Робота Офісу Кримської платформи і наступні кроки з деокупації Криму: "5 вопросов" з Денисом Савченком

В Україні почав роботу і Офіс Кримської платформи. Цей майданчик є базою, на якій буде функціонувати вся ініціатива. Результати роботи нової структури будуть помітні вже найближчим часом, відзначають експерти.

Як функціонує Офіс Кримської платформи і які конкретні кроки по деокупацію Криму будуть зроблені в найближчому майбутньому — розповів координатор організації "КримSOS" Денис Савченко в програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Чи можна говорити, що Офіс Кримської платформи вже активно виконує покладені на нього функції і найближчим часом будемо бачити перші результати роботи?

— Так, звичайно. Офіс Кримський платформи — це фундамент, на якому ініціатива працюватиме, який буде забезпечувати систематичність роботи. Кримська платформа, з огляду на те, що ми говоримо про різні рівні — глав держав, міжпарламентський, міжурядовий, експертний рівень, вона працює вже певний час. І до саміту Кримської платформи 23 серпня відбувся також форум її експертної мережі. Існує низка ідей про те, як повинна бути побудована подальша робота. Тому Офіс — додатковий крок, для того щоб систематизувати, скажімо, інституціоналізувати цю ініціативу.

— Чи буде на базі Офісу Кримської платформи збиратися, систематизуватися і оброблятися інформація про порушення прав людини на півострові?

— Наскільки мені відомо — ні. Офіс Кримської платформи буде займатися адміністративною стороною функціонування. Звичайно ж, зокрема буде збиратися інформація, наприклад, яка напрацьовується представниками експертної мережі. Але безпосередньо Офіс Кримської платформи моніторингом і збором даних про порушення прав людини займатися не буде.

— Але в кооперації Офіс Кримської платформи буде працювати з правозахисниками і тими, хто моніторить цю ситуацію?

— Так, звичайно. Якщо з такого аспекту дивитися, то саме Офіс Кримської платформи буде сполучною ланкою між різними рівнями ініціативи. Він буде збирати інформацію, поширювати її і синхронізувати з діяльністю різних учасників цього процесу. Так, з цього боку, звісно, і інформацію про порушення прав людини.

— Одним із важливих завдань Офісу Кримської платформи також оголошувалася комунікація з міжнародними партнерами. Як це відбуватиметься?

— Поки конкретики немає. Є дуже великий попит з боку іноземних експертів, представників багатьох держав на те, щоб налагодити постійну співпрацю у питаннях Криму з українськими організаціями — як неурядовими, так і державними.

Є другий паралельний процес — Україна може запропонувати конкретні дії, займає проактивну позицію в питанні Криму, а не тільки позицію сторони, що просить. Вже є інформація про те, що низка дружніх держав вирішили створити фонд допомоги Україні. І кошти якраз будуть спрямовані на проєкти, пов'язані з деокупацією Криму. Я впевнений, що з дипломатичного боку, а також з експертного іноземні держави будуть готові співпрацювати, надавати інформацію, експертизу, будуть готові, напевно, виступати на нашому боці в роботі інших інституцій. Тому що Кримська платформа сама автономно не зможе вирішити всі питання. Але вона зможе стати майданчиком, на якому будуть розроблятися правильні меседжі, тези, які потім будуть використовуватися в інших інституціях, наприклад, парламентська асамблея Ради Європи, ОБСЄ, ООН, а також — в міжнародних судових інстанціях.

— Як вважаєте, яким повинен бути на державному рівні наступний крок на шляху до деокупації Криму?

— Ці кроки вже робляться. Разом з підготовкою саміту було створено міжфракційне об'єднання під аналогічною назвою "Кримська платформа". Це група народних депутатів, які за підтримки, зокрема представників експертного співтовариства, нашої організації та інших, почали подавати до парламенту законопроєкти і лобіювати їх ухвалення.

Це важливі законопроєкти, пов'язані з правами і свободами внутрішньо переміщених осіб, жителів Криму, з правами корінних народів, зокрема кримськотатарського, як найчисельнішого корінного народу тимчасово окупованого півострова. Це питання, пов'язане з правовим статусом і соціальним забезпеченням, гарантіями для людей, які постраждали від порушень їхніх прав. Наприклад, найчисельніша група це, звичайно ж, політичні в'язні. Це тільки перші кроки — один трек.

 Якщо говорити про внутрішній державний напрямок — це створення нормативно-правової бази та її реалізація із забезпечення хороших умов життя і гідного ставлення до жителів окупованих територій. Держава повинна показати, що кримчани залишаються громадянами України і що вони бажані, що їх хочуть бачити повноцінно в складі української держави як частину нашого суспільства.

Є міжнародно-правової трек. Тут, передовсім, ми повинні сказати про санкції і про застосування універсальної юрисдикції. Це переслідування тих осіб, які своїми діями призвели як до окупації безпосередньо території, так і до негативних наслідків: порушення прав людини, зокрема релігійних, екологічні порушення, порушення морського права, руйнування культурної спадщини та інші. Тобто, це дуже важливо. Це все ведеться і насправді таких кроків дуже багато ще належить зробити нам, для того щоб наблизити деокупацію.

— Ми бачимо реакцію РФ на заснування Кримської платформи — їм це дуже не подобається. Чому, на вашу думку, увагу в прайм-тайм на всіх федеральних телеканалах Россії прикута саме до Кримської платформи?

— Кримська платформа — дуже важлива тема, важлива історична подія і великий крок вперед в сторону деокупації. Російська Федерація з 2014 року дотримувалася однієї і тієї ж позиції, — що нібито питання "приєднання", як вони кажуть, Криму до Російської Федерації, не є предметом будь-яких обговорень. Але вони бачать, як реагують іноземні партнери, зокрема, будемо відверті, представники тих держав, у яких з Російською Федерацією дуже близькі фінансові та політичні відносини.

Ми можемо згадати "Північний потік-2". Питання транспортування газу. Але це ж, насправді, верхівка айсберга. Фінансові та економічні відносини як міждержавні, так і на рівні бізнесу, між Росією і країнами Західної Європи дуже серйозні. І представники Російської Федерації розуміють, що офіційне декларування підтримки України рано чи пізно призведе до того, що країни Західної Європи, і інші, кого ми називаємо партнерськими державами, зобов'язані будуть перейти від декларацій до реальних справ. А це вже мова про секторальні санкції і розрив економічних відносин, про охолодження відносин політичних, дипломатичних, що неминуче призведе до негативних наслідків для РФ. Тому істерика як в медіа, так і на рівні держави, і в окупованому Криму і в Кремлі, є досить виправданою і обґрунтованою. А те, що Росія заявляє, що питання Криму не обговорюється, — їм же треба щось говорити, хоч якось реагувати в цій ситуації.