Після COVID-19 Україна має стати аграрною наддержавою

Автор: Вадим Івченко

22 січня 2021 року

Пандемія COVID-19 докорінно змінила світ. З одного боку, скорочення зростаючих темпів поширення інфекції, збільшення можливостей програм інтенсивної терапії та вакцинації вимагають невідкладної уваги всіх країн. З іншого боку, керівники держави повинні також переглянути свою політику поставок, зокрема глобальні ланцюжки поставок, щоб забезпечити безперебійне отримання товарів і послуг першої необхідності.

Відсутність продовольчої безпеки в світі

Люди завжди потребували їжі та інших основних ресурсів, щоб вижити, навіть до поширення цієї пандемії. У квітні минулого року Організація Об'єднаних Націй прогнозувала, що кількість людей в світі, що зіткнулися з серйозною проблемою продовольчої безпеки, може подвоїтися до 265 млн через вплив COVID-19. Тепер перед нами стоїть титанічне завдання — врятувати від голоду якомога більше з них.

Найкраще в сільському господарстві

Якщо і є промінь світла в цій кризі, що розгортається, так це те, що сільське господарство виявилося більш стійким до впливу COVID-19, ніж обробна промисловість. Сільськогосподарський сектор ніколи не був змушений повністю зупинятися. Незважаючи на глобальну пандемію, людям як і раніше потрібно їсти, в результаті чого ринковий попит на сільськогосподарську продукцію практично не змінюється. Основним фактором, який привернув увагу через пандемію, було питання безпеки харчових продуктів.

Україна може допомогти

Україна має всі шанси зіграти центральну роль в майбутніх зусиллях щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки перед обличчям пандемії COVID-19. Країну часто називають житницею Центральної Європи. У зв'язку з різким загостренням ситуації з продовольчою безпекою в світі й одночасно в поєднанні з високими врожаями сільськогосподарських культур в Україні, вона незабаром може стати житницею для всього світу. Іншими словами, Україна — це золота жила в сільському господарстві. Українські фермери вже годують світ, поставляючи продукти харчування в 205 країн світу. В країні — близько 25% чорноземів світу, відомих своїм високим рівнем родючості. Незважаючи на те, що Україна поки не має такого ж рівня врожайності, як країни з сучасним сільськогосподарським виробництвом, Україна навіть зараз має потенціал прогодувати понад 600 млн людей. Для порівняння: Україні потрібна тільки 1/15 частина її поточного виробництва, щоб прогодувати населення країни, а решта залишається для експорту.

Україна займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії, друге — горіхів, третє — меду, ячменю та ріпаку, четверте — кукурудзи, п'яте — пшениці, сьоме — сої, восьме — курятини, десяте — курячих яєць і одинадцяте — борошна. Продукція сільського господарства — основа зовнішньої торгівлі України. Сільськогосподарські продукти та продукти харчування становлять близько 40% від загальної вартості експорту країни, що становить значну частку її доходів в іноземній валюті.

Глобальне партнерство відіграє важливу роль

Очевидно, що провідні компанії по всьому світу починають звертати на це увагу. Великі транснаціональні корпорації, такі як John Deere, Syngenta, NCH Capital, NCH Agroprosperis, Monsanto Company і Cargill почали активно просувати та розвивати виробництво в Україні.

У мене є особисте бачення і досвід того, як великі сільськогосподарські корпорації можуть підтримати країну у важкі часи. Наприклад, минулого року Cargill Financial Services International надала Україні державну позику в розмірі 250 млн євро.

Україна вже робить великі кроки в збільшенні свого торгового потенціалу. Обсяг торгівлі між Україною і ЄС за останні п'ять років значно збільшився. Аналогічним чином, між Україною та США ця цифра перевищує 5 млрд доларів на рік, при цьому птиця, соняшникова олія, борошно, алкоголь, фрукти й овочі — це лише деякі з експортованих товарів. Україна здатна поставляти набагато ширший асортимент, але її стримують торговельні бар'єри, які, як ми сподіваємося, незабаром будуть зменшені. Ключовим фактором для нас є серйозне ставлення до вирішення проблеми продовольчої безпеки в світі.

Потреба в прогресивних технологіях

Для поновлення сільськогосподарської інфраструктури країни та підвищення врожайності вже близько 15% компаній почали активно впроваджувати сільськогосподарські інновації, використовуючи рішення як зарубіжних, так і вітчизняних технологічних стартапів. Багато компаній також розробляють власні рішення, і за даними асоціації AgTech Ukraine, кількість сільськогосподарських стартапів в Україні зросла до понад 80.

Всі ці досягнення необхідні вчасно, щоб протистояти найбільшій загрозі, з якою наразі стикається людство, навіть більшою, ніж пандемія COVID-19 — зміна клімату. До 2050 року, всього за 30 коротких років, населення світу, за прогнозами, виросте настільки, що для нього буде потрібно на 70% більше продуктів харчування. Цей демографічний вибух посилюється екологічними змінами в сільському господарстві, оскільки кількість сільськогосподарських земель щорічно зменшується. Забруднення ґрунту важкими металами, радіоактивними відходами та пестицидами загрожує біорізноманіттю, знижує якість продуктів харчування і негативно впливає на здоров'я людини.

За даними ООН, світ вичерпав свій річний ліміт на споживання поновлюваних природних ресурсів в серпні 2020 року, а це означає, що поставка природних ресурсів на наступні 4-5 місяців проводилася за рахунок наступних років і, крім цього, за рахунок наступних поколінь. Однак за допомогою сільського господарства ми все-таки зможемо знайти ефективне рішення. У ситуаціях, коли немає можливості перейти на поновлювані джерела енергії, виробництво та споживання біопалива може служити рятівною тимчасовою точкою.

Для досягнення цього рішення, особливо з урахуванням того, що виробництво біоетанолу в країні активно сповільнюється (прогрес більш помітний з біогазом), Україні необхідно реформувати існуючу систему економічних стимулів і почати приділяти пріоритетну увагу розвитку біопалива. Якщо тільки близько 20% кукурудзи в країні можна буде використовувати для внутрішньої переробки, а не для експорту, Україна зможе активно покращувати екологічні умови.

Україна як житниця світу

Відомий український вчений XIX століття Сергій Подолинський вважав: "З багатьох видів людської діяльності найвищим пріоритетом є сільське господарство, найбільш продуктивна і корисна робота, яка в десятки разів збільшує продукт, створений природою". Я згоден з цими ідеями, які дуже актуальні для нашого часу: сільське господарство дійсно необхідне для забезпечення людства продуктами харчування, ліками, поновлюваними джерелами енергії, одягом та іншими такими необхідними ресурсами.

Україна довгий час була регіональною житницею, але зараз вона має скористатися своїм шансом і зробити великі кроки, щоб стати житницею для всього світу. Хоча країна вже зробила значний внесок у подолання світового голоду, запровадивши глобальні технології у виробництві та інтегрувавшись в міжнародні ланцюги поставок, Україна може стати надійним партнером в торгівлі сільськогосподарською продукцією для будь-якої країни, яка цього потребує.

Довідка. Еureporter — www.eureporter.co — це європейська мультимедійна новинна платформа, яка базується в Брюсселі, що надає онлайнновини та відеокоментарі про Євросоюз і події в світі всіма офіційними мовами ЄС.

За матеріалами ЕUREPORTER