Російські "вибори" в Криму та ОРДЛО — розбір

За 30 років нової, пострадянської Росії, парламент обирали 8 разів. Із них 5 парламентських кампаній відбулися за Володимира Путіна, який хоч і "ходив" у прем'єри, але залишався і залишається в центрі російської влади.

Навіщо вибори до Державної Думи, якщо усі "за"? Чим відрізнялася виборча кампанія-2021 та які її наслідки? Що дало Кремлю залучення до голосування жителів окупованих українських територій? Про це — в "Специальном репортаже" телеканалу "Дом" із Сакеном Аймурзаєвим.

Від бешкету до послуху

Історія новітнього російського парламентаризму, як і багато іншого у політичній історії Росії, чітко поділяється на все, що було до і після приходу до влади Володимира Путіна.

90-ті роки запам'яталися живими парламентськими кампаніями, яскравими депутатами, протистоянням Думи, уряду та президента. Від тих часів залишилися дві парламентські партії та їхні лідери — ветерани Держдуми. Геннадій Зюганов (КПРФ) і Володимир Жириновський (ЛДПР) постаріли на очах виборців.

"В цілому, звичайно, це не українські вибори, де є чітка, відкрита конкуренція, конфлікт інтересів, у зв'язку з цим величезна кількість скандалів, що, напевно, теж багатьох стомлює. У Росії так було приблизно в другій половині 90-х. Так, конкурували різні корпоративні блоки, у яких було багато грошей, у яких було своє телебачення, які поливали один одного брудом. У кого політична культура була простіше, у того розв'язання конфліктів в парламенті супроводжувалося бійками, тяганням за волосся дам, чим займався Володимир Вольфович Жириновський", — згадує російський політолог Дмитро Орєшкін.

Із 2003 року, перших виборів за Путіна, багато що змінилося. Тепер Держдума — слухняний інструмент Адміністрації президента, яка спочатку вирішує, хто буде депутатами, а потім — як ці депутати голосуватимуть.

Зачистки та нові обличчя

Щоб не було "як в Україні", до виборів-2021 російський Центрвиборчком і силовики почали готуватися заздалегідь. Незалежні політики, несистемні опозиціонери потрапили під заборону. Постраждали не тільки учасники виборчого процесу, а й багато громадських організацій, журналісти, активісти, які спостерігають за голосуванням, зокрема й рух "Голос", який оголосили "іноземним агентом".

"Їм довелося усувати незалежні засоби масової інформації, вішати ярлик "іноземних агентів". Ми знову увійшли до цього реєстру, вже вдруге. Тепер — як незареєстроване громадське об'єднання. На нас навісили ярлик "іноземних агентів". А сам виборчий процес — триденне голосування, електронне голосування, скасування прямої трансляції з виборчих дільниць — все було явною підготовкою до фальсифікацій. І власне, ці фальсифікації ми в підсумку й побачили упродовж трьох днів голосування — 17-19 вересня", — коментує член ради руху "Голос" Віталій Аверін.

Щоб у новому парламенті все-таки не було нудно, влада допустила до виборів нові обличчя. У списку кандидатів у депутати опинився одіозний письменник, член незаконного збройного формування (НЗФ) "ДНР" Захар Прилєпін, політтехнолог і перший "прем'єрміністр ДНР" Олександр Бородай.

Будуть у новій Держдумі й телевізійні знаменитості — ведучий пропагандистської програми "60 хвилин" Євген Попов і людина-мем, колишній одесит Анатолій Вассерман.

Електронне голосування

Фріки, члени НЗФ і пропагандисти — це ще не все. Новинка виборів — електронне голосування. Поки воно введене в окремих регіонах, зокрема в Москві та Ростовській області.

Для чого був потрібен цей механізм, який підтримав особисто Путін, добре видно за підсумками голосування в Москві. На схемі зліва — зеленим кольором виділені округи, в яких перемогли кандидати не від партії влади — але це до підрахунку електронних голосів. Праворуч — після. Синім позначені райони Москви, де перемогла "Единая Россия".

Заманювали паспортами

Жителі окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) та окупованого Криму стали особливими учасниками цих "виборів". Після окупації Крим переживає вже п'яті російські "вибори". Повний контроль спецслужб, ніяких протестів, ніякої опозиції.

Жителів ОРДЛО до "виборів" залучили вперше. І використовували їх із особливою фантазією.

Понад 15 тис. жителів так званих "ДНР" і "ЛНР" організовано відвезли до Росії, в прикордонну Ростовську область, де спеціально для них організували десятки "виборчих дільниць". Виїзне "голосування" ретельно готувалося заздалегідь.

"Була і зовнішня реклама. Наскільки мені відомо, на великих підприємствах, в "державних" організаціях, начальство вело агітаційну кампанію і мотивувало своїх співробітників їхати до Росії на "голосування" або "голосувати" дистанційно. Я думаю, що в цьому саме для набору голосів не було сенсу, бо говорити про вибори в Російській Федерації, як про вільне волевиявлення — це досить безглуздо. Це була частина інформаційної стратегії", — вважає виконавчий директор організації "Восток-SOS" Костянтин Реуцький.

Для жителів окупованих територій в нагоді стало й електронне голосування. В системі зареєструвалися майже 140 тис. осіб із Донбасу. Куди пішли їхні голоси, якщо навіть голоси жителів Москви вміло "перерозподілили", — питання риторичне.

"Люди, які там перебувають, вони є заручниками. І основне завдання, напевно, у кожного заручника — вижити в цій ситуації... Електронне голосування там неефективне, і тому зганяють "бюджетників" — тих, хто залежний — везуть туди фізично, ну, і таким чином фальсифікують в цілому вибори. А насправді вони цим делегітимізують вибори в Росії", — говорить заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.

Окремим фортелем в "Л/ДНР" перед цими "виборами" стала роздача російських паспортів. Документ можна було отримати безпосередньо в "день голосування".

"Процес видачі російських паспортів був так налагоджений, що багато людей отримували ці паспорти перед "голосуванням". Тобто вони приїжджали за паспортами й потім йшли "голосувати". Тому уявіть, який низький рівень мотивації був, що якщо навіть у цього електорату не було великого бажання приїхати та "проголосувати". Вони тільки приїжджали за якесь певне благо в їхньому уявленні", — зазначає член ради російського руху "Голос" Віталій Аверін.

"Роздача паспортів триває вже другий рік. Але я думаю, що цифри людей, які отримали російські паспорти, завищені. Це теж частина тієї брехні, яка вже давно є офіційною стратегією російського уряду. Ось ми перед "виборами" ніякої фізичної активізації видачі паспортів не спостерігали. Ми чули інформаційні вкидання про нібито активізацію видачі російських паспортів, але я не думаю, що дійсно ці паспорти в цей період видавалися так масово. Я вважаю, що офіційні цифри про кількість тих, хто отримав паспорти РФ, росіянами сильно завищені", — висловив думку виконавчий директор організації "Восток-SOS" Костянтин Реуцький.

Це вам не Чечня

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова уважно стежила за російськими "виборами", які відбувалися в окупованому Криму.

"Суть цих так званих "виборів" на окупованих територіях незмінна. Це є продовженням незаконної тимчасової окупації Криму. І все, що ми бачимо з 2014 року і до цього дня, є проявом цієї суті. Це все є продовженням цієї незаконної окупації", — наголосила вона.

У результаті "виборів" на окупованому півострові перемогу очікувано здобула "Единая Россия". Як заявив так званий "ЦВК Криму", при явці майже 50% партія влади набрала понад 60%. Цифра далека від наближення до 100%. Тобто попри те, що Крим — зона підвищеної уваги спецслужб, силовиків і партії влади, домогтися тут захмарного результату, який зазвичай показують зразково-показові регіони, такі як Чечня, не вдалося.

"Так, це не чеченський, не тувинський результат. А чому? А тому що це, вибачте, українська спадщина. Це певне середовище, де не заведено робити якісь речі. Так, в Україні теж є проблеми з виборами з часів Януковича. Але, безумовно, є і прогрес. Виборча система в Україні пройшла велику еволюцію", — наголошує член ради російського руху "Голос" Віталій Аверін.

"Оскільки Крим є українською територією, індикатор свободи в Криму набагато вище. І якщо порівнювати його з іншою російською дійсністю, то оскільки це українська територія, на мою думку, в Криму населення більш здорове", — додає Еміне Джапарова.

Реакція Києва на залучення жителів окупованих територій до "виборів" буде послідовною. Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) вже ввела санкції проти агітаторів, кандидатів, спостерігачів та інших "офіційних осіб", які брали участь у "виборах" до Держдуми РФ в Криму та ОРДЛО.

"Розумне голосування"

Несподіваним результатом голосування в самій Росії став рейтинг Комуністичної партії. У порівнянні з минулими виборами, КПРФ та її беззмінний лідер Геннадій Зюганов отримали додаткові 3 млн голосів — це плюс 15 парламентських місць. Такий успіх пояснюється декількома причинами.

Перша — технологія "Розумного голосування", яку запропонувала команда опозиціонера Олексія Навального. Відповідно до цієї ідеї, голосувати слід за будь-яку парламентську партію, крім "Единой России". Незгодні з гегемонією однієї партії росіяни так і зробили.

"З'явився альтернативний центр політичного впливу, який говорить — слухайте, товариші, прийдіть і проголосуйте неважливо за кого, [тільки не за "Единую Россию"]. Важливо, що людям запропонували альтернативний хід думок, хід дій, який не визнає сам принцип монополізму. Тобто з'являється другий, маленький, звичайно, не дуже впливовий, але центр політичного впливу. У цьому сенсі, звичайно, Навальний зумів дивним чином об'їхати ось цю концепцію монополізму влади", — пояснює російський політолог Дмитро Орєшкін.

Під час "Розумного голосування" вийшло, що точкою концентрації протестного голосування стала КПРФ.

"Це ми побачили під час самої виборчої кампанії. Тобто виборець став голосувати за КПРФ не стільки в силу якихось переконань. І не тільки "Розумне голосування" спрацювало. Просто під час виборчої кампанії було зрозуміло, що це політична сила, яка є в клінчі з владою. І влада призначила їх такими "хлопчиками для биття". Тому для протестного виборця це був певний сигнал", — зазначає член ради російського руху "Голос" Віталій Аверін.