Ситуація у Молдові на тлі погроз Кремля — спеціальний репортаж

Віднедавна Молдова опинилася під прицілом російської воєнної машини. Наприкінці квітня заступник командувача військ Центрального військового округу РФ Рустам Міннекаєв заявив, що метою так званої "спецоперації" Путіна є захоплення півдня України та вихід до Придністров'я — частини Молдови, де нібито утискають російськомовне населення. Якою є ситуація в Молдові сьогодні — цій темі присвячено "Спеціальний репортаж" телеканалу "Дом".

Розхитування ситуації

Придністров'я зі своєю столицею в Тирасполі — це де-факто підконтрольна Російською Федерацією частина Молдови, невизнана "Придністровська молдавська республіка" ("ПМР"), яка існує вже 30 років. Хоча Росія брала участь у її створенні та досі зберігає політичний контроль над цим регіоном, в економічному плані придністровці є невід'ємною частиною Молдови, через яку проходять усі експортні та імпортні операції, а основний партнер — це вже давно не Росія. Тому новину про те, що Росія зібралася їх “захищати”, у регіоні Придністров'я зустріли без ентузіазму. Принаймні так вважає депутат парламенту Молдови Оазу Нантой.

"Всі економічні агенти з лівого берега [Дністра] зареєстровані в Кишиневі. І здійснюють експортні операції на ринку Євросоюзу, використовуючи митні документи та сертифікати відповідності Республіки Молдова. Лівий берег інтегрований в ринок Євросоюзу більше, ніж ми, з правого берега”, — зазначає Нантой.

Після гучних заяв російських військових адміністрація Придністров'я почала регулярно повідомляти про теракти на підконтрольній їй території, а російське телебачення — висувати версії про те, що це справа рук української сторони.

Але ні військові Придністров'я, ні бізнес, ні пересічні мешканці не бажають вступати в бойові дії з Україною.

“Понад 70% складу оперативної групи російських військ [в "ПМР"] — це жителі лівого берега Дністра, які навіть не були взагалі в Росії, і які пішли служити за контрактом заради грошей, заради зарплати. І зараз вони не бажають брати участь у реальних бойових діях”, — каже парламентар Оазу Нантой.

До того ж, Тираспіль — адміністративний центр Придністров'я — завжди мав імідж вогнища контрабанди, яка може закінчитися разом із початком бойових дій.

"Бізнесменам та контрабандистам, що найчастіше одне й теж, не вигідні жодні збройні конфлікти тощо", — наголошує Нантой.

Внаслідок нагнітання ситуації жителі "ПМР" після 24 лютого стали масово переїжджати на підконтрольну Молдові територію та подавати документи на молдавське громадянство.

Молдовські експерти вважають, що реально небезпечною ситуація для їхньої країни стане у разі, якщо російські війська вийдуть до Одеси.

“Придністров'я може зіграти якусь роль, не дай боже, у цій війні лише в тому випадку, якщо путінська Росія серйозно намагатиметься окупувати Одесу. Але на сьогодні це мало ймовірно", — зазначає Нантой.

“Вже десь за тиждень після початку війни стало зрозуміло, що це малоймовірний сценарій. А ось ймовірність просування через Південний Буг у бік Дністра, на жаль, поки що повністю виключати не можна”, — каже глава спільноти WatchDog.MD Валеріу Паша.

Паша припускає, що зараз основний акцент буде робитися на спробу підігріти внутрішнє протистояння.

“Основний наголос все-таки йде на розгойдування ситуації у самій Молдові. Це додає нервозності й це їм точно вийшло. У тому числі через так звані терористичні напади, інсценовані у Придністров'ї. Це пресинг і на місцеве населення, і на місцеву політичну еліту у Придністров'ї, а також на молдавське суспільство”, — додає експерт.

Українці у Молдові

Якщо Молдова стане новою російською метою, це може створити нові проблеми для українських біженців. Нині їх у порівняно невеликій країні — понад 80 тисяч. Загалом через Молдову пройшло близько 400 тисяч громадян України, більшість із яких потім попрямувала до інших країн Європейського Союзу. У Кишиневі виникло багато центрів надання допомоги українцям, які рятуються від війни.

Більшість біженців, які залишаються у Молдові, – з Одеси та області. Одеська область межує саме з Придністров'ям, тому багато українців зупинялися спочатку там. Але у зв'язку з подіями в Тирасполі почалася нова хвиля переміщення — з Придністров'я на підконтрольну молдавському уряду територію.

Найбільший центр розміщення біженців — виставковий комплекс "Молдекспо" у Кишиневі. Наталя з Одеси хоч і не живе у цьому центрі, але часто відвідує його, щоб допомогти своєму хворому другові. Як і для багатьох громадян України, початок війни став для неї шоком.

“Я навчалася у школі у 70-х роках, і нам постійно говорили, що росіяни — наші старші брати. Я не вірила, що старший брат всуне нам ніж у спину. Коли почалася війна, у мене був шок і заціпеніння, у мене було таке відчуття страху, що я три години сиділа в кріслі й не могла встати", — ділиться жінка.

За словами Наталії, у Молдові її прийняли дуже добре.

“Навіть якщо мені іноді доводилося їхати на таксі, то таксисти робили знижку, бо я з України, дуже співчувають нам”, — каже біженка.

Місцевий підприємець та волонтер Олексій Гуцага зазначає, що багато людей прибували до Молдови у стані шоку та без засобів виживання. Він намагався допомогти їм, особливо жінкам із маленькими дітьми.

“З'явилися моментально групи у соцмережах, де ми обмінювалися інформацією та знаходили необхідне. І це все було без держави. Просто люди максимально швидко мобілізувалися та почали допомагати”, — розповідає Гуцага.

Це і не дивно, адже багато хто в Молдові буквально чув початок нового етапу російського вторгнення в Україну і добре запам'ятав перший день великої війни.

"Чув вибухи в Одесі. Це працювало ППО, яке відбивало атаки. Воно високо било, вітер дув у наш бік, тому було добре чути. Ми прокинулися від звуків при зачинених вікнах. Коли відчинив вікно… це було неймовірно. Тоді я зрозумів, що світ змінився, і перший день був просто суцільним шоком", — згадує Олексій Гуцага про 24 лютого.

Але у Молдові не лише волонтери допомагають громадянам України.

"Молдова безкоштовно надає нашим людям безперервне лікування хіміопрепаратами, хоч це дуже дорого. Молдова взяла на себе витрати, пов'язані з лікуванням пацієнтів, яким потрібен гемодіаліз, адже ці процедури неможливо переривати, принаймні двічі на тиждень потрібно його робити”, — розповів голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Уряд країни також знімає багато бюрократичних обмежень.

“Наш уряд змінив свою постанову і дозволив біженцям залишати територію Республіки Молдова в Україні за тими самими документами, якими вони заїжджали. Тобто, це внутрішні паспорти громадян України, свідоцтва про народження”, — зазначає голова Асоціації українців у Молдові Михайло Багас.

Наразі головна проблема біженців з України — отримання документів. Багато українців, рятуючись від війни, не встигли взяти всі необхідні папери, хтось втратив під час переїзду, хтось забув удома. Особливо багато заявок на оформлення закордонних паспортів, оскільки без них неможливо їхати далі до Євросоюзу.

Ніхто в Молдові, як і у всьому європейському регіоні, не може бути спокійним, поки Росія продовжує війну проти України. Проте молдавські експерти сумніваються, що їхня країна стане головною російською метою. Проте українська влада готова надати допомогу Кишиневу у разі непередбачених ситуацій.

Читайте також: Українські біженці, провокації у Придністров'ї та робота росЗМІ: інтерв'ю з послом України у Молдові