Права людини в Криму — наскільки погіршилася ситуація: "5 вопросов" із Ескендером Барієвим

Ситуація з порушенням прав людини в окупованому Криму продовжує погіршуватися. За перше півріччя 2021 року було зафіксовано 32 обшуки і понад 150 затримань.

Які ще порушення прав фіксуються в Криму — розповів глава Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Які правопорушення фіксуються в окупованому Криму?

— Насамперед, це порушення прав людини. Це обшуки, це затримання, це опитування або допити. Ми ще враховуємо опитування, тому що під виглядом бесід представники ФСБ дають повістку, намагаються спілкуватися з близькими політв’язнів або спілкуються з самими людьми, і таким чином, порушуючи часом власне російське законодавство, можуть проводити так звані опитування понад чотири години.

Це арешти, це порушення права на справедливий суд, порушення права на найвищий рівень фізичного та психічного здоров’я, це етапування, штрафи та низки інших порушень, про які, я думаю, ми в процесі дискусії нашої поговоримо.

У четвер, 22 липня, ми плануємо провести пресконференцію, на якій хочемо дати повну інформацію про те, як порушуються права людини за підсумками першого півріччя 2021 року. І зробимо порівняння з попереднім роком, щоб бачити динаміку, як це все насправді відбувається.

— Щодо динаміки, в 2021 році ситуація погіршилася, якщо порівнювати з попередніми роками?

— Коронавірусна інфекція вплинула на певні процеси, і в порівнянні з 2020 роком. Відповідно до наших досліджень, в 2021 році ситуація практично за всіма показниками, на жаль, збільшилася.

— Що саме збільшилося?

— Якщо взяти обшуки, то в 2021 році за перше півріччя було зафіксовано 32 обшуки, з них у будинках кримських татар — 13. Для порівняння, в першому півріччі 2020 року було зафіксовано 23 обшуки, з них дев’ять — у будинках кримських татар.

Якщо ми візьмемо категорію затримання, то загальна кількість затримань — 156, із них 126 — щодо кримських татар. Якщо ми порівняємо з 2020 роком, то було зафіксовано 48 затримань, тут ми бачимо явну велику різницю. Чому це сталось? Звичайно ж, за ці пів року, насамперед, ми зафіксували так звані затримання, тому що ми по-іншому класифікувати їх не можемо, коли в січні близько 120 осіб зупиняли перед Керченським мостом, забирали у них документи.

Причому зупиняли машини з кримськотатарськими прізвищами і з кримською серією номерів і, відповідно, забирали документи й протягом всієї ночі, до дев’яти годин, утримували на вулиці. Ми не можемо сказати, що це було класичне затримання, коли людей поміщають до відповідного приміщення. Але, відповідно до російського законодавства, людей не можуть утримувати довше трьох годин, тому ми відносимо це до затримань.

З’явилися подібні тенденції, що саме за етнічним принципом зупиняють людей, за етнічним принципом утримують. Такі ж затримання були зафіксовані в листопаді 2020 року. Значно зросла кількість подібних дій з боку окупантів.

— Окремо хотілося б поговорити про справу Владислава Єсипенка. Які подробиці вам відомі?

— Я думаю, що детальну інформацію ми дамо на нашій пресконференції 22 липня, і з нами разом братиме участь його дружина. Я думаю, ми дамо більш повну інформацію якраз до цього моменту. Ми зараз уточнюємо всі моменти для того, щоб дати вичерпну інформацію.

— Аналізи, які ви проводите, будуть передаватися в міжнародні інстанції?

— Так. Ми проводимо аналіз щомісяця. Далі ми формуємо квартальні звіти, відповідно, за три, шість, дев’ять місяців. Для того, щоб більш чітко можна було побачити цифри, тому що один місяць не завжди є показником.

З іншого боку, ми направляємо дані англійською мовою, квартальні звіти, в посольство. Крім того, зовсім нещодавно у нас була зустріч із комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович, і ми домовилися про те, що будемо туди направляти звіти.

Крім того, як я вже сказав, ми направляємо звіти в посольство. Зокрема, в звіті, який підготував Держдепартамент США, є посилання на Кримськотатарський Ресурсний Центр, і ми вважаємо, що це правильно, тому що, в усякому разі, ті дані, які даємо, ми перевіряємо, і на них можна ґрунтуватися.