Прем’єра фільму "Валентин Сильвестров": розмова із режисером Сергієм Буковським

Сергій Буковський. Фото: kanaldom.tv

29 вересня у кінотеатрах стартує показ документального фільму "Валентин Сильвестров" про видатного українського композитора.

Валентин Сильвестров — представник сучасної композиторської школи, найвідоміший сьогодні український композитор на Заході, лауреат Шевченківської премії й автор 9 симфоній і музики до фільмів Кіри Муратової й Франсуа Озона.

30 вересня Валентину Сильвестрову виповниться 85 років. Він все життя мешкав у Києві, але через повномасштабне вторгнення Росії в Україну вимушений був мігрувати, зараз композитор проживає у Берліні (Німеччина).

Фільм "Валентин Сильвестров" складається із трьох частин — "Вірус виразності", "Зона пам'яті", "Alleluia". Його тривалість — 2 години 40 хвилин.

Режисером фільму про "експериментатора, який дратував радянський режим" став Сергій Буковський. Він завітав до програми "Ранок Вдома" і розповів про документальну стрічку, а також про взаємодію під час зйомок з композитором.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

Сьогодні ми хочемо поговорити про вашу роботу "Валентин Сильвестров", яка буде в прокаті з 29 вересня. Але перед цим хотілось би запитати вас, де ви зустріли війну 24 лютого?

— Я живу під Києвом в селі Мархалівка. 24 лютого почули вибухи, бо біля нас багато різної інфраструктури. Ми підкинулись, наші собаки підкинулись. Було несподіване, ніхто не вірив, але це сталося. Ми були два дні вдома, потім що було покидали в машину, взяли собак і поїхали. Доїхали аж до Софії (Болгарія). Там були місяць, а потім поїхали до дітей у Сполучені Штати. А вже на початку липня повернулись додому.

— Фільм "Валентин Сильвестров" ви почали знімати у 2019 році. Чому саме зараз він тільки дійшов до глядача?

— Були певні проблеми. Ми весь час переносили офіційну прем'єру, вихід в прокат, зокрема із-за ковіду. Також була проблема з дистриб'юторами — ніхто не брався. І тільки торік Кирило Мерекудзе, який фокусується саме на такому кіно, ризикнув та взяв стрічку в прокат. Подивимось, як воно буде.

А чому ніхто не брався?

— У нас взагалі життя документального кіно на екрані, в прокаті — доволі складна річ. Для цього треба спеціальний кінотеатр, не дуже великий зал, бо це для вузької публіки.

Гадаю, що шанувальники музики Валентина Васильовича Сильвестрова прийдуть до кінотеатру і подивляться кіно. До речі, 30 вересня Сильвестрову буде 85 років. Тобто це так співпало символічно.

Сам Валентин Васильович зараз у Берліні. Він неймовірно енергійна людина. Він весь час гастролює — і в Німеччині, і в Італії. Гадаю, що 30 вересня він буде в Лондоні — в Оксфорді буде великий концерт.

Чому ви обрали саме цю постать, чому саме композитор?

— Ми давно задумали цикл фільмів про шістдесятників. Сильвестров є типовий представник цього покоління. І там було чимало людей. Ось зараз, наприклад, ми закінчуємо фільм про нашого письменника, літературознавця Івана Дзюбу, який, до речі, пішов з життя за два дні до початку широкомасштабного вторгнення.

Ми взялися за цю роботу, бо про них нічого не зроблено у кіно. Майже нічого.

І першим у нас був Валентин Васильович. Довго ми із ним встановлювали дружні стосунки, бо він людина закрита. Він живе у своєму закритому, але дуже гармонічному світі. І він не багато кого пускає до себе. Треба було мати багато терпіння, щоби він тобі почав довіряти й дозволив взагалі наводити на себе фокус.

До цього фільм про Сильвестрова робило чи естонське, чи фінське телебачення, і йому цей фільм категорично не сподобався. Він гадав, що щось таке буде знов. Але слава богові, коли ми показали йому фільм, він був дуже задоволений і навіть аплодував сам собі. Так що все добре, фільм йому прийшовся до душі — це найголовніше.

Хоча фільм не короткий — 2 години 40 хвилин. У ньому три частини. Спочатку ми робили антракти, але потім зрозуміли, що треба показувати його цільним шматком, цільним фільмом.

Над чим ви зараз працюєте?

— Ми зараз завершили чорновий монтаж фільму з робочою назвою "Іван і Марта", гадаю, вона буде такою і до кінця. Це про Івана Дзюбу і Марту, його дружину. Так сталося, що Марта буде головною героїнею фільму, бо Івана Михайловича вже нема.

Ми вже завершили чорновий монтаж і зупинились, бо знову вічне наше питання — грошей нема. Треба робити продакшн, зведення звуку, корекцію кольору, дизайн титрів... Тобто там роботи ще на місяць, а може й більше. Але будемо думати, що робити далі.

Але найголовніше, що є видатні українці, про яких треба говорити на весь світ.

— Так. До речі показ фільму "Валентин Сильвестров" ми робимо власними зусиллями, наших друзів і знайомих в Європі. Бо Сильвестров — унікальна фігура, його спадщина є спадщиною світу. І композитора такого рівня і такого класу залишилось, мабуть, три всього.

Перша прем'єра була минулого року в Естонії. Вони нас запросили. Вони самі, до речі, знайшли це кіно. Ми показували фільм в унікальному музичному центрі на березі Балтійського моря, майже в лісі.

Куди запрошувати глядачів 29 вересня? У котрій початок прем'єри?

— Стартує прокат 29 вересня. Я навіть не знаю, у котрій точно. Але вся наша група буде у кінотеатрі "Жовтень" 30 вересня. Це буде презентація з нашою творчою групою. Тож приходьте. А потім, здається, буде показ у Львові.

Читайте також: "В українському кіно такого точно не було": про фільм "Я працюю на цвинтарі" говоримо з Павлом Белянським та Іваном Тищенком

Прямий ефір