"Ресурсний" закон слід було ухвалити давно, — радник президента

"Ресурсний" закон забезпечує захист українських надр, посилює відповідальність за їхнє несумлінне використання, а також за тіньовий спосіб ведення бізнесу. Про це у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" розповів радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

"На мій погляд, закон № 5600 є не просто очікуваним. Його варто було ухвалити вже давно. На порядку денному тоді кандидата в президенти Зеленського йшлося про те, що несправедливо, коли одні отримують дуже багато, і не діляться з рештою громадян. Тим більше, що це "дуже багато" йде від того, що є можливість використати українські надра, які за правом належать українським громадянам. Тому що він торкається питань, пов'язаних із видобуванням корисних копалин", — зазначив експерт.

Документ містить низку важливих моментів.

"Перший важливий момент у тому, що підвищується рента для всіх, хто розробляє наші корисні копалини. І, на мою думку, абсолютно справедлива прив'язка до ціни ресурсу на світових ринках. Якщо ціна на ресурс, наприклад, на залізну руду, йде вгору на світових ринках, то збільшується і ставка орендних платежів, яку платить той підприємець, який займається розробкою корисних копалин. Якщо вона йде вниз, — він платить менше", — пояснив він.

Такий підхід є справедливим із позиції дотримання прав українських громадян.

"Українські громадяни повинні мати можливість отримати частку в надрах, які підприємець використовує у своїх бізнес-цілях. І це, мені здається, дивно навіть критикувати", — наголосив радник президента.

Другий момент стосується штрафів, збільшення платежів за забруднення довкілля.

"Коли тривали обговорення в Офісі президента, позиція президента була набагато жорсткішою порівняно з тією, яку ми побачили в результаті спочатку в законопроєкті, а потім — у законі. Справедливо, що президент наполягав, що ми повинні змусити тих, хто шкодить нашій екології, платити більше. І штрафи збільшені там досить серйозно, деякі — на 60%. Бажано було би збільшення і в рази, — про що казав президент на цих робочих нарадах. Маємо компромісний варіант, який має мотивувати тих, хто використовує не екологічно дружні технології, займатися інвестиціями, пов'язаними з екологією, щоб оновлювати свої основні фонди, та приводити їх до екологічних стандартів", — сказав Устенко.

Крім того, важливим є питання про оподаткування на ринку нерухомості.

"На мій погляд, справедливо, що запроваджується податок. Громадяни України платять прибутковий податок 18%. Але дивно, якби ми з вами займалися бізнесом, пов'язаним із купівлею та продажем квартир, і не платили би взагалі нічого, або платили б 5%, як це було раніше. Зараз вводиться норма, що, якщо ти перебуваєш у цьому бізнесі, то за першу і другу квартиру впродовж року, якщо ти їх купив із метою інвестиції, ти нічого не заплатиш, але з третьою — мусиш сплатити податок 18%, різницю між ціною продажу та ціною купівлі. Умовно, якщо ти щось купив за 100 тис., а продаєш за 120 тис., то твій прибуток у 20 тис. має оподатковуватись 18%, і ти маєш заплатити 3,6 тис. дол. податку. З четвертої, п'ятої квартири — це так само діятиме", — наголосив економіст.

Також порушується питання про тіньову економіку, яка в українських реаліях займає досить високу питому вагу. Наприклад, в аграрному секторі.

"Податок сплачується, або прив'язаний до гектара землі. Якщо у тебе велике сільськогосподарське підприємство, землю ти використовуєш, але працюєш у тіні, взагалі нічого не платиш... Таким чином, у нас мільйони гектарів "підгодовують" тіньовий ринок. Тож справедливо, що ти маєш платити податок із гектара землі, яку використовуєш. Крім того, наступним кроком ми б очікували від Верховної Ради, що дотації сільськогосподарської галузі розподіляються не між підприємствами, а згідно з гектаром землі. Якщо я маю 50 га землі, а ви 150 га, і на кожен гектар дається 1 дол. допомоги, то я маю отримати 50 дол., а ви — 150 дол.", — роз'яснив Устенко.

Повна версія програми: "Украина на самом деле": підозра Порошенку, саміт "Люблінського трикутника" та "омікрон" в Україні

Нагадаємо, Верховна Рада України 30 листопада ухвалила законопроєкт щодо збільшення ставок податків, акцизів та інших платежів до державного бюджету. Так званий "ресурсний" законопроєкт № 5600 у другому читанні підтримали 255 нардепів.

18 грудня президент України Володимир Зеленський підписав документ.

Читайте також: Це законопроєкт про великі гроші: ухвалення "ресурсного" закону прокоментувала Кравчук