Реформа служби зайнятості та уроки пандемії: "Официальный разговор" із заступником міністра економіки Ігорем Дядюрою

Игорь Дядюра (справа). Скриншот видео: kanaldom.tv

Локдаун став випробуванням як для українців, так і для держави загалом. Незважаючи на всі труднощі, під час січневого карантину понад 1 млн осіб отримали допомогу на загальну суму 10 млн грн.

Як надалі держава допомагатиме підприємцям в цей нелегкий час і які помилки були допущені — розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Дядюра в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Які уроки держава може винести для себе після локдауну?

— Звичайно, не можна сказати, що всі були готові. Ми пам’ятаємо, що не вистачало кисню, не вистачало ліжок. Перший головний урок, який ми винесли — що потрібно завжди бути готовим до того, що все може статися.

Ми йшли різними шляхами і використовували різні варіанти для того, щоб підтримати малий бізнес. Навесні ми зробили програму із часткового безробіття. Ця програма дозволила нам залучити до роботи і запобігти звільнення 600 тис. українців.

Друга програма — звільнення малого бізнесу від сплати єдиного соціального внеску, страхових зборів. Це не дуже багато, але це все одно допомагає бізнесу триматися на плаву. Коли ми в грудні розуміли, що в січні буде локдаун, було ухвалено рішення про виплату допомоги через "Дію". Також є програма "5-7-9″ — програма перекредитування або програма кредитування для малого бізнесу. Виплачено 21 млрд грн. Це досить солідна підтримка в умовах того бюджетного дефіциту, який існує в країні. Зараз зовсім не важко зареєструвати фізичну особу-підприємця і отримувати підтримку від держави. Якщо ж людина працює неофіційно, то ніяку допомогу вона не отримає.

У нас немає 2 трлн дол., як в Америці. Ми працюємо в межах того бюджету, який у нас є, тому наше головне завдання — допомогти тим, хто цього дійсно потребує: ресторанам, кінотеатрам, індустрії гостинності, адже вона найсильніше постраждала. Тому що в "червоній" або "помаранчевій" зоні немає туризму, закриваються готелі та ресторани.

— Які помилки були допущені?

— Велика помилка, я вважаю, коли локдаун вводиться на наступний день. Це погано. Зараз в законі написано, що про введення національного локдауну повинні попереджати за два тижні. Але, наприклад, на місцевому рівні, при переході в "помаранчеву" або "червону" зони карантину, нові обмеження вводяться швидко. Думаю, що тут теж треба передбачити індикатори, які будуть показувати, що через 2 тижні цей регіон потрапить в певну зону. Бізнес має бути готовий.

Друга помилка — потрібно більше комунікувати з бізнесом. Чути його і враховувати його думку.

— Скільки кредитів ви плануєте видати за програмою "5-7-9″ до кінця року?

— Щось спрогнозувати важко, але я вважаю, що ця програма успішна. Ми будемо її вдосконалювати. Можливо, ми змінимо умови або зробимо додаткові можливості для найбільш постраждалого бізнесу. В цифрах, в мільярдах я не буду говорити — це буде безвідповідально з мого боку.

— Скоро почнуться весняні посівні роботи. Чи вплине карантин на аграріїв?

— Є проблема, коли великі аграрні підприємства використовують робочу силу в період сезону, тобто з весни до осені, а потім звільняють працівників і вони живуть за рахунок допомоги з безробіття. Це неправильно, це погано. Якщо у людини є бізнес, вона має бути соціально відповідальною й утримувати людей, а не паразитувати.

— Як вирішуватимете це питання?

— За допомогою цифрових технологій. Тобто має бути облік, де є вся історія людини — коли вона платила внески, отримувала допомогу з безробіттю, де вона була, коли їздила за кордон тощо. За цією інформацією можна чітко сказати, кому треба допомагати, а кому треба ввічливо сказати: "У тебе й так вистачає".

Ми готуємо реформу служби зайнятості. Деякі речі мені не дуже подобаються, наприклад, коли ми говоримо про навчання безробітних. Є державний центр навчання, в якому працюють 30 осіб, з них шестеро — викладачі, і вони навчають 200 осіб на рік. А утримання цього центру коштує шалених грошей. Ці гроші краще спрямувати на допомогу безробітним, а для навчання залучати технікуми, коледжі.

Ми вивчаємо досвід різних країн — Австралії, Нової Зеландії, європейських країн, Америки — як у них це зроблено, як у них працює. Щоб за допомогою цифрових технологій зробити так, щоб людина якомога менше контактувала з чиновниками.

— Як це зробити, якщо у частини українців навіть немає доступу до інтернету?

— У нас триває програма для лікарень, сільрад, шкіл та інших структур — вони отримають хороший інтернет, Паралельно є програма, завдяки якій у всіх областях з’явиться покриття 4G. Вся країна буде покрита інтернетом, доступ буде у всіх.

Прямий ефір