Шлях в НАТО і реформа "Укроборонпрому": "Официальный разговор" з Олександром Завитневичем

Прем’єрміністр України Денис Шмигаль на форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" говорив про економічну стратегію України до 2030 року. Зокрема, вона вплине на сферу оборони та нацбезпеки країни.

Що Україні потрібно зробити, щоб отримати ПДЧ в НАТО, і як реформуватимуть "Укроборонпром" — розповів глава парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки України Олександр Завитневич у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Чорновол.

— В Україні представлена ​​Стратегія розвитку економіки до 2030 року. Що вона означає в контексті оборони та нацбезпеки?

— Ми говоримо про стратегію розвитку будь-якої галузі. Ми говоримо про промисловість, політику продукціонізму. У нашому підпорядкуванні є підприємство "Укроборонпром". Я думаю, що вже найближчим часом зміни дійдуть до нього. "Укроборонпром" стане великою акціонерною компанією.

— Розкажіть про законопроєкт № 3822 — про реформу "Укроборонпрому". Що він означає?

— Зараз "Укроборонпром" — державне підприємство. Держпідприємство — це три складові: люди, повноваження, інструменти. Люди призначаються міністром.

Друге — повноваження. Директор держпідприємства, як кажуть, — це підпорядкована особа, і ухвалювати рішення, що виходять за межі підприємства, цей директор не може. Він завжди озирається на міністерство. А це, як правило, просте рішення, яке стосується виключно економіки цього підприємства, чи процесів цього підприємства. Але для цього потрібно сходити нагору, запитати дозволу.

І третє — це інструменти. Якщо "Укроборонпром" стане акціонерним товариством, це буде підприємство, де держава володітиме акціями, корпоративними правами, а акціонерне товариство просто розпоряджатиметься тим, що в них є.

Цей законопроєкт дає можливість наблизити, зупинити деякі законодавчі акти в розрізі скорочення термінів цієї трансформації. Тому що ми змінюємо форму власності, й підприємство має змінити ліцензії, умови, зупинити деякі контракти. Цим законопроєктом робимо послугу, щоб ці терміни просто зменшити. Але наприкінці цього процесу буде акціонерне товариство зі 100% володіння державою в особі Кабміну.

— Якщо законопроєкт не буде ухвалений, що тоді?

— Всі люди, які хоч трохи мали справу з промисловістю, з економікою, всі розуміють шлях розвитку. Це шлях, на який ми приречені. Тому що та форма власності, яка була, не дає підприємству рухатися вперед.

Звісно, є люди в парламенті, які більш консервативні. Вони вважають так: "Давайте залишимо, як є, тому що торкатися цього — це дуже складно, це страшно. Може, не вийде. Ось, давайте призначимо того, якщо не вийде — іншого". Так було 30 років. Ми пробували призначати. Треба робити, як роблять всі країни — цей досвід уже успішний.

Можна подивитися на інші підприємства не з військово-промислового комплексу, де працює нормальна наглядова рада, де ухвалюються рішення, де вони роблять це без кайданів і вказівок зверху. Тому, я думаю, законопроєкт буде підтриманий.

— Але ми повинні розуміти, що буде, якщо законопроєкт на даному етапі не підтримають. Що буде з оборонно-промисловим комплексом?

— Звісно, можна робити корпоратизацію. Але це буде відстрочка в часі. Тому що отримання дозвільних документів займає пів року-рік.

"Укроборонпром" і зараз йде шляхом корпоратизації, але це дуже довгий шлях. Ви не уявляєте, скільки дозволів є у підприємства, яке займається виробництвом оборонного комплексу. Якщо змінюється форма власності, потрібно отримати дозвіл на роботи в умовах підвищеної небезпеки, потрібно пройти експертизу через експертні центри, які уповноважені державою, які регулюються іншими законодавчими актами, підзаконними актами. Це тривалий процес. Тому чому б країні не піти на такий акт допомоги, тим більше всі ми розуміємо, що промисловість у нас — одна з пріоритетних галузей? Ми просто робимо це в межах законодавства, щоб все це вмістити в розумні терміни. От і все.

— Якщо говорити про сектор нацбезпеки, чого Україна прагне?

— Це шлях до НАТО, отримання статусів. Статус партнера НАТО з розширеними можливостями ми вже отримали. Наступне, чого ми прагнемо — ПДЧ або статус стратегічного партнера.

Ми розуміємо наші завдання, де і що ми повинні зробити. Перше — це зміна законодавства. З того переліку законопроєктів і тих реформ, про які ми говорили, ми вже майже половину пройшли. Це закон про СБУ, це закон про розвідку, це закон про оборонні закупівлі, це закон, який вніс президент — про тероборону і опір.

Є дуже важливий законопроєкт, який майже вже готовий, — про державну таємницю. Велику частину цього ми вже пройшли.

Коли президент підписує закон, спецслужба, міністерства, або ціла галузь отримує якісь інструменти. Залежно від тих інструментів, ми побачимо якісь зміни через тиждень, а якісь — через пів року. Результат щодо багатьох реформ ми очікуємо через пів року. Наприклад, із оборонних закупівель.

Реформа складна. Але не потрібно її бояться. Головне, що є поняття, як її робити, і куди ми повинні прийти. В цьому році вже є планування трирічне, в цьому році вже чітко розподілені чотири види закупівель. Це дає багато інструментів для наших замовників.