Украина наш дом

Росія своїм вторгненням лише збільшила кількість прихильників деокупації Криму: інтерв'ю із правозахисницею Ольгою Скрипник

Ольга Скрипник. Фото: investigator.org.ua

23 серпня відбувся другий саміт Кримської платформи — першого великого міжнародного переговорного майданчика України з деокупації Криму. З метою безпеки захід відбувся в онлайн-форматі.

Минулого року установчий саміт у Києві зібрав представників усіх країн НАТО та ЄС, чим спричинив величезне роздратування Росії.

Цього року Кримська платформа зібрала ще більше учасників, які засудили анексію півострова та підтримували Україну у протистоянні російській агресії. До другого саміту приєдналися представники понад 60 країн, серед них 40 президентів та прем'єр-міністрів, зокрема: президент Польщі Анджей Дуда (який особисто прибув до Києва), прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, а також держсекретар США Ентоні Блінкен та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Порушення прав людини та переслідування активістів у Криму. Як Росія мститься учасникам Кримської платформи та як РФ можна змусити відповісти за свої дії на півострові. Ці теми в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA обговорюємо з керівницею Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.

https://youtu.be/DakIIynfOwY

— Посилення режиму в окупованому Криму пов'язана з повномасштабним вторгненням Росії до України?

— З 2014 року з початку окупації ситуація різко погіршилася. По суті це було згортання прав людини. На сьогодні ситуація погіршилася. По-перше, збільшилася кількість репресій. По-друге, до цього додалася ще "мобілізація" — примусовий призов до армії. І цього разу реально цих строковиків відправляють на війну проти України.

Крім того, проблемою є те, що на сьогодні кримчани залишилися без захисту. І раніше майже не було доступу на острів. Нині ж він фізично неможливий на підконтрольну Україні територію, оскільки на території Херсонської та Запорізької областей тривають бої з російською армією. Виїзд із Криму настільки ускладнений, що кримчанам украй важко покинути територію.

Ситуація стала гіршою також і для кримських татар. Якщо до лютого переслідування кримських татар було на території півострова, то сьогодні це відбувається і в окупованих містах та селах Херсонської чи Запорізької областей. ФСБ та Росгвардія проводять обшуки, затримують людей за підозрою нібито за участь у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана, катують і після цього переводять до СІЗО Сімферополя.

У Криму також утримують людей з інших регіонів України, які зараз тимчасово окуповані російською армією.

— Як можна захистити себе на півострові?

— Єдиний шанс та механізм, який є для кримських татар та для всіх мешканців Криму на сьогодні — Збройні сили України. І це не лише моя патріотична позиція. Це реальність така. Адже, на жаль, решта механізмів за 8 років так і не допомогла звільнити Крим і відновити справедливість.

Сьогодні ми на етапі повномасштабної війни, тож звільнення Криму розглядається і військовим шляхом, що є абсолютно логічним.

Щодо інших механізмів. Одним із механізмів хоч якось захистити кримських татар та інших жертв політичних переслідувань була робота адвокатів. Проте навіть адвокати після лютого почали переслідуватися з боку російської окупаційної влади. Наприклад, чотирьох кримськотатарських адвокатів було затримано. Один із них отримав штраф, троє було поміщено під адміністративний арешт. Далі двох адвокатів, наприклад, позбавили за сфабрикованою справою ліцензій. Доступ міжнародних організацій на півострів взагалі неможливий на сьогодні.

З інструментів, які залишаються в нашому арсеналі, — це все ж таки публічність. Ми максимально намагаємося розголошувати інформацію про нові жертви, залучаємо до цього всі наші можливості, міжнародні організації. Ми звертаємося до української влади називати ці імена, щоб вони були публічними. Щойно з'явиться шанс звільнення чи обміну, щоб люди із Криму теж були у цих списках.

На сьогодні щонайменше 127 наших громадян перебувають за ґратами: або в СІЗО Сімферополя, або вивезені на територію Російської Федерації у сфабрикованих справах.

Днями розпочався процес щодо громадянської журналістки Ірини Данилович. Її незаконно викрала спочатку ФСБ, 8 днів тримали у підвалах, а потім сфабрикували на неї справу за нібито зберігання зброї. І це дуже типово для Криму на сьогодні. Тому публічність — це хоча б шанс, щоб ці люди не були втрачені. Щоб хоч якось зупинити тортури проти них.

— Торік у першому саміті Кримської платформи брав участь перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Після цього у вересні він був заарештований на окупованому півострові. Тобто участь у Кримській платформі з боку кримських татар може призвести до того, що вони можуть опинитися за ґратами? Навіть просто участь, навіть якщо вони не будуть серед промовців?

— Насправді кримськотатарські активісти стали жертвами ще з 2014 року. І за свою діяльність, за свої погляди потрапляли за ґрати, починаючи з Емір-Усеїна Куку, який просто вів правозахисну діяльність. Він допомагав шукати людей, яких викрали агенти Російської Федерації. І цього було вже достатньо, щоб сфабрикувати проти нього справу. Він, як і раніше, за ґратами.

Щодо Нарімана Джеляла. Особа Нарімана була дуже важливою для кримських татар, бо він принципово залишився в Криму після 2014 року, розумів усі ризики.

Важливо, що він все одно продовжує постійно говорити про порушення прав людини та репресії щодо кримських татар. І я думаю, що фінальною точкою в тому, що Кремль вирішив його переслідувати та позбавити волі, стала Кримська платформа.

Ми дійсно зустрілися з ним на Кримській платформі, яка тривала в Києві 23 серпня 2021 року. Минулого року він не приховував своєї участі й публічно підтримав Кримську платформу, хоч розумів, які ризики після цього будуть. Це дуже сильна постать для кримських татар та для Криму, тому не дивно, що йому не могли цього пробачити та сфабрикували справу за підрив на газопроводі. Воно настільки абсурдне, що тільки ще більше підтверджує, що реальною причиною переслідування була Кримська платформа.

Хоч би як Росія намагалася ігнорувати Кримську платформу, цей процес запущений, і він працює.

І відбувся другий саміт Кримської платформи в онлайн-форматі через безпеку. І учасників Кримської платформи побільшало, хоч би як Росія намагалася суперечити.

Тобто Росія, навпаки, своїм вторгненням лише збільшила кількість прихильників деокупації Криму.

Якщо минулого року на Кримській платформі було 46 країн та Україна, то на другому саміті — понад 60 країн.

І нагадаю, що це єдиний міжнародний формат, який офіційно підписав декларацію про те, що метою Кримської платформи є саме деокупація Криму. Тому Кримський півострів буде деокуповано.

— Чи відомо правозахисникам про фільтраційні табори, які створила Росія на окупованих територіях? Що з цими людьми?

— Фільтраційні табори найбільше характерні зараз для нових окупованих територій Донбасу. Там уже 8-річна практика та безкарність ФСБ, які мають усі свої необхідні ресурси для цього.

Коли люди зараз в'їжджають до Криму самі або їх завозять російські війська, вони проходять фільтраційні процедури на контрольних пунктах в'їзду-виїзду (КПВВ). І після цього часто люди просто зникають.

До нас надійшло вже кілька десятків запитів, у яких родичі повідомляють, що такі поїхали, і після цього зв'язок було втрачено, що їх забрали до ФСБ тощо. Ми знаємо, що багатьох із них потім перевозять до СІЗО Сімферополя.

Проте проблема в тому, що стосовно деяких кримських татар, яких затримували в Каховці, в Генічеську або в інших нових окупованих містах, порушують кримінальні справи за нібито участь у незаконному формуванні. А саме у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Крім того, є велика кількість людей у СІЗО Сімферополя, про яких ми знаємо, проти яких навіть кримінальних справ немає. Вони там перебувають навіть формально без жодних підстав. Навіть жодних кримінальних справ проти них не відкрито. Багато хто з них або зазнавав тортур, або їх продовжують катувати. Є інформація, що там утримували й українських військовополонених, і українських цивільних полонених, яких вивозили з окупованих територій.

ФСБ у Криму не треба створювати нові фільтраційні табори. Там ця практика давно існує. Вони мають своє СІЗО, мають своє управління ФСБ, мають свої підвали, які вони використовували ще в 2014-2015 роках.

Крим готувався як військова база усі ці 8 років. Тривала мілітаризація як логістичних та військових об'єктів, так і цивільного населення. І, напевно, одним із найяскравіших прикладів є те, що з Криму, із акваторії Чорного моря Росія регулярно випускає ракети саме по цивільних об'єктах. Один із недавніх і страшних прикладів — удар по Вінниці, коли загинуло 27 людей, зокрема троє дітей. Три ракети було випущено з-під Севастополя.

Президент України сказав, що загалом за ці 6 місяців з території Криму та Чорного моря Росія запустила щонайменше 750 ракет по українських містах, внаслідок яких гинуть тисячі й тисячі цивільних.

— Порушення прав людини у Криму обговорювали на Кримській платформі як минулого року, так і цього року. Наскільки може вплинути розмова про права людини? Адже ми бачимо, як цинічно Росія ставиться до цих претензій. Які механізми ще не використані?

— Основні інструменти вже запущені. Але багато хто з них потрібно посилити.

На сьогодні, щоб зупинити повномасштабну агресію Росії та відновити можливість захищати права людини, необхідно максимальне послаблення Росії. Для цього, крім підтримки української армії, потрібні санкції. Ось на другому саміті Кримської платформи Канада заявила, що вони вводять нові санкції, зокрема пов'язані з Кримом. Ось це саме той приклад, який треба продовжувати.

Росія може заперечувати, що санкції на неї діють, але це не так. Просто вони не мають такого швидкого ефекту, як би нам хотілося.

Все одно Росія виснажується економічно, фінансово, ресурси закінчуються. І тут важливими є кроки щодо повного припинення торгівлі газом та нафтою з Росією. Це той крок, який на сьогодні й з об'єктивних, і не завжди об'єктивних причин ще до кінця не зроблено.

Важливо продумати механізм, як відшкодувати збитки, зокрема й у Криму. На сьогодні ми знаємо про заморожені активи Російської Федерації на території інших країн. Наразі питання, як ці активи у вигляді реальних грошей, у вигляді реальних ресурсів повернути Україні. Повернути людям, які постраждали від репресій, порушень прав людини та інших страшних злочинів Російської Федерації. Дуже важливо, щоб справді використовувалися російські активи, які зараз заморожені багатьма країнами. Їх не просто треба заморозити. Їх треба витрачати. Витрачати саме на відновлення прав людини, на шкоду, заподіяну Російською Федерацією в Україні.

Читайте також: У світі зростає солідарність з Україною та розуміння, що Росія — країна-агресорка і терористка, — Барієв про Кримську платформу

Прямий ефір