Доведеться "відбивати" позов: спроби Кремля повернути воду до Криму через ЄСПЛ прокоментували експерти

Росія подала проти України позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Найсерйознішою претензією, яку Україні потрібно готуватися оскаржувати, є вимога відновити водопостачання окупованого Криму. На це у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" вказали юрист Марк Фейгін і політолог Володимир Фесенко.

На думку Фейгіна, Кремль за допомогою всього позову загалом переслідує традиційні пропагандистські цілі. Головною ж метою цього позову юрист уважає саме водопостачання окупованого півострова.

"Я думаю, що цей позов — це пропагандистська мета, з одного боку. Але з іншого, не можна не припускати, що ситуація щодо Криму з водою залишається гострою та не має швидкого розв'язання. Тому вишукуються всі способи, щоб навіть за допомогою ось таких європейських універсальних процедур домогтися від України рішення щодо питання подачі води до Криму. Я припускаю, що це головне з погляду цілей подання такої скарги. І щоб домогтися від України за 39 правилом забезпечувальних заходів, за яким ЄСПЛ може зобов'язати Україну виконувати саме ці рішення", — сказав Фейгін.

Зі свого боку, Фесенко наголосив, що позов до ЄСПЛ — це "частина пропагандистської кампанії, яка відбувається вже близько місяця", нагадавши про низку публікацій російського керівництва у міжнародних і російських ЗМІ. А вимога, щоб Україна пустила воду до Криму, пов'язана із юридичними нюансами, до оскарження яких Україні слід серйозно підготуватися.

"Щодо Криму я згоден із паном Фейгіним. Тут дійсно є юридичний нюанс. І українській стороні потрібно підготуватися максимально серйозно для того, щоб відбивати не лише пропагандистську, а й правову атаку. Тому що тут ідеться саме про ситуацію з окупацією Криму та про те, хто несе відповідальність. Тому що за ситуацію на окупованих територіях відповідає країна, яка окупувала цю територію", — резюмував Фесенко.

Повна версія інтерв'ю: Позов РФ проти України та "Північний потік-2": альтернативну реальність Кремля обговорюємо з Тимофієм Миловановим і Володимиром Фесенком

Нагадаємо, Росія вперше в історії подала позов проти України до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Серед висунутих Кремлем обвинувачень — загибель людей під час Революції гідності у 2014 році та у зоні проведення операції Об'єднаних сил, справа про катастрофу "Боїнга" рейсу MH17, скасування водної блокади Криму, а також нібито дискримінація російськомовного населення та російського бізнесу.

Міждержавний позов подано на підставі статті 33 (Міждержавні справи) Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод. У ньому записано, що будь-яка сторона може передати до суду питання про будь-яке порушення положень Конвенції та протоколів до неї іншою стороною.

У питанні водопостачання Криму Росія спирається на правило 39 (Попередні судові заходи) регламенту Європейського суду з прав людини. У ньому йдеться, що ЄСПЛ може вказати сторонам на попередні заходи, яких, на думку суду, слід вжити в інтересах сторін або належного здійснення проведеного розслідування.

Зазначимо, що ЄСПЛ застосовує правило 39, лише коли існує неминуча загроза непоправної шкоди життю та здоров'ю людини, а способи правового захисту на рівні держави вичерпані.

Читайте також: Не має жодних шансів, — Кулеба про позов Росії проти України до ЄСПЛ