"Північний потік-2", локдаун, виклики для економіки: "Официальный разговор" із Павлом Кухтою

Павел Кухта. Фото: kanaldom.tv

Росія добудувала "Північний потік-2" і заявляє про наміри запустити його найближчим часом. Разом із цим РФ штучно накручує ціну на газ на європейському ринку. Крім того, на стан української економіки суттєво впливає ситуація з коронавірусом, зокрема вакцинація і можливість запровадження локдауну.

До чого готується Кремль, і в чому загроза для України, а також як локдаун і темпи вакцинації впливають на економіку — розповів в. о. міністра розвитку економіки (2020 р.), керівник із політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— "Північний потік-2". Німеччина заявила, що підтримує будівництво газопроводу "Північний потік-2", але зазначила, що інтереси України мають бути дотримані. США також заявили про підтримку України. Що ми зараз маємо?

— За фактом ми маємо "Північний потік-2", який вже запускається. Росіяни прогнозують, що вони запустять його в жовтні. Напевно, цього не станеться ще в жовтні. Вони оптимістичні, набивають собі ціну. Але в найближчі місяці це трапиться.

Або до кінця року, або на початку наступного — ми точно не знаємо, як піде юридична баталія навколо так званої сертифікації. Це фактично дозвіл для них пустити газ у Європу. У них є певні юридичні битви там, у Європі, навколо цього. Вони їх проходитимуть, але вже очевидно, що труба фізично готова, вона є.

Паралельно вони підняли ціни на газ всередині Європи. Були певні об’єктивні фактори, які всі ціни на всі сировинні товари штовхали вгору цього року. На газ зокрема. Але сировинні товари вже другий місяць не зростають в ціні, а ціни на газ продовжують зростати. І відомо чому — тому що "Газпром" старанно не поповнює сховища, якими він володіє, багатьма з яких він у Європі володіє. Старанно робить усе, що від нього залежить, щоб накрутити ціну на європейському ринку газу до небаченого рівня. І очевидно, що росіяни до чогось готуються.

— До чого готуються, і як це на нас позначиться?

— На нас це позначиться, безумовно, погано. Фактично до вже об’єктивно серйозного зростання тарифів, викликаного об’єктивним фактором, починають додаватися зростання цін і тарифів, викликані суб’єктивним фактором, викликані діями країни-агресора.

До того ж, з моєї точки зору, відбувається якась повзуча окупація європейського газового ринку. Вони, з одного боку, відстоюють свої труби, починають нарощувати здатність поставляти все більші обсяги. З іншого боку, вони заганяють ціну на небачені рівні. І з цим потрібно щось робити.

Звичайно, ми не можемо відповідати за всю Європу. Нам потрібно з ними намагатися знайти якісь спільні позиції та дати спільну відповідь російському виклику.

Усередині країни найочевидніше, що ми маємо робити — це виплачувати субсидію. Вже уряд подав відповідні документи. Вже оголосили про намір збільшити на 12 млрд грн цього року субсидії.

Це головний інструмент, яким можна захистити людей від зростання тарифів, — дати гроші всім, кому це потрібно. І, з моєї точки зору, важливо полегшити умови отримання субсидій зараз. Щоб не було ситуації, коли людина в машині "Таврія" або 30-річній "Жигулі" не може отримати субсидію, але й заплатити фізично за тепло вона взимку не може. І це не поодинокий випадок.

— У Кабміні говорили, що готові до опалювального сезону. Відповідно, субсидії передбачаються. Тарифи при цьому не будуть зростати. Що у нас буде взимку?

— Треба розрізняти, як працюють тарифи на газ. Тобто є газ як товар, який ви палите в плиті, або, можливо, у вас газовий котел, наприклад. Але ви купуєте його як товар. Газ зараз продається за річними тарифами, ціна на які була зафіксована ще навесні цього року. Відповідно, вона дійсно не виросла. Але є ще тепло, яке ви купуєте у місцевих компаній, так званих теплокомуненерго. Як правило, вони у власності місцевої влади, і тарифи для них встановлює місцева влада.

Є певні юридичні нюанси, які має Кабінет міністрів України завершити, але ці нюанси не настільки важливі. Але суть залишається в тому, що за тарифи відповідатиме місцева влада. Що там буде — незрозуміло, але там, звичайно ж, зростання тарифів можливе, і для цього потрібно збільшувати субсидію. Субсидію обов’язково потрібно збільшувати.

— Коли буде пік захворюваності, локдаун, що станеться з економікою? Як це відіб’ється на нашому гаманці?

— Локдаун — це, звичайно ж, не в плюс для економіки. Хоча вже є і певне число вакцинованих людей, на яких можна не поширювати локдаун. Відповідно, їх можна спокійно пускати в усі кафе, ресторани, дозволяти їм більше активності. І чим більше вакцинованих, тим більше цієї активності можна дозволяти.

Дуже хотілося б вірити, що ми пройдемо все-таки без локдауну, але подивимося. Дійсно, може бути, що восени епідемічна ситуація буде така, що доведеться на якийсь локдаун уряду йти. Хоча, повторюся, не хотілося б, щоб це було.

Але важливо, якщо вже і йдемо на локдаун, що це питання грошей. Усім тим, хто не працює, потрібно давати гроші. Багато грошей. Людям треба давати гроші. Якщо у людей проблема, держава повинна вирішувати цю проблему, а не усуватися від неї.

— Багато країн, де спостерігаються високі темпи вакцинації, відмовляються від певних обмежень. Чи є, за вашими спостереженнями, відповідність між нашими темпами вакцинації та змінами в економіці?

— Є певне зниження прогнозів економічного зростання, пов’язане як із очікуванням того, що новий локдаун все-таки зіб’є темпи зростання, так і з тим, що вийшли не зовсім хороші цифри за II квартал цього року. І після цього прогнозисти переглянули свої прогнози.

— Саме щодо захворюваності чи щодо темпів вакцинації?

— Щодо темпів зростання економіки. Через це прогноз щодо темпів зростання економіки на цей рік був переглянутий. Ми стикаємося з викликами у різних напрямах — від коронавірусу до російської економічної агресії. Я б назвав те, що відбувається на газовому ринку, так, тому що це саме економічна агресія. І ці виклики вимагають рішучих відповідей.

— Вакцинація сприятиме зміні економічного зростання?

— Безумовно. Іншого інструменту на даний момент, на рівні державної політики, не придумано. Тобто сказати, що є якась альтернатива — не можна. При всьому плюралізмі думок, які є в українському суспільстві на цю тему, при всій боязні вакцини, особливо пов’язаної з тим, які зловживання були колись із цим. Ми всі це пам’ятаємо. Коли людям кололи вакцину, куплену на фабриці, пов’язаній з людьми міністрів, ще в дореволюційні часи, і ця вакцина була неякісною. Були випадки, які людей налякали. Зрозуміло, звідки ці страхи беруться в Україні, чому вони сильні. Але, так чи інакше, іншого інструменту немає.

Ніхто не придумав, як по-іншому впоратися з коронавірусом. Хоча, насправді, проблема очевидно глобальна, і очевидно, що навіть хвиля вакцинації перша, яку ми проходимо, а розвинені країни вже пройшли — не межа, тому що приходять нові штами, вони досить стійкі до вакцин, ефективність вакцин до них швидко падає. Потрібні якісь нові відповіді. Я думаю, що відповідь має бути глобальна, і одна Україна не може її витягнути.

З вірусом потрібно боротися по всій земній кулі одночасно, а не чекати, поки черговий штам із Індії або ще звідкись, де так успішно вакцинація не пройшла, прийде в інші країни. Так чи інакше, іншого інструменту зараз у нас немає. Тому вакцинація та максимальне звільнення вакцинованих від обмежень. Тому що немає сенсу поширювати на них локдаун.

— Верховна Рада має ухвалити бюджет на наступний рік. Що зараз відомо про те, яким буде проєкт держбюджету?

— Я не бачив ще проєкту бюджету, тому утримаюсь від коментарів. Я сподіваюся, що в терміни, передбачені законом, ми вкладемося.

Я б навіть не стільки дивився в межі закону, стільки вдавався до логіки самого процесу. Бюджет не треба ухвалювати під новорічну ялинку. Його потрібно мати можливість проговорити протягом пари-трійки місяців, розгорнути цю дискусію в часі, але до грудня вже мати готовий, більш-менш ухвалений, бюджет. Тому що інакше, звичайно, це все виливається в політичні торги в останній момент, і ніколи якість бюджету від цього не зростає.

Я розраховую, що він все ж буде затверджений. Важливо, щоб в ньому був достатньо невисокий рівень дефіциту бюджету, щоб ми не влізли в борги, щоб ми спокійно продовжували йти від боргового навантаження, це дуже важливо. Це важливо і з точки зору продовження програми МВФ, щоб ми продовжували отримувати й прискорилися з отриманням цих траншів від МВФ, отримали необхідну нам кількість грошей, могли вийти вже з цієї програми МВФ, могли рухатися вперед. Тому для цього все ж важливий низький дефіцит бюджету. Це може здаватися людям чимось абстрактним і технічним, але по суті, це те, скільки ми з вами беремо в борг. Чим менше беремо в борг, тим легше.

Прямий ефір