Проблеми українського бізнесу та шляхи їх розв'язання: "Официальный разговор" з Ярославом Грегірчаком

Одне з головних завдань Ради бізнесомбудсмена, який діє в Україні з 2014 року, — допомогти підприємцям і захистити їх від порушень державних контролювальних органів. За п’ять років бізнесу вдалося повернути 14 млрд грн, переплачених у вигляді незаконних штрафів або податків. Загалом орган розглянув понад 8,5 тис. скарг.

Про актуальні проблеми українського бізнесу, зокрема пов’язані з посиленням карантину, розповів заступник бізнесомбудсмена Ярослав Грегірчак в ефірі програми "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— На що сьогодні найчастіше скаржаться підприємці?

— Велика частина скарг — податкові питання. Приблизно 15% — це скарги на правоохоронців, 12% — на органи місцевого самоврядування. Все решта — інші суб’єкти владних повноважень: міністерства, антимонопольний комітет та інші.

— Які найгостріші проблеми для бізнесу існують сьогодні?

— Для кожної скарги є свої найбільш гострі сценарії. Для податкової зараз — проблема внесення платників податків до переліку ризикових. Актуальною є проблема блокування податкових накладних. Проблема, що податківці не ухвалюють уточнювальні таблиці даних, які подають платники податків, щоб їхні накладні розблокували. Є проблеми з невиконанням судових рішень, що зобов’язують розблокувати податкові накладні. Менше, приблизно на 30%, надходить скарг із проблематики податкових перевірок у зв’язку з тим, що діє мораторій на здійснення перевірок під час локдауну.

Кожного кварталу загалом отримуємо приблизно 450 скарг, з яких тільки з податкової тематики — близько 300. Із них із проблематики ПДВ — велика частина.

За проблематикою тиску правоохоронців на бізнес — у нас стандартні сценарії. Це скарги на нібито необґрунтоване відкриття кримінального провадження, на затягування з термінами, з ходом досудового розслідування, коли не дотримуються розумні терміни, на деякі процесуальні порушення, хоча їх стало значно менше.

— Після таких скарг часто виявляються системні проблеми в роботі держорганів?

— Із тих скарг, які до нас надходять, приблизно одну третину в роботу не беруть і ми за ними розслідування не починаємо. Тому що є приватно-правові обставини або обставини, які перебували або перебувають на розгляді суду, або вони були дуже давно. Це стандартні критерії. За тим, що ми беремо, значну частину становлять сценарії, які повторюються. Вони на рівні нашого постійного моніторингу є предметом аналізу і зазвичай подібні скарги і є тим контентом, який ми використовуємо для того, щоб потім, на основі нашої статистики за індивідуальними скаргами, видавати системні рекомендації.

— З огляду на ті скарги, які подано до Ради бізнесомбудсмена, які системні проблеми існують?

— Ми опублікували за часи нашого заснування 17 системних звітів із найрізноманітніших питань. Починаючи з проблематики, з якою стикався вітчизняний бізнес у зв’язку з проведенням АТО. І, наскільки я знаю, весь обсяг тих системних рекомендацій, які вийшли, були виконані.

Але більш актуальними сферами, де ми здійснюємо роботу з розв'язання системних проблем, є сфера адміністрування податків, митниці, боротьба з рейдерством, актуальна реформа, яка повинна запустити процедуру адміністративного оскарження дій, рішень чи бездіяльності будь-яких суб’єктів владних повноважень. У зв’язку з цим необхідно ухвалювати закон про адміністративну процедуру. Ми очікуємо, що це відбудеться цього року.

Є ще серйозний напрям нашої роботи з антимонопольної конкурентної реформи. Говоримо і про посилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету, і про поділ його функцій з розслідування й ухвалення рішень. У нас із міжнародної торгівлі є непоганий продукт, де поступово імплементуються системні рекомендації.

— Чи надходять скарги від підприємців з тимчасово окупованої території Донбасу та Криму?

— Це досить чутливе питання. Ми бачили, здається, одну скаргу з окупованої території Донбасу і одну скаргу з Криму в 2015 році. Ми були змушені відповісти, що не можемо таку скаргу взяти в роботу, тому що це території, які не контролюються державою Україна. Зрозуміло, що яким би ти бізнесом на тих територіях не займався, скористатися функціоналом Ради бізнесомбудсмена ти не можеш. Ми повинні дочекатися деокупації Криму й окремих регіонів Донбасу. І тоді ми, як інституція, яка функціонує на національному рівні, розширимо наш мандат на ці території теж.

— Чи скаржиться бізнес на суворі карантинні обмеження?

— У чистому вигляді скарг на спосіб, яким держава монетарними або немонетарними методами намагалося відреагувати на локдаун, у нас немає. Може це, дійсно, пов’язане десь частково з розумінням того, що у нас монетарні можливості обмежені. Багато з тих заходів, що було імплементовано, можуть бути не тільки продуктом рішень, що ухвалюються на національному рівні, а й на рівні обласних державних адміністрацій або міських рад. Ми не побачили якогось значного сплеску скарг саме з тематики карантинних обмежень.

Водночас під час карантину у нас є мораторій на можливість суб’єктів владних повноважень здійснювати контрольно-перевірочні заходи. Тобто ті ж податківці не мають права прийти до тебе як до платника податків з перевіркою, крім якщо ти хочеш відшкодувати ПДВ або якщо ти ліквідуєш підприємство, або якщо ти сам попросив, щоб здійснили перевірку, якщо ти торгуєш тютюном, пальним або алкоголем. З одного боку, в зв’язку з таким мораторієм у нас під час карантину значно зменшилася кількість скарг на дії податківців, але, з іншого боку, спостерігаємо, що податкова застосовує альтернативні методи, щоб все-таки вплинути фіскальним, адміністративним способом на платника податків.

— Вплинути яким чином?

— В ролі альтернативних методів впливу почастішали: практика внесення платників податків до категорії ризикових, блокування податкових накладних навіть із тих підстав, які спочатку не вкладали в "дизайн" цих інструментів, коли їх створювали. А їх створювали як елемент функціонування наявної в Україні системи адміністрування саме податку на додану вартість.

— Як подати скаргу до Ради бізнесомбудсмена?

— Для цього необхідно зайти на наш сайт, заповнити форму, відповісти на три питання: на кого ви скаржитеся, у чому полягає прояв недобросовісної поведінки, який результат очікуєте від нашого втручання. Потрібно додати документи, які мають відношення до ваших обставин, і чекати на відповідь. Можете також, якщо є бажання, надіслати скаргу поштою або принести особисто.