"Північний потік-2" як майданчик для шантажу: інтерв'ю з російським економістом Владиславом Іноземцевим

Владислав Иноземцев. Фото: Facebook

Газопровід "Північний потік-2" з Росії до Німеччини через Балтійське море почали будувати у 2018 році. На думку експертів, цей проєкт спрямований на зупинку транзиту російського газу до Європи через українську газотранспортну систему, бо він дублює її функції. Зараз газопровід готовий вже на 95%, в Росії заявляють, що планують завершити роботи у вересні. Але багато експертів вважають, що завдяки міжнародному тиску запуск об'єкта може виявитися невигідним.

У січні США ввели кілька нових пакетів санкцій проти компаній, які беруть участь в проєкті "Північний потік-2". Вони стосуються не тільки безпосередньо будівництва газопроводу, але і його обслуговування, страхування та сертифікації. Кілька десятків європейських підрядників внаслідок цього вийшли з проєкту. Тим же, хто продовжує співпрацю, в березні США погрожували новими обмеженнями.

"Президент Байден протягом довгого часу дуже чітко висловлював свою точку зору, що "Північний потік-2" — погана ідея. І я повторив цю точку зору безпосередньо міністру закордонних справ Німеччини Маасу. І я також дав зрозуміти, що компанії, які займаються будівництвом трубопроводу, ризикують потрапити під санкції США. Газопровід розділяє Європу, він піддає Україну та Центральну Європу російським маніпуляціям і примусу, він йде всупереч із заявленими Європою цілями енергетичної безпеки", — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО.

Однак у НАТО консолідованої позиції щодо "Північного потоку-2" досі немає. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг зазначив, що вони не можуть ухвалити рішення, тому що для цього потрібна позитивна відповідь всіх членів. Найактивніше це питання блокує Німеччина.

"Наша позиція як уряду Німеччини як і раніше полягає в тому, що екстериторіальні санкції проти партнерів по Альянсу — погана ідея. І що приватний економічний проєкт, пов'язаний з Nord Stream, має бути продовжений", — наголосив міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц.

Україна відстоює свою позицію щодо "Північного потоку-2" на всіх міжнародних майданчиках.

"Якби ми не порушували це питання, я впевнений, що "Потік" був би вже добудований. Всі мають розуміти, що будівництво газопроводу в обхід України — це питання не тільки економіки України, хоча це теж дуже важливо для нас. Це питання енергетичної безпеки для всієї Європи", — заявив президент України Володимир Зеленський.

Тим часом 25 березня з'явилася інформація, що через загрозу потрапити під американські санкції австрійська нафтогазова група OMV зупинила фінансування проєкту "Північний потік-2". У компанії уточнили, що припинили виплати ще 31 грудня 2020 року. За умовами кредитної угоди, OMV мала надати 953 млн євро оператору Nord Stream-2, але виплатила лише 25% від цієї суми (238 млн євро).

Дану тему в програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом" продовжує російський економіст, доктор економічних наук Владислав Іноземцев.

Ведуча програми — Марія Строєва.

— На якому зараз етапі, на ваш погляд, нові санкції, якими погрожують Штати європейським підприємствам, які беруть участь в будівництві "Північного потоку-2"?

— Думаю, що поки це тільки загрози, і певний час це так і залишатиметься. Тому що, наскільки я розумію, до кінця американці так і не визначилися щодо "Північного потоку". Формально, безумовно, в США існує якийсь консенсус обох партій, щодо того, що Росію треба стримувати, що це серйозний суперник, що потрібно продовжувати на неї тиснути. Але ніхто не може зараз точно сказати, які санкції будуть реально обрані. Чи будуть введені якісь серйозні обмеження, припустимо, за зовнішнім боргом Росії, чи буде дійсно зроблено все, щоб зупинити "Північний потік", чи американці спробують домовитися з Німеччиною. Тому тут поки остаточних відповідей немає.

Що стосується європейських компаній. Кожного разу, коли американці вводять санкції проти "Північного потоку", чітко визначені європейські компанії моментально зупиняють свою участь в проєкті. Це було ще з кінця 2019 року. Тому, на мій погляд, до серйозних санкцій, реальних санкцій проти великих європейських компаній справа не дійде. Але, з іншого боку, ми прекрасно бачили, як ті ж самі німці знаходять обхідні шляхи, і росіяни теж намагаються це зробити.

Тому, мені здається, що зарано робити якісь висновки. До того ж ми бачимо, що будівництво триває, і за кілька останніх тижнів воно просунулося на кілька етапів.

Думаю, найімовірніше, буде більше розмов, ніж реальних дій. І в підсумку, все-таки труба буде добудована.

— Ось австрійська група OMV опинилася під загрозою санкцій і вирішила вийти з участі в консорціумі. Зрозуміло, що не всі вийшли. Але "Газпром" може зіткнутися з ситуацією, коли суттєву суму на продовження будівництва йому потрібно буде шукати самостійно. Якщо, припустимо, вийдуть кілька серйозних компаній, що співфінансують проєкт, які залишаються можливості у "Газпрому" для залучення коштів?

— Це взагалі не проблема. Проблема може бути в тому, що європейці заборонять експлуатацію газопроводу, або регулятивні органи будуть проти, або він не буде введений в дію формально.

Що стосується коштів, то це проєкт, який в основному був фінансований "Газпромом". Він значною мірою є інструментом заробляння і чиновників, і підрядників "Газпрому". Кошториси були завищені в кілька разів, і фактично повернули частку OMV. Або вони зможуть знайти додаткове фінансування.

Ще раз нагадаю: для "Газпрому" це не є проблемою в принципі. Він може зайняти гроші на внутрішньому ринку, він може залучити кошти з Фонду національного добробуту. Тобто "Газпром" — це компанія, яка в Росії може практично все. Тому в мене немає ніяких сумнівів, що фінансова сторона питання взагалі не становить проблеми.

Все впирається виключно в регулятивні моменти, пов'язані з європейськими країнами й із тими санкціями, які ми обговорювали.

— Наскільки реалістичним є варіант, коли дійсно — труба добудована, а на неї накладені санкції, і газопровід не можна експлуатувати?

— Цілком реалістично. Можу навіть сказати, що так і буде. Труба, швидше за все, буде добудована. Причому буде добудована найближчим часом — поки ще Меркель є федеральним канцлером Німеччини та її уряд на місці. А чи буде газопровід введений в дію, чи піде постачання газу або не піде — інше питання.

Я багато разів говорив про те, що насправді Європа в цій історії може грати набагато більш значну роль, ніж здається. Бо не стільки європейці залежать від російського газу, про що постійно говорять в Москві, але й "Газпром" дуже сильно залежить від європейського ринку.

За підсумками минулого року на Європейський Союз припало приблизно 81,5% російського експорту газу. А Європа закупила приблизно 42% від свого імпорту. Тобто європейці цілком можуть, добудувавши трубу, почати шантажувати Росію щодо того, що ми фактично є вашим головним споживачем. У вас немає реальних труб ні в напрямку Китаю, ні в напрямку Туреччини в таких масштабах. Можемо вже диктувати умови вам.

І, на мій погляд, це буде абсолютно правильно. "Північний потік-2" — це фактично не додаткова труба з Росії, це труба, якою поставлятиметься той самий обсяг. Начебто збільшення залежності Росії немає. Але так чи інакше у європейців, виходить, з'являється додатковий козир щодо того, яким чином можна з Росією розмовляти. Я думаю, що це було б розумно.

Але нюанс у наступному: американці не чують аргументів взагалі, а європейці поки жодного разу не показали себе жорсткими учасниками переговорів на подібній стадії.

Читайте також: Запуск "Північного потоку-2": які наслідки отримають Україна та ЄС

Прямий ефір