Психологічна реабілітація ветеранок — з якими труднощами стикаються та на яку допомогу чекають (ВІДЕО)

У Міністерстві у справах ветеранів України розробляють нові підходи щодо надання психологічної допомоги учасникам бойових дій (УБД). І обіцяють зробити ці послуги доступнішими, а ще залучати до процесу реабілітації і членів їхніх сімей. Це особливо важливо для жінок-ветеранок. Адже, за словами психологів, ґендерні стереотипи — і в армії, і після повернення до мирного життя — травмують жінок не менше, ніж служба у зоні бойових дій, повідомляє "Дом".

"Мені прямо в очі сказали: "Ти — баба, ми тебе слухати не будемо. Ти без бойового досвіду. Як може бути командир розвідки без бойового досвіду? Давай до свіданія!", — розповіла ветеранка бойових дій на Донбасі Юлія Микитенко.

Це — перше, що почула Юлія Микитенко, коли 22-річною дівчиною очолила розвідвзвод к зоні бойових дій на Донбасі. Більшість одразу ж перейшли служити до інших підрозділів. За рік після загибелі чоловіка на Світлодарській дузі Юлія перевелася на роботу до столиці.

"Рік я носила в собі цей біль. Але в якийсь момент зрозуміла, що далі так не можна. Зі мною працювали більше за втратою, тому що в мене був конкретний запит — а саме втрата близької людини. Запит на зняття почуття провини. По ПТСРу — вочевидь, воно одне з одним було пов'язано. Тому я відчуваю, що я частково пропрацювала теж, у зв'язку зі своєю втратою", — поділилася ветеранка.

Другою втратою найближчої людини стала загибель батька — також ветерана.

"Його смерть була для мене неочікуваною. Тому втрату його для себе я ще не пережила повністю. І поки зараз не зовсім готова працювати", — сказала вона.

За словами Юлії, крім особистих травм – втрати побратимів та почуття провини – жінку в армії, і вже після повернення травмують ще й ґендерні стереотипи. Вже відвідавши зону бойових дій, вона змушена доводити, що мала право захищати країну нарівні з чоловіками.

"Насправді, у нас у всіх дуже схожі запити. Перше — це невизнання у суспільстві в плані, що ми жінки... Тут і до ветеранів-чоловіків інколи ставлення не таке, яке потрібне", — каже ветеранка.

Це підтверджує і директорка Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації Людмила Бойко.

"Впливи війни на жіночий організм, на жіночу психіку, на серце — вони глибші і довготриваліші. Є деякі гендерні питання, на превеликий жаль, які відкриваються тут, під час зустрічей, які можливо, глибше ранять жінок, ніж перебування на війні. Це ставлення до неї, власне, як до жінки", — пояснює вона.

У Мінветеранів у новій програмі психологічної реабілітації обіцяють передбачити й ґендерні особливості у протоколах лікування, якщо отримають таку рекомендацію від експертів. Запрацювати програма має на початку наступного року.

"Ми зараз над цим працюємо — розробляємо новий протокол надання психологічної допомоги, куди включені думки експертів. І якщо це буде потрібно, ми розробимо різні протоколи, які враховуватимуть гендерні особливості", — повідомив заступник міністра у справах ветеранів України Ігор Безкаравайний.

Поки що у Львові вже восьмий рік жінкам, які повернулися із зони бойових дій, допомагають психологи-волонтери.

"На жаль, до кінця, знаєте, є дуже багато формальностей, бюрократичних саме моментів, які ветеранкам важко проходити. Коли ти опиняєшся у черзі, починаються оці сутички, суперечки між людьми, їм важко витримувати, власне, оцей тиск", — каже керівниця громадської організації "Перший жіночий ветеранський простір "Рехаб"", психологиня Марія Петришин.

Ольга Воронюк повернулася із зони бойових дій у березні цього року. Говорить, далеко не всі її знайомі ветерани готові проходити терапію. Їм радить знайти "свого" спеціаліста.

"Звичайно, потребуємо ми цього... Розумієте, довіритися не кожен хоче, не кожен може, не має бажання. Ми всі чогось боїмося", — сказала вона.

Сьогодні в українській армії служить близько 30 тис. жінок. Це майже 15% загальної кількості військових. Однак у реабілітаційних центрах жінок-ветеранів одиниці. І навіть на побутовому рівні ґендерні аспекти на службі досі враховуються не скрізь. Вголос про ці моменти лише починають говорити.

Читайте також: 5% учасників бойових дій: як жінки воюють на Донбасі (ВІДЕО)

Нагадаємо, що в уряді України схвалили зміни стандартів психологічної реабілітації ветеранів бойових дій на Донбасі. Міністерству у справах ветеранів доручили покращити якість психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням. До того ж до програм мають бути включені і члени сімей ветеранів.

Читайте також: Підсумки 3 грудня: загроза вторгнення Росії, Рада міністрів ОБСЄ та долі зниклих безвісти на Донбасі (ВІДЕО)