Ситуація може перерости у Фукусіму: ризики Запорізької АЕС обговорюємо з експерткою з ядерної безпеки Ольгою Кошарною

Чому Росія не відмовляється від контролю над Запорізькою атомною електростанцією в окупованому Енергодарі. Які ризики несе для України та світу перебування на території ЗАЕС російських військових та працівників "Росатому". Про це в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповіла незалежна експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна.

— Хто, крім Збройних сил України, мав вплинути на ситуацію на Запорізькій атомній електростанції? Які організації та що вони мали зробити?

— Російські військові захопили ЗАЕС у ніч із 3 на 4 березня, штурм був із застосуванням важкої зброї, це спричинило пожежу. Тоді разом із російськими військовими зайшли представники "Росатому". І всі ці пів року вони перебувають там вахтовим методом.

І це не просто працівники "Росатому", це люди з керівного складу російських атомних станцій.

Вони спрямовані туди для того, щоб військові не зашкодили незнанням якихось критичних систем безпеки. Тому що станція потрібна їм ціла.

А спочатку РФ мала план захоплення не тільки Запорізької АЕС, а й Південноукраїнської АЕС (у місті Южноукраїнськ Миколаївської області, — ред.).

Ситуація загострилася з 5 серпня, коли розпочалися регулярні обстріли Запорізької АЕС. Російськими окупантами було перебито розподільні лінії 330 кіловольтів, і зараз на Запорізькій АЕС працюють два енергоблоки, які видають потужність на єдині високовольтні лінії 750 кіловольтів.

Водночас є протокол за Женевськими конвенціями, де написано, що не можна вести військові дії щодо об'єктів, що містять у собі загрози, там чітко зазначено: греблі та атомні станції.

Далі — міжнародна конвенція про протидію актам ядерного тероризму, стаття 2, перелічено всі злочини, які перебувають під юрисдикцією Міжнародного кримінального суду.

Все, що зробила Російська Федерація і в Чорнобильській зоні, і на Запорізькій АЕС, — все це підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Коли почалися обстріли, з'ясувалося, що МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії, — ред.) не має інструментів впливу на Російську Федерацію. Вони не можуть порушити кримінальну справу, виписати адміністративні штрафи, накласти якісь санкції.

Але ця ситуація дуже збентежила весь світ. І державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Запорізька АЕС використовується росіянами як ядерний щит, щоб обстрілювати неокуповані міста Нікополь та Марганець [Дніпропетровської області], розуміючи, що Збройні сили України не стрілятимуть у відповідь.

— Якщо атомна станція зупиниться чи не віддаватиме енергію, що станеться? У чому головна небезпека цього?

— Коли станція працює, то частину енергії вона використовує на внутрішні потреби.

А якщо єдина лінія, що залишилася, буде перебита, тоді треба думати про схеми, тому що внутрішні потреби все одно є. Якщо ця лінія буде перебита з об'єднаною енергосистемою, що її зв'язує, то тоді включаються резервні дизель-генератори, мобільні дизель-генератори, у них нормативний запас палива — 10 днів. За цей час потрібно відремонтувати не лише цю лінію, а й розподільні лінії на 150 та 330 кіловольтів.

Нині на станції ситуація критична. Має працювати штаб із найкращих фахівців за участю "Укренерго", які розуміють усе з мереж, у нас є системний оператор — "Енергоатом". Потрібно думати, як зберегти безпеку, бо якщо не буде зовнішнього енергопостачання, це призведе до того, що починає плавитися активна зона реактора.

У разі одиничного розплавлення активної зони реактора, за втрати зовнішнього енергопостачання, аварія буде схожа на фукусімську (радіаційна аварія на Японській атомній станції "Фукусіма-1" сталася 11 березня 2011 року внаслідок сильного землетрусу, — ред.).

Тож ситуація критична. Наразі триває робота з підготовки місії МАГАТЕ на станцію.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон обговорювали ситуацію на Запорізькій АЕС. Макрон із Путіним говорили на цю тему, і Путін погодився, що ця місія має їхати через українську територію, а не так, як Росія наполягала спочатку.

І місія поїде. Думаю, що місія МАГАТЕ поїде на початку вересня. До неї буде залучено військових експертів ООН на прохання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, поїдуть вони на ООНівських машинах. Місія має стабілізувати ситуацію, тому що Росія дуже багато бреше, але я думаю, що вона не хоче бути викинутою з міжнародних структур.

Думаю, що на Росію та на "Росатом" треба накладати санкції. На "Росатом", на всі його дивізіони, на фізичних осіб, керівництво і, безумовно, на всіх тих людей, які вахтовим методом були з 4 березня на Запорізькій АЕС. Вони — ядерні терористи. Це тавро має бути у них на все життя.

— Якщо Росія пропустить цю місію і місія зможе приїхати на Запорізьку АЕС, то в такому разі небезпека минула?

— Ні, небезпека не минула. Річ у тому, що все вже порушено за нормами та рекомендаціями МАГАТЕ, радіаційний моніторинг періодично порушувався. Фізичну цілісність станції порушено, незрозумілі люди там ходять — якісь блогери, військові. До машинних залів завезли боєкомплекти. Персонал станції — під тиском.

— Виходить, що місія має там залишитися?

— Я вважаю, що вона має бути там постійно. Але найімовірніше, саме [генеральний директор МАГАТЕ] Рафаель Гроссі поїде після інспекції, тому в середині вересня він має звітувати на раді керівників МАГАТЕ.

Крім того, були ідеї від президента України та прем'єр-міністра про те, що такі місії мають бути на всіх АЕС. Рівненська АЕС розташована близько до кордону з Білоруссю, де постійні військові рухи та ракети можуть звідти прилетіти. І ракети літали над атомними станціями.

Все це шантаж, і все це робиться демонстративно для того, щоб змусити Україну сісти за стіл переговорів, зафіксувати статус-кво окупованих територій, бо на фронті у них справи не дуже.

— Захисна герметична оболонка на атомних станціях, наскільки вона є стійкою до обстрілів?

— От у тому й річ, що ніхто не знає. Під час проєктування вона призначена для падіння легкого літака, але щодо крилатої ракети, яка несе вибухівку... Ніхто це не розраховував, розумієте?

Так, там є герметична оболонка, є фільтри, є рекомбінатори водню, щоб не було водневого вибуху, як на "Фукусімі-1". Але це моделювання розраховані на розплавлення активної зони.

Це не можна порівнювати з Чорнобильською аварією, абсолютно не можна. Бо якщо, не дай боже, таке станеться, то розплавлена маса буде всередині корпусу реактора. Є ймовірність і ризик, що корпус може прогоріти, і тоді ця розплавлена маса піде в землю.

Але щоб сталася аварія, потрібно щоб і дизель-генератори там зламалися, а їх там 20 штук. І доки вони працюють, є час ухвалити рішення, підвезти паливо, є час відновити лінії електропередач.

— Співробітники, які попри все залишилися працювати на цій електростанції, чи можуть вони зсередини вплинути на ситуацію?

— Росіяни не можуть керувати реакторними установками. Тож там продовжують працювати наші співробітники. Те, що вони чинять психологічний тиск, і це вже триває шостий місяць, — це спричиняє збільшення ризиків помилок персоналу.

Безперечно, ці люди — герої. Тому що працювати за таких умов, коли твої колеги пропадають (зокрема, менеджери середньої ланки Запорізької станції: заступник начальника цеху дезактивації, начальник відділу з охорони навколишнього середовища), коли закатували до смерті водолаза, співробітника АЕС, розстріляли електрика — це дуже важко.

Вони приймають рішення, але вони чекають і на вказівки з центрального [українського] офісу, вони чекають на вказівки від інспекції ядерного регулювання, вони на це орієнтуються. Хоча вони мають ліцензію на експлуатацію та право керувати реакторною установкою.

— А які фактори, які не залежать від людей, але можуть вплинути на масштаби загрози?

— Крилаті ракети, які Росія випускає. Вони мають косі-криві ракети, які взагалі невідомо куди потраплять. Ось нещодавно у Вознесенську Миколаївської області потрапила крилата ракета та зруйнувала будинок — це 49 км від Південноукраїнської АЕС.

Ситуація від людей не залежала на "Фукусімі-1", там був землетрус та цунамі. А на Запорізькій АЕС все від людей залежить. І від окупантів, і від грамотності нашого персоналу.

— Навіщо росіяни намагаються підключити до російської енергосистеми Запорізьку АЕС?

— Синдром грабіжника. Росія — країна-грабіжник. Коли розпочалася війна у 2014 році, вони ж вивозили цілі заводи з Донецької та Луганської областей. Нині вони крадуть зерно.

Вкрасти атомну станцію повністю — це, мабуть, особлива гордість для них.

Куди вони можуть перенаправити цю енергію? Для Криму, звісно, це багато. Але основну частину вони хотіли перенаправити на окуповані частини Херсонської та Запорізької областей до Маріуполя і до кордону. Їм це потрібно для постачання окупованих ними територій з подачею до Краснодарського краю, хоча там теж є атомні станції, але там є дефіцит електроенергії.

Читайте також: Росія зацікавлена у тому, щоб місія МАГАТЕ не доїхала до Запорізької АЕС, — Жданов