Переслідування, арешти та тортури стали нормою: як кримчани виборюють свої права в окупації (ВІДЕО)

Сьогодні, 18 травня, вшановують пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу. 78 років тому, рішенням Кремля, було розпочато процес насильницького вивезення понад 250 тис. людей із їхньої рідної землі. З 2014 року у тимчасово окупованому Криму Росія продовжує систематично порушувати права кримськотатарського народу, інформує "Дом".

Щоб не стати жертвою путінських репресій, багато кримських татар були змушені покинути рідну землю. Серед них — муфтій Криму Айдер Рустемов. Він зберігає контакти з багатьма кримськими татарами.

За його словами, після окупації Кримського півострова у 2014-му році незаконні затримання та тортури стали нормою.

"Крим уже живе всім цим 8 років. Ми як боролися, так і продовжуємо боротися. Єдине, я б так сказав, біда, коли все посилюється, коли приходить нова хвиля випробувань. Люди стають згуртованішими", — розповів Рустемов.

За час окупації півострова 243 громадянина України стали політичними ув'язненими в Росії. 173 із них — кримські татари. Судові процеси над ними спеціально роблять якомога публічнішими, а вироки — максимально суворими, щоб залякати і змусити замовкнути цілий народ.

За словами істориків, це практично повне повторення 1944 року, а саме — геноциду кримських татар. Змінилися лише методи.

"Тебе вигнали. Грубо зайшли до твоєї хати, принизили. На очах у дітей тебе принизили, і на твоїх очах дітей принизили. Тебе вигнали. І що ми бачимо? Майже 80 років, як комуністична диктатура принижувала і вбивала тих людей, а тепер, як спадкоємець путінська Росія принижує та вбиває українців. А ми цьому протистоїмо", — зазначає історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

Крім прямого тиску на людей Росія так само відрізає всі можливості для збереження та розвитку кримськотатарської культури. Йдеться і про варварську руйнацію Ханського палацу, і про вивезену на територію РФ культурну спадщину.

Не може нормально розвиватися і кримськотатарська мова: на всьому півострові працює лише 12 шкіл. І це незважаючи на те, що за законом — кримськотатарська та українська мови мають у Криму державний статус нарівні з російською. Воночас самі ж кримчани виступають за викладання кримськотатарської мови у школах.

"Я б вчила б навіть без сумнівів. Німецьку то вчили, я б і кримськотатарській вчила. Без розмов. Я поважаю людей", — каже мешканка півострова.

І весь цей тиск — покарання за принципову політичну позицію кримських татар, які не визнають окупаційну владу і не йдуть на співпрацю з нею.

"Ми не можемо йти на співпрацю з тими, хто чинить міжнародні злочини знову і знову, тому що ми випробували це на собі. І тому зараз особливо, коли почали виявлятися всі ці речі, зокрема й у навчальних процесах. Це говорить про те, що вони бачать у кримських татарах нелояльних до Російської Федерації", — наголошує Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру.

Щоб про утиски кримських татар дізналося якнайбільше людей, Кримськотатарський Ресурсний Центр організовує масштабну кампанію під назвою "Не засудили вчора — повторюється сьогодні". Вона націлена підвищити поінформованість українців про геноцид 1944-го року та про події в Криму після окупації півострова у 2014-му.

Читайте також: "Сімферополь — час додому": акції у Криму прокоментувала постпред президента (ВІДЕО)