З сьогоднішньою Росією ніхто нічого не побудує: про перспективи деокупації Криму та ОРДЛО розмовляємо з послом Польщі

Бартош Цихоцкий. Скриншот видео: kanaldom.tv

На адмінмежу з окупованим Кримом і до Херсону все частіше приїжджають посли країн Європейського Союзу. Протягом лише травня контрольні пункти в'їзду-виїзду "Каланчак" і "Чаплинка" відвідали посли Польщі, Румунії, Данії, Норвегії та Швеції. Загалом було 15 делегацій з вересня минулого року. Крім знайомства з роботою КПВВ, послів інформують про підготовку до саміту "Кримська платформа", про численні порушення норм міжнародного права в окупованому Криму.

Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич акцентує увагу на тому, що в такий спосіб ЄС висловлює підтримку територіальної цілісності України.

"Ми вважаємо, що візити на адмінмежу з Кримом — сигнал про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Автономною Республікою Крим і містом Севастополем. Кілька цілей — продемонструвати підтримку, що ні ми, ні міжнародні партнери про Крим не забудемо. І що цієї адмінмежі, цієї "червоної лінії" там не повинно бути. І друге — можливість для іноземних дипломатів ознайомитися з тим, що відбувається на адмінмежі", — підкреслив Кориневич.

Антон Кориневич. Фото: kanaldom.tv

Максимальне інформування послів ЄС про справжню ситуацію та порушення прав людини в Криму — це, на думку першого заступника міністра закордонних справ України Еміне Джапарової, пріоритет, над яким сьогодні працюють як у МЗС України, так і в Представництві президента України в АР Крим.

"У десятках країн у майже щоденному форматі розповідають про те, що є Крим, яка дійсність, як живуть люди. Ось ця "цукрова" дійсність, яку намагаються підносити, показуючи, що активно будуються дороги — так, вони будуються, так, будуються об'єкти інфраструктури, але чому вони будуються? І тут, мені здається, потрібно дуже чесно відповідати самим собі — що це військові завдання", — акцентує Джапарова.

Участь у "Кримській платформі" підтвердив уже десяток країн, але яких саме — інформація поки секретна. Чим же саміт допоможе жителям Криму? У Представництві президента виділяють кілька кейсів.

"Ми думаємо, що в межах "Кримської платформи" можемо говорити як про стратегічні, геополітичні речі — про деокупацію та реінтеграцію Криму, — так і про більш точкові, тактичні проєкти. Це може бути сприяння в наданні послуг мешканцям Криму, зокрема адміністративних послуг в онлайнрежимі. Це й збереження самобутності корінного кримськотатарського народу — на підконтрольній уряду України території", — говорить Антон Кориневич.

Незважаючи на пандемію COVID-19, дата запуску саміту залишилася незмінною — 23 серпня. І в те, що "Кримська платформа" наблизить деокупацію півострова, вірять не лише на материковій Україні, але й у Криму. Насамперед — кримські татари.

Про перспективи деокупації Криму й ОРДЛО (окремих районів Донецької та Луганської областей), про позицію Польщі щодо російської агресії та про те, що вже сьогодні може зробити Україна для своїх громадян, які проживають на непідконтрольних територіях, — у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" говоримо з надзвичайним і повноважним послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Коли ви були на адмінмежі з Кримом, що вас вразило?

— Насамперед мене вразили зустрічі, з одного боку, з представниками [Херсонської] облдержадміністрації та обласної ради. Мені й колезі — послу Румунії — була представлена дуже цікава інвестиційна програма в Херсонській області.

А з іншого боку, мене дуже сильно вразила зустріч з представниками жертв російської окупації Кримського півострова, які розповідали дуже конкретні речі, які наслідки принесла з собою окупація, й що пропонується зробити, щоб допомогти державі та різним категоріям населення Кримського півострова, які стали жертвами окупації.

— Польща — найближчий та послідовний союзник України в Європі. Чи впливає це на сприйняття Польщею ситуації навколо окупації Криму — так би мовити, "очима України"?

— Ми не соромимося дивитися на окупацію Криму Росією як на міжнародний злочин. Ми не соромимося говорити про агресію Росії проти України. Ми не соромимося говорити про теракти російських спецслужб на території України. Це не "українські очі" — це "польські очі".

— На вашу думку, чи може Україна повернути Крим дипломатичним шляхом?

— Я б рекомендував зосередитися на тому, що може бути зроблено на шляху. Може бути упущено дуже багато речей.

Наприклад, щодо податкових привілеїв тих, хто досі працює на півострові. Є речі щодо внутрішніх переселенців, які не мають документів і від яких потрібні якісь свідки, щоб підтвердити їхнє громадянство. Їх треба вирішувати, не втрачаючи час на аналізи, коли і за яких умов відбудеться деокупація. Телевізійне, радіомовлення з боку України на Кримський півострів — сьомий рік триває ця війна, цього не було зроблено.

70 років країни Балтії були окуповані. Змінилися умови, вони використовували шанс і повернули собі незалежність. Тому, можливо, це не буде завтра, не буде післязавтра, але сьогодні — робімо те, що в наших можливостях. Готуймося до нових реалій, які обов'язково виникнуть — можливо, і не за нашого життя. Не треба шукати відповіді на ці питання — треба робити свою роботу.

— Законопроєкт про скасування вільної економічної зони "Крим" вже внесено до Верховної Ради. Що б ви ще порекомендували українській владі зробити для деокупації вже зараз?

— Уже багато відбувається. Я підтримую політику реінтеграції — й цю філософію боротьби за серця та розуми громадян України на територіях, тимчасово окупованих Росією. Побудовано пристойні прикордонпункти — не лише на адміністративному кордоні з Кримом, а й на Донбасі. Будують дороги, будують школи.

Треба модернізувати інфраструктуру, охорону здоров'я, щоб люди, які тимчасово втрачені, розуміли, що в Україні жити краще. Треба підтримувати дуже складні реформи, багато з яких мали бути зроблені набагато раніше — з огляду на те, що цього року святкуватимемо 30 років Незалежності України.

Важливо, щоб Україна завдяки цим іноді дуже політично складним, ризикованим рішенням наближалася до Європи. Тоді й казки про "русский мир" зникнуть і тоді Україна переможе й поверне серця, розуми своїх громадян. А відновлення суверенітету й територіальної цілісності теж буде викликом — але я впевнений, що це теж станеться.

— Президент Польщі Анджей Дуда нещодавно дуже жорстко висловився щодо Росії. З чим пов'язана така позиція Польщі щодо Росії?

— Тому що ми знаємо, що немає жодної користі від того, щоб говорити приємно у випадках, коли забирають нашу територію, коли забирають наших людей.

Ми єдина країна НАТО, яка сусід і України, і найближчий сусід Росії. Ми з Росією давно знайомі. Ми добре одне одного знаємо і нам треба розмовляти чесно, конструктивно. Я впевнений, що ми не побудуємо в Європі стабільний світ проти або без Росії. Але з такою політикою, яку сьогодні реалізує Росія, ніхто нічого не побудує.

І ми про це чесно говоримо. Ми відкриті до розмови. Нам наступного року головувати в ОБСЄ. Ми готові до розмови з Росією — але до розмови про те, як повернутися до поваги до міжнародних законів, до поваги до договорів, які й Росія підписувала, й ми підписували.

Прямий ефір