтеграцію в необхідних питаннях. І це питання поваги до національного суверенітету, свободи та свободи особистості. Потрібно захищати ці цінності від інших культур, які, якщо можна так сказати, намагаються атакувати ці цінності як ззовні, так і всередині Європи", — пояснив прем'єрміністр Польщі Матеуш Моравецький.

"Найсильніша за станом на сьогодні партія правого спрямування, Європейська народна партія, явно почала працювати з європейськими лівими. Тому мільйони європейців залишилися без представництва. Християнські демократи теж не мають адекватного представництва в сьогоднішній Європі. Тому ми працюємо спільно, щоб дати цим людям голос і представництво в європейській політиці", — додав прем'єрміністр Угорщини Віктор Орбан.

Але суперечки структур ЄС та національних урядів не свідчать про наявність настільки серйозних розбіжностей і суперечностей, що це могло б поставити під загрозу цілісність Союзу. Так чи інакше ЄС витримав і вихід Великої Британії, і кризу через пандемію, яка триває ось уже рік.

Ключовий момент, який спричиняє тертя між урядами країн-членів і Брюсселем, — глибина інтеграції. І завдання для ЄС на найближчі роки — знайти спільний знаменник, можливо, навіть з кандидатами та можливими новими членами блоку, для підготовки до викликів нового часу, які з'являться після закінчення пандемії. Адже без співпраці криза буде загрожувати не так самому ЄС, як кожному з його членів і партнерів.

Для Польщі наслідки можуть бути серйозними

Ситуацію в Євросоюзі в програмі "На самом деле: Мир" прокоментував Дмитро Шкурко, власний кореспондент українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" у Брюсселі.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— До чого можуть призвести такі дії окремих членів ЄС? Як це позначиться на внутрішній ситуації у Євросоюзі, на економіці зокрема?

— Глибокого впливу на економіку Євросоюзу це не зробить. Бо йдеться про двосторонні відносини між Єврокомісією та урядом Польщі.

Дійсно, 31 березня Єврокомісія подала до суду на Польщу за порушення положень європейського законодавства у сфері судової влади. Про серйозність цього кроку свідчить те, що це подання до суду було презентовано єврокомісаром з питань права ЄС Дідьє Рейндерсом. А це не так часто відбувається.

Ідеться про те, що береться під сумнів незалежність судової гілки влади в Польщі. Це досить серйозно. Оскільки судова незалежність, верховенство права і права людини є основою архітектури та структури Євросоюзу.

Напевно ця ситуація матиме продовження.

— У Польщі це ж не перше зіткнення з Брюсселем. Та ж сама тема абортів, прав ЛГБТ, права жінок... На вашу думку, внутрішньополітичні проблеми Польщі характерні для всіх країн ЄС східної Європи? Чи в Польщі особлива ситуація?

— Мені складно говорити про проблеми всередині Польщі, тому що я перебуваю за її межами. Але можна сказати, що ЄС зараз стурбований не так подібними проявами, як відповідністю польського законодавства європейському. Для них це питання принципове, тому що йдеться про загальноєвропейські цінності.

Європейці дуже серйозно до цього ставляться і навіть пригрозили Польщі застосувати статтю 7 закону про ЄС. Ця стаття передбачає таке. Якщо країна буде наполягати на своєму небажанні дотримуватися європейських законів, то її можуть позбавити права голосу в колегіальному органі — Раді ЄС. Це безпрецедентний крок, який, на щастя, на цей момент вдалося уникнути. Поки ЄС вдається до превентивних заходів.

Вище було сказано про альянс між Польщею та Угорщиною. Так ось зараз існує механізм, за яким країни, які порушують законодавство ЄС і суперечать спільним цінностям, можуть позбавляти доступу до фондів відновлення після наслідків пандемії. Це так званий Фонд відновлення ЄС, який становить 750 млрд євро.