Перші п'ять місяців Байдена: зміни у політиці США обговорюємо з Володимиром Дубовиком

Пандемія, найсильніша економічна криза з часів Великої депресії, ізоляція на міжнародній арені. З перших днів своєї роботи адміністрація Білого Дому взялася енергійно втілювати план порятунку США та світу. Чого досяг Джо Байден за перші п'ять місяців президентства — аналізують журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.

Плани виконані та перевиконані

З перших днів адміністрація Білого Дому енергійно береться за порятунок США. Ключ до подолання кризи — інтенсивна вакцинація та вливання грошей в економіку.

"Я буду діяти, і діяти швидко. Справи не налагодяться миттєво. У наступні кілька місяців все, можливо, буде ще гірше, перш ніж усе налагодиться", — говорив 23 січня, на третій день після інавгурації, Джо Байден.

Але справи налагодилися вже через кілька місяців. За перші 100 днів свого перебування на посаді Байден підписав понад 60 указів. Майже половина з них — скасовування дій свого попередника, наприклад, припинення будівництва "стіни Трампа" на кордоні з Мексикою. Але велика частина спрямована на подолання пандемії. І на 25 лютого в країні було вже 15 млн вакцинованих від COVID-19 — 4,5% населення країни.

Байден обіцяє вакцинувати 100 млн жителів усього за 100 днів. До кінця цього терміну план перевиконали удвічі. Зараз США — одні з лідерів за кількістю використаних флаконів з вакцинами. З 331 млн жителів понад половина отримали хоча б одну дозу вакцини, а повністю імунізували 43% населення. До 4 липня — Дня незалежності, перед американцями стоїть нова мета — вакцинувати 70% дорослого населення. Одна з пивоварних компаній навіть пообіцяла безкоштовний келих алкоголю тим, хто отримав хоча б одну дозу вакцини.

"Чудова ідея: зробив щеплення — випий пива. Всі, хто досяг повноліття до 4 липня", — підтримав ініціативу Байден.

У березні президент підписує "Американський план порятунку" — субсидії для бізнесу та працівників, які втратили роботу під час пандемії. Завдяки плану в майже 2 трлн дол. на роботу повернулися 1,5 млн американців. Зростання зайнятості почалося за безробіттям, яке у квітні минулого року досягло найвищого рівня з часів Великої депресії 1930-х років — за два місяці було втрачено понад 22 млн робочих місць.

Бюджет США на майбутній рік включає дві найважливіші пропозиції: створення робочих місць на 2 трлн дол. і пакет на майже таку ж суму — на безкоштовну вищу освіту, охорону здоров'я і податкові пільги для малозабезпечених сімей. Покрити зростаючі витрати Байден планує підвищенням податкового тягаря на великі підприємства та американців із високим заробітком. Між партіями в Конгресі поки немає єдності з приводу проєкту. Поки демократи бачать в ньому запоруку стабільного майбутнього, республіканська меншість вважає, що він може "перегріти" економіку.

"Федеральний бюджет повинен відбивати наші національні цінності. Бюджет Байдена є недвозначною заявою про те, яке значення демократи надають американським робітникам і сім'ям середнього класу, які є основою сили нашої нації", — підтримує президента Ненсі Пелосі, голова Палати представників Конгресу США.

"Президент Байден хоче довести нашу економіку до критичного рівня, взявши в борг трильйони, витратити більше грошей, ніж Америка витратила в розпал Другої світової війни. Це означає збільшення податків, зростання інфляції та зростання непосильного боргу", — критикує Кевін Маккарті, лідер республіканської меншості в палаті представників Конгресу США.

Врятувати планету від екологічної катастрофи — ще одна з амбіцій нового президента. У перший день Байден повернув США до складу організації Паризької угоди з клімату. Досягти вуглецевої нейтральності й повністю припинити вироблення вуглецю поодинці не вийде — це добре розуміють в Білому домі. На країну припадає лише 15% всіх викидів. За ініціативою Байдена 40 країн взяли участь у кліматичному саміті. Найбільші споживачі вугілля і нафти виступили з новими заявами. Навіть Китай, де в останні роки вугілля спалюють навіть інтенсивніше, ніж раніше, темпи пообіцяли знизити. Почнуть з 2026 року.

"Ми будемо суворо контролювати проєкти вугільної енергетики та обмежувати зростання споживання вугілля протягом найближчих п'яти років. І поступово знижувати його протягом наступних п'яти років — 2026-2030. Китай буде прагнути досягти піку викидів вуглекислого газу до 2030 року і досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року", — заявив на кліматичному саміті лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін.

Читайте також: Байден і Путін на кліматичному саміті: про вплив двох лідерів на світ говоримо з Володимиром Дубовиком

Американський президент декларує жорстку позицію щодо Росії та Китаю. Довгобуд російського "Газпрому" — "Північний потік-2" майже рік був заблокований завдяки американським санкціям. Проєкт обговорювали на саміті "Великої сімки".

"Ми коротко обговорили тему "Північного потоку-2". Ви знаєте, що німецькі експерти ведуть переговори з урядом США щодо цього питання. Ми — на вірному шляху. Важливо, щоб Україна залишалася країною-транзитером газу", — акцентувала на зустрічі канцлер ФРН Ангела Меркель.

Раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що завершення трубопроводу може нести загрозу безпеці України та Європи. Проєкт не зупинити, одного разу він запрацює, вважають багато експертів. Не приховують очевидного і в Білому домі. Однак, що важливо для США і майбутнього демократії в регіоні — на яких умовах.

Більше уваги — зовнішній політиці

Підсумки перших п'яти місяців адміністрації Байдена в програмі "На самом деле: мир" підбиває директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Які базові напрями нової міжнародної політики Байдена ви виділили б?

— В принципі, він намагається діяти за всіма тими пунктами, які він анонсував, не відступати від програми. Власне кажучи, програма дуже проста була у нього — що Америка повертається як лідер на світову арену, припиняється період непередбачуваності й імпульсивності Трампа.

Адміністрація починає діяти як злагоджений механізм, як годинник і, відповідно, президент — на чолі цієї піраміди. І всі говорять одним голосом — повертаються до традиційних американських цінностей, пріоритетів і, зокрема, до поваги різних блоків, альянсів, в яких Америка бере участь — таких як НАТО, наприклад.

До достатньої поваги до Європейського Союзу, в якому Трамп бачив тільки суперника, економічного опонента. Тепер Байден каже, що все-таки там наші друзі, там наші традиційні союзники, які живуть за тими ж принципами та нормами, що й ми. Швидше, нам потрібно бачити в них союзників, хоча, звичайно, якісь торгові суперечки можуть виникати.

Повернення до активної ролі США в області боротьби за збереження навколишнього середовища, тобто проти кліматичних змін.

Плюс спроба повернення до певної ролі стосовно країн, одна з яких — Північна Корея — вже має ядерну програму, а інша тільки думає про створення ядерної зброї — Іран.

З Китаєм — один з найскладніших і найважливіших напрямів для Байдена, в якому він обіцяв, що буде якась суміш діалогу, співпраці в низці сфер, але й із протистоянням Китаю теж.

І вже сьогодні зрозуміло, що Китай дійсно виходить на перший план американської глобальної політики, зокрема, як суперник, хоча є і багато співробітництва з економічної лінії.

— А якщо говорити про Росію та Україну?

— Байден не приховував, що він підтримуватиме Україну. Також не приховував, що незадоволений поведінкою Росії — її агресивною поведінкою щодо України та в інших точках Земної кулі, а також втручанням в американський політичний процес.

В межах своїх обіцянок він і діє на цих двох важливих для нас напрямах: власне, один — український, а інший — російський. Він намагається не відходити від тієї програми, тих обіцянок, які звучали торік під час виборчої кампанії. Минуло всього кілька місяців його президентства, і ми вже бачимо, що є вже певна лінія і позиція.

— Хто і що сьогодні може становити загрозу США?

— Що стосується загроз, то їх кілька. Дві ключові — це Китай і Росія.

Попередні дві адміністрації у своїх стратегіях національної безпеки теж змалювали ситуацію таким чином, що Росія і Китай — це дві основні загрози. Питання, напевно, в тому, яка з них перша, і яка — друга. Для нас це питання важливе, бо нам цікаво знати, на кого будуть більше звертати увагу США — на Китай чи на Росію.

Поки що вимальовується так, що Китай важливіший все-таки суперник, ніж Росія. Тому що Росія все-таки не несе такої потенційної загрози, і Росія — це, звичайно, велика держава (якщо подивитися на територію, на ресурси, на ядерну зброю), але не наддержава, як Америка. А Китай все ж сьогодні вже, або через п'ять хвилин, умовно кажучи, буде наддержавою.

Тому більшість американських політиків, експертів вважають, що майбутні десятиліття безумовно будуть періодом суперництва Китаю та Америки. Суперництва мирного чи ні — це вже окреме питання.

Тому що ось нещодавно Байден сказав, наприклад, що "Китай хоче нас перегнати й зробити слабкіше, і стати номер один у світі, але ми намагаємося цього не допустити".

Байден багато говорить про те, що він переміщує розмову в проєкцію боротьби демократії з автократією, авторитарними режимами — такими як китайський, російський. Тому зусилля спрямовані на зближення з країнами, які вірять в демократію і базуються на демократії. Тому в цьому європейському турне для Байдена найважливішими були "Велика сімка", НАТО, ЄС.

Тут є певна суміш двох важливих традиційних речей, на яких Америка засновувала свою глобальну зовнішню політику: з одного боку — цінності, з іншого — інтереси.

Байден намагається відштовхуватися від цінностей, ідеології, принципів, на яких Америка засновує свою політику. Але при цьому, звичайно, не забуває і про свої інтереси, бо іноді потрібно вибирати: або те, або інше, хоча оптимально, звичайно, і те, й інше. Але іноді, звичайно, виходить так, що потрібно чимось жертвувати, якимись цінностями заради якихось інтересів.

— Чим відрізняється Байден від Трампа?

— Вони різні — по суті, за характером політики, за поведінкою. Байден — людина дуже досвідчена в політиці, це колосальне має значення — багато десятиліть роботи, спочатку в Сенаті, потім в адміністрації Обами, на посаді віцепрезидента. Трамп нічого подібного не мав, був абсолютно некомпетентний та оточив себе багатьма теж досить некомпетентними людьми. А зараз навпаки: в адміністрації сам президент компетентний і люди, які його оточують, досить досвідчені та компетентні. Це перший момент.

Політика досить передбачувана. Вона відповідає тим очікуванням, з яких ми почали нашу розмову. Те, що говориться, — те і робиться. І найголовніше, що всі говорять одне й те ж. А при Трампі, наприклад, одна людина в адміністрації могла сказати щось одне, а інша людина — інше. Президент Трамп озвучував якусь точку зору, а потім решта адміністрації намагалася якось пояснити, що він мав на увазі насправді, і що не зовсім потрібно сліпо вірити кожному слову Трампа, бо рішення ухвалюються все ж таки колективно. Зараз стало більше прозорості, транспарентності в дії.

Але при цьому Байдена трохи критикують за те, що він за перші п'ять місяців провів всього лише одну серйозну пресконференцію. Можливо, це треба списати все-таки на ситуацію, пов'язану з коронавірусом. Проте у відповідних відомствах брифінги проходять буквально щодня, постійно публікуються пресрелізи — Держдепартамент, Пентагон та інші. У цьому сенсі є нормальний і достатній звіт, зворотний зв'язок з американською громадськістю, зі світовою громадськістю.

Пріоритет у Байдена, як і раніше, всередині країни. Те, що обіцяв виконати за перші п'ять місяців, він виконав. Дійсно, триває масова вакцинація, і прогрес в цьому дуже великий. Створено багато робочих місць, економіка виходить з важкого становища, Америка потихеньку відкривається — так, дуже обережно, але відкривається, після року з гаком такої важкої епідемії, пандемії. Тому потихеньку, я думаю, Байден і його оточення почнуть переносити акцент вже більше на зовнішню політику, бо в перші кілька місяців потрібно було розібратися з деякими ургентними, важливими, терміновими справами всередині країни.