Проблеми окупованого Донбасу — в яких реаліях живуть люди: "5 вопросов" з Павлом Лисянським

На тимчасово непідконтрольній території Луганської області загинули двоє людей: 1987 і 1993 року народження. Вночі вони пішли у копанки збирати вугілля та отруїлися вуглекислим газом.

Деталі трагічної ситуації, а також загалом про проблеми, з якими сьогодні стикаються жителі тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей, розповів засновник "Східної правозахисної групи" Павло Лисянський у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Розкажіть про ситуацію з приводу копанок: чому їх досі не закрили й чому люди туди ходять?

— Копанки не те що не закриті — вони ростуть, мов гриби. Тому що на тимчасово окупованій території немає абсолютно ніякого контролю за надрами. Антрацитівський, Перевальський райони — це унікальні місця в Україні, де дуже високоякісне вугілля виходить прямо на поверхню. І що роблять окупанти? Вони просто підганяють трактори або екскаватори й починають копати, створювати нові копанки. Але треба розуміти, що в Перевальському, Антрацитівському районах, з боку Хрустального, є газ — метан. Треба знати карту й геологію газоносності пластів. Вони це все кидають після того, як викопали й забрали вугілля відкритим способом. Рекультивацію не здійснювали. Виділяється газ і потім накопичується. Якщо його не провітрювати, він просто накопичується, й досить одного вдиху, щоб людина померла. Що і сталося ось недавно з людьми, які пішли копати вугілля.

А пішли вони з однієї простої причини: після того, як Україна втратила контроль над цими територіями, там розвиток зупинився. І багато селищ на непідконтрольній території не газифіковані. І люди вже зараз, оскільки там безробіття, йдуть добувати у такий спосіб вугілля на зиму. Це, звичайно, страшно і ніхто не міг подумати, що так можливо, але це факт. Люди ось так намагаються вижити. Й уявімо, як мати цих синів переживає і що у неї на душі.

Є цілий комплекс проблем. Цей метан виходить тріщинами й накопичується в підвалах житлових будинків, в підвалах. Найменше займання або іскра можуть призвести до вибуху, що спричинить загибель місцевих жителів. І такі випадки вже зафіксовані. Буквально недавно окупанти поширювали пам'ятку про те, як необхідно провітрювати свої підвали.

За 7 років вони, по-перше, розграбували, знищили ці райони, а тепер вже наслідки їхнього управління починають знищувати цю територію. Річки пересихають, газ вибухає, копанки ростуть в геометричній прогресії. Люди вугілля по копанках ночами збирають і вмирають. Що може бути далі від управління окупантів? Можемо тільки припускати, що ситуація буде ускладнюватися.

— Яка у вас є інформація щодо водопостачання в тимчасово окупованих районах Донбасу?

— В ОРДЛО не ремонтують у повному обсязі трубопроводи, якими йде вода. І є дуже багато витоків, поки ресурс доходить до кінцевого споживача. Контролю немає.

Наприклад, місто Антрацит. Вода подається раз на 10 днів. У дев'ятиповерхівці на вулиці Ткаленка вона не витягує на 7 поверх. Люди наповнюють ванни дощовою водою. Така сама ситуація в Ровеньках. Ситуація в шахтарських селищах — ну, я про неї взагалі мовчу. Там води немає. Люди намагаються набирати її з колодязів. Але, у зв'язку з тим, що ось, як я сказав, копанки, порушена тектоніка, ситуація погіршується, і колодязі йдуть під землю, міліють. Вода зникає. Їй нікуди відновлювати водопритік.

І таким чином вода, що необхідна для життя, передусім зараз вважається на окупованих територіях розкішшю. Люди навіть згодні, щоб вона була раз на тиждень. Люди до цього звикають постійно. Навіть до таких умов.

— Як часто до вас по допомогу звертаються люди з тимчасово непідконтрольних територій?

— Щодня. Кожного дня люди дзвонять, просять допомоги. Я можу на підтвердження навіть пошту організаційну "Східної правозахисної групи" показати. У нас є Telegram-канал. Він стає дедалі більшим, і там тільки жителі з ОРДЛО. Ми працюємо тільки з ними. Є багато правозахисних організацій, а ми взяли саме кейс жителів ОРДЛО, представлення їхніх інтересів. Люди дзвонять і розповідають нам, що там відбувається, показують дані, документи, розповідають про пересування техніки. Інформація, яку ми озвучуємо, це не наші аналітичні висновки. Це те, що нам розповідають люди й документально, фотографіями це підтверджують. Саме тому, що ми допомагаємо людям, нам легше отримати інформацію.

Я згоден з президентом у тому, що ми за своїх людей будемо боротися. Але за українців, які вважають себе українцями. Цим людям ми завжди допомагаємо. Але, якщо допомога потрібна буде й іншій людині, ми її теж надамо. Тільки тому, що ми таким ось чином хочемо показати: на підконтрольній території України ситуація зовсім інша.

У нас дотримуються права людини, у нас є верховенство права, є демократія. На тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей цього повністю немає. І, даруйте, вода раз на десять днів, виділення газу, смерті людей від того, що вони вугілля ночами збирають, — це знущання над людьми. Це пряма окупація Російською Федерацією.