Шляхи розв'язання екологічних проблем України: "Официальный разговор" з міністром Романом Абрамовським

Україна перебуває на восьмому місці в Європі і на 43-му серед країн світу за забрудненням повітря в 2020 році. Минулого року сталося кілька екстремальних забруднень повітря через лісові пожежі та шторми.

Які ще екологічні проблеми є в Україні, і як влада буде з ними боротися — розповів міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Ірина Твердовська..

— Президент Володимир Зеленський підписав указ "Про виклики та загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", яким увів у дію рішення РНБО. Цей указ передбачає аудит всіх природних ресурсів України?

— Аудит або інвентаризація були передбачені і до цього рішення РНБО. Тут ідеться про те, щоб систематизувати аспекти державної політики. Тобто перейти від концептуальних документів до документів планування, до законодавчих актів, проєктів законів і до імплементації цих документів у наше життя.

— У цьому документі визначено основні екологічні загрози?

— Звісно. По-перше, це маловодність. Зараз триває період зменшення води, Україна дуже погано забезпечена питною водою. Ми на 125 місці зі 180 країн — між Чадом і Суданом.

— Які головні екологічні проблеми можете виділити ви?

— Ліс як екосистема. Ми маємо зробити все, щоб при використанні лісових ресурсів, деревини ми збільшували і площу лісів, обсяги цих ресурсів. Зараз спостерігається стале використання природних ресурсів.

— Які зміни запроваджують щодо відходів?

— Було ухвалено у першому читанні законопроєкт про управління відходами. Буквально через кілька тижнів парламент має розглянути його в другому читанні.

Це рамковий документ, який повинен повністю змінити підхід до управління відходами. Вводитимуть європейські практики щодо зменшення їх утворення, переробки, утилізації, використання вторинної сировини нарівні з первинною. Передбачена так звана ієрархія управління відходами, головний принцип і основне завдання якої — зменшити утворення відходів, де лише вкінці буде поховання. Мінімальна кількість відходів має потрапляти на полігон.

— Екологи також заявляють про небезпеку свинцю. Як він може потрапити в організм?

— Так, цією темою займається наше міністерство. Свинець може потрапити в організм багатьма способами: він є в продуктах харчування, у пластиці, в лакофарбових виробах, тобто у звичайній фарбі.

Ми розробили технічний регламент зі значного зменшення свинцю в лакофарбових матеріалах. Виробники фарб нас підтримують. Вони давно розуміють, що можна уникнути використання свинцю, і вони підтримали нас у таких ініціативах. Я думаю, що через кілька тижнів такий регламент буде затверджено Кабінетом міністрів. Він передбачатиме використання нетоксичних матеріалів, які можуть замінити свинець.

— А що ви будете робити з імпортною продукцією?

— Буде заборона на таку продукцію. Технічний регламент передбачає заборону на використання свинцю не тільки під час виробництва лакофарбових матеріалів, а й на ввезення таких матеріалів.

— У європейських країнах свинець використовують?

— Існує приблизно таке ж регулювання, яке пропонуємо ми. Тобто мінімальні дози — близько 90 мг на кілограм виробу. Тобто прилади такий вміст свинцю навіть не фіксують.

— Хто буде контролювати ввезення якісних продуктів на територію України?

— Держпродспоживслужба, яка здійснює ринковий нагляд. У неї будуть всі аргументи для того, щоб не допускати потрапляння на ринок таких виробів, у цьому випадку — лакофарбових матеріалів.

— Чи є ще якісь продукти, що можуть бути небезпечними для людини?

— Ми скануємо всі аспекти життя людини і вивчаємо, де і яку шкоду може бути завдано внаслідок того, що використовують токсичні канцерогенні матеріали — хімікати, агрохімікати та пестициди.

Ми встановлюємо регламенти та контролюємо якість тих чи інших хімікатів, пестицидів під час їхньої реєстрації. Щодо небезпечних відходів, пестицидів і агрохімікатів регулювання посилюється.

Згадайте гучну історію із загибеллю червонокнижних птахів у районі заповідника "Асканія-Нова". Причиною загибелі стало порушення технології використання отруйних речовин для гризунів, внаслідок чого птахи з’їли ці отруєні зерна і загинули, зокрема сірі журавлі. Україна багато зробила для того, щоб популяція цих журавлів збільшилася. На Асамблеї ООН ми гордо заявляли про те, що ми значно збільшили популяцію зникаючого виду. І ось така неприємна подія: близько 1300 птахів загинули.