Катування та переслідування: порушення прав людини в окупованому Криму обговорюємо з Ольгою Скрипник

В окупованому Росією Криму тривають переслідування активістів, особливо — представників кримськотатарського народу. Так звана "влада" здійснює незаконні обшуки та затримання, застосовує тортури та не прагне активізувати процес звільнення утримуваних осіб.

Детальніше про документування фактів порушення прав людини на окупованому півострові у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорить очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Протягом першого півріччя 2021 року відбулося 33 обшуки. 156 осіб були затримані. Можливо, якісь іще факти фіксує ваша правозахисна група, які невідомі громадськості?

— Ми фіксуємо всі основні порушення з 2014 року. Зараз щонайменше 105 громадян України перебувають за ґратами за сфабрикованими політично мотивованими справами. Тобто це ті справи, в яких люди не скоювали злочинів, але вони стали заручниками окупації.

Наприклад, одна з найбільших груп — це переслідування кримських татар і кримських мусульман за сфабрикованими звинуваченнями про участь у "Хізб ут-Тахрір" (міжнародна панісламістська політична партія, визнана в Росії терористичною організацією, — ред.). З них дуже багато досить відомих активістів. Наприклад, як Сервер Мустафаєв. Він був координатором "Кримської солідарності", це і було реальною причиною його арешту, а не те, що формально зробила ФСБ.

Дуже популярним для Росії є метод переслідування нібито за "шпигунство" на користь спецслужб. І один із недавніх таких прикладів — справа журналіста Владислава Єсипенка. Його посадили саме за те, що він журналіст, а не за те, що він "шпигун". Тобто те, що він знімав громадські місця, в будь-який момент може стати нібито "шпигунством на користь українських спецслужб".

Це все методи репресивної системи, яка склалася за майже вже 8 років, і ця система дуже сильно вкоренилася.

Мої колеги проаналізували рішення так званих "судів", так от, уявіть, за всі ці 7 років жоден працівник ФСБ жодного разу не був притягнутий до відповідальності за нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Ми говоримо про тортури. За тортурами взагалі немає справ проти ФСБ. Ми знайшли лише кілька рішень щодо російських поліцейських, та й те, це в тому разі, якщо один поліцейський побив іншого. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що ця система залучила до себе всі силові структури й так звані "суди" Криму. Тобто людям нема де шукати справедливості. А люди, які скоюють тяжкі злочини, як-от тортури та викрадання, залишаються безкарними вже 7-8 років.

— Методи дуже схожі на ті, які застосовують в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Зйомка фото або відео — там теж "шпигунство".

— Чому вони схожі? Тому що цілі одні й ті самі. Мета і в окупованій частині Донбасу, і в Криму — насамперед придушити будь-який опір, проукраїнські інтереси. Фізично усунути цих людей. Тому багато хто з них просто перебуває за ґратами.

Найстрашнішим у цьому контексті в Криму був 2014 рік, тому що це були насильницькі зникнення. Після того, як Росія вже побудувала свою репресивну правову систему на півострові, кількість, наприклад, насильницьких зникнень зменшилося, але різко зросла кількість арештів. Наприклад, у 2019 році ми всі раділи, коли з літака виходили Олег Сенцов, Саша Кольченко, Володимир Балух — 11 політв'язнів.

Але після цього звільнення протягом наступного року щонайменше 33 людини Росія знову посадила. Звільнила 11 — посадила 33.

Цей конвеєр, на жаль, продовжуватиметься завжди, поки Крим окупований. Тому в багатьох правозахисників та експертів надії пов'язані з "Кримською платформою", що ми за допомогою неї знайдемо методи, як же зупинити це все, як допомогти цим людям, які зараз перебувають у заручниках.

— Якщо говорити про затриманих, складається враження, що Російська Федерація робить дуже сильний акцент на кримських татар. У нашій студії я раніше вже ставив питання — чи боїться Росія кримських татар? Чи є кримські татари реальним "містком" для деокупації, реінтеграції Криму?

— Дуже показовий 2014 рік. У 2014 році Російська Федерація намагалася всьому світу нав'язати міф про те, що кримчани, кримські татари та весь Крим "дуже хотіли" до Росії. Але це не так. Тому що було 26 лютого (мітинг, який поклав початок кримському опору, — ред.), тому що було 9 березня, коли біля пам'ятників Шевченку виходили жителі Криму (мітинги до 200-річчя від дня народження Кобзаря, — ред.). Таким чином жителі Криму, українці, не дали нав'язати цей міф. І тому насамперед страждають саме ці групи людей.

Одна з найбільш, напевно, гучних і відомих справ і була саме за участь у мітингу, який організував Меджліс кримськотатарського народу, саме під стінами кримського парламенту ("справа 26 лютого", — ред.). Тому закономірно, що Росія намагається прибрати всіх, хто не вписується в її концепцію, хто ламає цю концепцію. Це й кримські татари, й українці. Це зокрема й професійні групи людей, наприклад, журналісти.

Тобто на сьогодні для Росії дуже важливо взагалі прибрати громадянське суспільство як таке. Тому що мета Кремля — ​​побудувати абсолютно підконтрольне суспільство, що він реалізує в самій Російській Федерації вже багато років.

І ми бачимо, до чого це призвело — що навіть опозиція на багато що не здатна, й украй складно громадянському суспільству хоч якось впливати на процеси. Крим не такий. Крим — він український, і певна річ, що люди жили до 2014 року все-таки в абсолютно іншій атмосфері. І вони борються за свої права.

Кількість політичних в'язнів саме і свідчить про те, що триває опір. Люди, які ходять з українськими прапорами, українськими гербами у себе на шиї, — це теж опір. Так, це мирна форма, але опір.

Поки там є люди, для яких Крим український, Крим і буде українським. Це також розуміє й Російська Федерація. Тому їй так важливі ці постановні відео. Щоб нав'язати хоча б своєму внутрішньому споживачеві, громадянам РФ та іншим кримчанам, що нібито є страшні "бандерівці", страшні агенти СБУ тощо.

Тому, наприклад, щонайменше 17 людей сидять зараз за ґратами за цими сфабрикованими справами. До того ж серед них Галина Табакова — це 66-річна жінка. І вона отримала термін 12 років за "шпигунство" на користь спецслужб України.

Тобто це настільки бездушна машина, система, для якої немає ніяких людських цінностей. Тому так важливо працювати, як говоримо ми, правозахисники, "в полі", безпосередньо допомагати там людям. Шукати способи їм допомогти. Але точно так само дуже важливо працювати на зовнішній майданчик, боротися з дезінформацією.

Читайте також: Росія боїться кримських татар: про ситуацію в Криму говоримо з Ескендером Барієвим