Саміти НАТО та G7: про що говорили, про що домовилися

Саммит G7. Фото: aa.com.tr

Під час свого першого європейського турне президент США Джо Байден став учасником двох важливих політичних заходів — зустрічі лідерів країн "Великої сімки" та саміту НАТО. На порядку денному обох переговорів — протидія Китаю та Росії, ситуація в Україні. Про що домовилися лідери найбільших демократичних країн — в матеріалі журналістів програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом".

Побудувати краще, ніж було

Зустріч "Великої сімки" (G7) відбувся 11-13 червня. Цього року головою саміту є Сполучене Королівство. Приймали гостей на курорті Карбіс-Бей у британському графстві Корнуолл.

Склад учасників цього разу був розширений. У зустрічах крім країн G7 (Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, Франції, Японії та США) взяли участь голова Єврокомісії та голова Євроради, а також лідери Австралії, Індії, Південної Кореї та ПАР.

Саміт пройшов під гаслом Build Back Better ("Побудувати краще, ніж було"). Першу сесію присвятили відновленню миру після пандемії коронавірусу.

"Життєво важливо, щоб ми не повторили помилок останньої великої кризи 2008 року, коли відновлення проходило вкрай нерівномірно. Пандемія може залишити довготривалі шрами. А нерівність у суспільстві може вкоренитися", — зазначив у своєму виступі прем'єрміністр Великої Британії Борис Джонсон.

Лідери "Великої сімки" зобов'язалися поставити 1 млрд доз вакцин для бідних країн протягом року. Основні зобов'язання щодо виконання цього плану взяли на себе США, Велика Британія та Німеччина. Зробити це планують через механізм Всесвітньої організації охорони здоров'я COVAX.

Тим часом канцлер Німеччини заявила, що 2,3 млрд доз вакцин будуть розподілені серед країн, що розвиваються, до кінця наступного року. Для Ангели Меркель, яка восени залишить свій пост після виборів у ФРН, це остання зустріч на рівні G7.

"Шлях виходу з пандемії — вакцини. Потрібно забезпечити доступ до вакцин для всіх. Ми хочемо, щоб виробництво було не лише в Європі чи Азії, а й на африканському континенті", — озвучила Меркель.

Після серйозного економічного спаду у 2020 році лідери G7 вирішили продовжити свої масштабні програми підтримки економік. Учасники саміту погодилися, що надання бідним і країнам, що розвиваються, одноразової допомоги для подолання криз — важливий захід.

Лідери G7 в Карбіс-Бей. Фото: ap.org

Президент Європейської комісії назвала Україну важливою частиною порядку денного саміту "Великої сімки".

"Члени G7 підтримують територіальну цілісність України та готові допомогти її реформаторським зусиллям. Україні потрібні сильні інститути, що діють на основі верховенства закону", — написала Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці в Twitter.

Західні лідери закликали Росію відвести війська і техніку від кордонів України та Кримського півострова. Про це також ідеться в підсумковому комюніке саміту. У документі лідери G7 закликали Кремль діяти відповідно до його міжнародних зобов'язань. Росія була вилучена з G8 після окупації Криму та агресії на Донбасі у 2014 році.

"Ми твердо переконані, що Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником. Ми підтверджуємо нашу підтримку "нормандського процесу" щодо забезпечення виконання Мінських угод і закликаємо Росію та підтримувані нею збройні формування до конструктивної взаємодії та підтвердження прихильності до перемир'я", — відзначається у заяві.

Також лідери G7 закликали притягнути до відповідальності винних у катастрофі літака МАУ в Тегерані. Внаслідок якого жертвами стали громадяни України, а також Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії.

"Велика сімка" закликала Китай поважати права людини та основні свободи. Зокрема, гарантувати автономію та права жителів Гонконгу. Учасники саміту вирішили протидіяти дедалі більшому впливу Пекіна спільно.

Не залишилася без уваги й ситуація в Білорусі. Лідери країн "Великої сімки" закликали білоруську владу провести в країні нові справедливі вибори. Засудили вони й замах білоруського керівництва на права людини. У відповідь пообіцяли ввести нові санкції проти винних.

Протистояння Росії

14-15 червня в Брюсселі пройшов саміт НАТО. Члени Північноатлантичного альянсу зібралися вперше за два роки. Попри карантинні обмеження, лідери 30 країн вирішили зустрітися наживо. Водночас нинішній саміт став одним із найкоротших — всього одна робоча сесія тривалістю 2,5 години.

Серед основних тем зустрічі — стратегія НАТО до 2030 року, загальні питання трансатлантичної безпеки, посилення Китаю і, звичайно, агресивні дії Росії.

У штабквартирі НАТО. Фото: ap.org

На зустріч до штабквартири НАТО в Брюсселі після саміту "Великої сімки" у Великій Британії прибув і американський лідер Джо Байден. Його попередник на посту президента США Дональд Трамп всіляко демонстрував свою незацікавленість у питанні колективної співпраці. Відносини Сполучених Штатів і Європи виявилися мало не на найнижчому за всю історію рівні. Але ще перед початком саміту господар Білого дому запевнив — ситуація зміниться.

"Колективний захист — це п'ята стаття Північноатлантичного договору. Ми вважаємо проходження її нашим священним обов'язком. Я постійно нагадую американцям, що коли США потрапили під удар, були атаковані на своїй території вперше з часів Другої світової війни, що НАТО стало на наш захист, відповідно до статті 5 договору. І я хочу, щоб Європа знала — США повернулися і стоять пліч-о-пліч з вами", — заявив Байден.

У статті 5 Північноатлантичного договору йдеться — напад на будь-якого з членів НАТО автоматично вважається нападом на весь блок.

Під час саміту учасники обговорювали ті загрози, з якими може зіткнутися Альянс, шляхи їх запобігання та протидії їм. Цими погрозами, як позначили лідери НАТО, є Китай та Росія.

"Всі лідери згодні, що в епоху глобальних протистоянь Європа та Північна Америка повинні зберігати єдність в НАТО заради захисту наших цінностей та інтересів. Особливо, коли такі авторитарні режими, як у Росії та Китаї, порушують міжнародний порядок, заснований на дотриманні правил. Союзники схвалюють консультації, які провів з ними президент США Джо Байден перед зустріччю з президентом Росії Володимиром Путіним в Женеві. Зараз наші відносини з Росією перебувають у найнижчої з часів холодної війни точці. Агресивні дії Москви впливають на нашу безпеку ", — сказав на пресконференції після саміту генсек Альянсу Єнс Столтенберг.

За підсумками зустрічі учасники ухвалили спільне комюніке. Крім усього іншого, в документі зазначено, що НАТО припинило будь-яку співпрацю з РФ. Однак у блоці готові до політичного діалогу з Кремлем. За умови, що Москва також продемонструє готовність до нього.

"Поки Росія не продемонструє готовність дотримуватися міжнародного права і своїх міжнародних зобов'язань, до того часу не може йтися про "звичайне ведення справ". На порушення умов безпеки ми продовжимо відповідати посиленням методів стримування та оборони, включно зі збільшенням нашої присутності на східних флангах Альянсу. Водночас НАТО не шукає конфронтації та не загрожує Росії", — йдеться в заяві.

На думку лідерів НАТО, Москва повинна припинити дестабілізацію в сусідніх країнах. Зокрема, йдеться про Грузію та частини території України, які за підтримки Росії тимчасово окуповані незаконними збройними формуваннями. Водночас і Україна, і Грузія отримали запевнення, що їхнє членство в Альянсі — питання не довгострокової перспективи. Країнам необхідно продовжувати реформи для отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Таким чином, були підтверджені заяви, що пролунали на саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році.

Прямий ефір