Розширення Нормандського формату та переговори в Парижі: мирні ініціативи Зеленського щодо Донбасу

Президент України Володимир Зеленський пропонує розширити Нормандський формат і залучити до переговорного процесу низку країн. Також очільник Української держави запропонував змінити й Мінські домовленості, а в Кремлі цю ініціативу назвали "тривожним сигналом". Чи вдасться реалізувати ідеї Зеленського, чи відбудеться зустріч українського та російського президентів і що Володимир Зеленський привіз із переговорів у Франції — ситуацію з’ясовували журналісти телеканалу "Дом" та українські політичні експерти.

Зустріч Зеленського з Путіним: чи погодиться Кремль?

За словами Володимира Зеленського, який 20 квітня запропонував Володимиру Путіну зустрітися "в будь-якій точці українського Донбасу", Офісу президента вже поставлено завдання зв'язатися з Кремлем.

"Все йде до того, що ця зустріч відбудеться. Я вже поставив завдання керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, щоб він зв'язався з адміністрацією президента Путіна, і вони знайшли розуміння і терміни, і місця або місто, де ми можемо зустрітися", — заявив український лідер.

Президент України має намір обговорити з Путіним загострення конфлікту на лінії зіткнення, яке провокує Росія. У відповідь Москва стверджує, що відносини між країнами погіршилися, а Україна нібито "утискає своїх громадян за використання російської мови".

Володимир Зеленський не бачить такої проблеми в Україні, однак готовий обговорити питання з Путіним, якщо зустріч відбудеться.

Тим часом питання врегулювання ситуації на лінії зіткнення обговорили на засіданні Тристоронньої контактної групи 28 квітня, розповів глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук. Зокрема, за його словами, сторони узгодили в загальному вигляді ідею встановлення "пасхального перемир'я".

"Сторони погодилися продовжити роботу щодо вжиття додаткових заходів щодо вдосконалення механізму позбавлення порушень режиму припинення вогню. Консультації тривають", — повідомив Кравчук.

Передбачувану зустріч обговорюють українські аналітики, висловлюючи подібні тези: з боку України це — один з методів дипломатичного протистояння російської агресії, демонстрація готовності до мирного врегулювання ситуації.

Говорячи про пропозицію Зеленського до Путіна щодо зустрічі на Донбасі, політичний аналітик Петро Олещук зауважив, що її варто розглядати як протидію російській пропаганді, яка стверджує, що Україна нібито шукає ескалації, тоді як Україна хоче врегулювати конфлікт дипломатичним способом, але готова захищатися.

І додав — пропозиція демонструє відсутність в України планів вийти за межі політико-дипломатичного врегулювання конфлікту.

Водночас Олещук зазначив, що не вірить у можливість зустрічі Зеленського і Путіна в такому форматі, оскільки це не вписується в традиційну російську політичну концепцію.

"Просто тому, що російська влада послідовно відстоює ідею, що вона з Україною не воює, вона воює зі Сполученими Штатами Америки. Ну, а те, що це відбувається на території України, де російські військові вбивають українських громадян і українських військових, відношення до цієї історії нібито не має. Тому що російське керівництво бачить себе суб'єктом переговорів не з українським керівництвом, а з керівництвом США, або, можливо, європейських країн", — сказав Олещук.

Він доповнив, що зараз не варто сподіватися на те, що Росія піде на участь у переговорах у запропонованому Володимиром Зеленським форматі.

Тим часом, на думку Петра Олещука, Україна таким чином подала чіткий сигнал про те, що насамперед орієнтується на політико-дипломатичний спосіб розв’язання конфлікту, оскільки сподівається зберегти життя своїх громадян, які страждають під час бойових дій.

А поки тривають переговори про можливу зустріч Путіна із Зеленським, Росія не поспішає повністю відводити свої війська від українського кордону: два великі десантні кораблі Північного російського флоту залишаються біля берегів окупованого Криму. Використовуючи це також як тиск на перемовний процес.

Росія оголосила про відвід військ від українських кордонів з 23 квітня. Однак, за словами заступника начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігоря Романенка, РФ відводить війська на полігони, розташовані недалеко, і може повернути військових.

"За тиждень можна все відновити на той самий рівень. А за можливості Росії — війська, розосереджені територією, можна зібрати і далі нарощувати зусилля", — переконаний Романенко.

Позиції України та перемовини  в Парижі

Щоб наблизити закінчення бойових дій на Донбасі, Володимир Зеленський вважає за доцільне залучити до мирних переговорів "потужних гравців", які могли б допомогти Україні у відновленні миру.

"Це може бути розширення Нормандського формату, окремий, паралельний формат з іншими країнами, з дуже серйозними, потужними гравцями. Не тільки тому, що вони потужні, а тому, що вони виявляють бажання допомогти Україні в припиненні війни", — таку заяву зробив президент під час робочої поїздки до Херсонської області.

Заява лідера України спричинила полеміку в експертних колах.

Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе вважає, що можливе розширення формату посилить українські позиції, але Росія до такого кроку не готова.

"Розширення "нормандської четвірки" або ж створення ще якогось майданчику, куди можна залучити і США, і Канаду, і Британію, — це все посилює позиції України та зменшує загрозу того, що Росія піде на друге коло агресії проти України, її суверенітету і територіальної цілісності. А Росія займає деструктивну позицію на міжнародному рівні, оскільки не готова оживляти й доповнювати цей формат", — прокоментував експерт.

А на думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, РФ концентрацією своїх військ на українському кордоні прискорила зближення України з представниками Нормандського формату.

"Якщо раніше всі були "стурбовані", коли Росія концентрувала війська, а зараз Байден однією рукою підіймає телефонну трубку і говорить: "Так, я готовий до перемовин", а іншою рукою підписує досить жорсткі санкції", — зазначив політтехнолог.

Переговорний процес щодо ситуації між Україною і Росією, на думку експертів, зараз має нову динаміку.

Політолог Володимир Фесенко зазначає — підхід українського президента до переговорів став більш реалістичним і прагматичним.

"Мені здається, він зрозумів, що Путін не дуже-то хоче миру, і тому шлях до миру буде складним. Зеленський зараз більш прагматично розглядає можливість мирного врегулювання, передусім у сенсі припинення вогню. Цього можна досягти: певний, хоча і обмежений досвід є. А ось можливість політичного врегулювання, думаю, під великим питанням", — зазначив політолог.

Переговори, що відбулися 16 квітня в Парижі, Фесенко оцінив позитивно, вважає — зустріч стала важливим етапом у відновленні активного переговорного процесу.

Коментуючи заклик Володимира Зеленського до країн Європейського Союзу про підписання декларації про членство України в ЄС, Володимир Фесенко наголосив, що йдеться не про вимогу терміново розглянути питання, а про довгостроковий проєкт.

"Це була ініціатива щодо спілкування з балтійськими колегами, з президентом Литви. Наскільки я розумію, це, як і "Кримська платформа", — довгостроковий, а не терміновий проєкт. Зараз головна тема — відновлення переговорів у Нормандському форматі та деескалація ситуації на кордоні з Росією", — сказав експерт.

Говорячи про суть переговорів, Фесенко зазначив, що Зеленський істотно розширив їхній порядок.

"Було зрозуміло, що дві головні теми для переговорів — деескалація концентрації російських військ на наших кордонах і відновлення переговорів в Нормандському форматі. Але дуже показово Зеленський розширив порядок переговорів, він обговорював з Макроном також теми інтеграції України в ЄС і НАТО", — зазначає експерт.

На думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, після візиту до Парижа президент України визначився з розумінням реального ставлення Європи до ситуації між Україною і Росією.

"Не потрібно спокушатися, що Європа кинеться нас рятувати всім складом. Мені здається, що Зеленський привіз звідти (з переговорів у Парижі, — ред.) рівно те, що повинен був привезти: розуміння реального ставлення лідерів Євросоюзу до України і до того, що відбувається між Україною і Росією", — сказав політтехнолог.

Він додав, що переговори в Парижі відіграють величезну роль. Наприклад, на закритих зустрічах Макрон може сказати, яким він насправді бачить розв'язання проблеми в Україні. Або — поділитися думками Франції щодо кластерів з реалізації Мінських угод, які обговорюються з кінця 2020 року в Нормандському форматі.

"Непублічна частина, яка сягнула 1,5 години, коли Зеленський з Макроном спілкувалися за зачиненими дверима, свідчить про те, що є багато питань, їм було про що говорити. Такі зустрічі важливі для того, щоб Зеленський, зустрічаючись з Макроном, з Меркель віч-на-віч звірив якісь внутрішні та зовнішні компаси", — сказав Борис Тизенгаузен.

Політтехнолог нагадав, що після переговорів у Парижі Емманюель Макрон заявив про те, що хоче зустрітися з Путіним і обговорити, як Росія виконує свої зобов'язання після саміту Нормандського формату 2019 року.

Гра м'язами: сценарії дій Росії

Концентрація російських військ на українському кордоні стала сигналом для світової спільноти, вважають українські аналітики.

Зокрема політичний аналітик Петро Олещук впевнений, що Росія "грає м'язами" з метою тиску на Україну. З одного боку, показові дії РФ про концентрацію військ на українському кордоні не схожі на підготовку до війни. З іншого — у відносинах з Росією не можна розслаблятися і скидати з рахунків можливість ескалації.

Експерт додав, що санкції, введені РНБО проти проросійських політиків, зокрема щодо інформаційних ресурсів Віктора Медведчука, вплинули на українську політику, що не влаштовує Росію.

"І надії політичним способом взяти владу в Україні у Росії що далі, то менше. Почав діяти закон про українську мову. Продовжується співпраця України з НАТО та Європейським Союзом. Я думаю, що Росія хоче все це заблокувати, зокрема за допомогою загроз — не тільки Україні, але і світу", — зауважив Петро Олещук.

На цьому тлі Україні вдалося заручитися настільки широкою міжнародною підтримкою, наскільки це було можливо: серед країн, які зайняли сторону України, — США, Німеччина, Франція.

"Заяви щодо підтримки України пролунали з боку багатьох країн: президент США Джо Байден її висловив особисто під час розмови з українським президентом, заявивши, що Сполучені Штати продовжать підтримувати суверенітет України. Аналогічні заяви прозвучали з боку лідерів ключових країн ЄС. Низка країн висловила підтримку ідеї вступу України до НАТО, зокрема Литва і Туреччина. Я думаю, що ми можемо говорити про наявність консолідованої принаймні дипломатичної підтримки", — прокоментував ситуацію експерт.

На думку Володимира Фесенка, взаємодія з міжнародними партнерами України — важливий інструмент протидії, стримування російської агресії.

І зараз ми бачимо активність президента України та української дипломатії в цьому напрямку на прикладі візиту Володимира Зеленського до Парижа 16 квітня.

"Потрібні такі активні дипломатичні дії, які ми бачимо під час візиту до Франції. Активна дипломатія — це серйозний фактор стримування російської агресії", — зазначив політолог.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко наголошує, що ситуація змінила ставлення світу до Росії.

"Ми бачимо зміни у ставленні до Російської Федерації, зокрема — у визначенні її статусу. Раніше РФ робила все можливе, щоб виступати в ролі миротворця або якогось гаранта. Зараз ми бачимо чіткі сигнали з боку послів G7, з боку Жозепа Борреля, що Росія — ніякий не миротворець, а сторона конфлікту. Це дуже велика важлива зміна", — заявив він.

Петренко доповнив, що зараз ідеться про зміни в риториці — поки що немає документа, який би зафіксував Російську Федерацію як сторону конфлікту. Тому необхідно оперувати міжнародною правовою термінологією, згідно з якою РФ здійснює "ефективний контроль" над так званими "ЛНР" і "ДНР", тоді як окупація Криму визнана фактично.

"Залишається відкритим питання про те, на що реально готові піти наші союзники, щоб підтримати Україну — особливо в контексті повномасштабної російської агресії", — резюмував Ігор Петренко.