Посівна-2021 — актуальні проблеми аграріїв: "Официальный разговор" із Тарасом Висоцьким

В Україні стартувала посівна кампанія. Площа посівів цього року становить 28,1 млн га, а урожай очікується на рівні 75,1 млн т.

Які є проблеми в аграрному секторі і чи вплинув на цю сферу карантин — розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Ірина Твердовська.

— В Україні стартувала посівна кампанія. Україна буде з хлібом?

— Україна однозначно буде з хлібом у цьому і наступному році. Цьому є кілька підтверджень. Ми бачимо, що було багато опадів узимку. Ми бачимо, що було багато опадів навіть у березні. Посіви пшениці восени збільшилися. Тому на сьогодні якихось значних ризиків того, що ми не зберемо достатній урожай, немає. До того ж, у середньому ми збираємо в три рази більше зерна, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Тому Україна однозначно буде з хлібом влітку, восени і весь наступний рік.

— Які є проблеми в аграрному секторі, пов’язані з посівною?

— Однозначно, як і в кожному бізнесі, є складнощі. Цього року головна складність буде в тому, що буде дуже короткий період для сівби. Цього року масова посівна кампанія починається на два тижні пізніше, тому період сівби скорочується. Потрібно буде зібрати всі сили і працювати майже 24/7.

Держава компенсує 25% вартості сільгосптехніки, яку купують фермери, щоб у них було її достатньо. Також держава допомагає компенсувати відсотки з кредитів.

Є інший напрям — це страхування від ризиків. Що зробила держава? Аграрний комітет затвердив розподіл бюджету та виділив гроші на підтримку агрострахування. Ми сподіваємося, що восени фермери зможуть отримати цю підтримку. Страхування допомагає нівелювати ризики через страхові виплати. У квітні плануємо вже виплачувати компенсацію за сільгосптехніку або відсотки з кредитів для наших аграріїв.

— Карантин вплинув на аграріїв?

— У цій сфері вплив мінімальний. Тому що є один тракторист у тракторі в полі — там немає концентрації людей. А в сфері тваринництва складніше. Там спостерігається велика концентрація людей, але якихось критичних проблем немає. На жаль, є випадки захворювання людей, але масових випадків, щоб були загублені або пошкоджені виробничі процеси, — немає.

Найбільш чутливим залишається виробництво ранніх овочів, салатів. Там більша концентрація людей. І є інший фактор — в карантин не працюють ресторани, а це головний споживач овочів і салатів. Ринок зменшується і можливості продати товар майже немає.

— Ви якось підтримуєте таких виробників?

— Так, ми розробляємо програму держпідтримки цього сектору. Але, будьмо відвертими, цього року вони окрему підтримку не зможуть отримати. Вони зможуть її отримати як фізичні особи-підприємці — це підтримка від держави розміром 8 тис. грн. А наступного — думаю, встигнемо зробити підтримку системною.

— Підтримку повинні надати і місцеві органи влади. Аграріїв це теж буде стосуватися?

— Ми спілкуємося з місцевими облрадами. Є інформація про програми підтримки, але більшість із них — у тваринництві. Для них передбачено доплати на тварин, яких люди тримають удома. Ці програми будуть діяти в різних регіонах. Люди отримають від 500 грн до кількох тисяч гривень за кожну тварину.

Окремих програм з овочівництва немає, але ми спілкуємося, щоб розширити програму підтримки.

— Яким чином розписка дозволить аграрію отримати фінансування за новим законом?

— Уже кілька років успішно працюють класичні аграрні розписки, завдяки яким фермер навесні може отримати фінансування під урожай, який він збере восени. Тобто майбутній урожай використовується як застава.

Які пропонують зміни? Зараз розписку можна отримати тільки на зернові — пшениця, кукурудза... До цього списку додадуть тваринництво, тому що, наприклад, якщо є корови, восени вони дадуть молоко. Це можна взяти на фінансування. Також пропонують додати до списку тих, хто може отримати розписку, садівників. Знову ж таки, якщо у вас є сад, то восени буде урожай.

Можливо, будуть форсмажори, але для цього є страхування. Ці два напрями дозволять фермерам отримувати фінансування навесні, коли в цьому є велика потреба, і повертати його після збору врожаю.

— Чи не стане це ризиком в умовах зміни клімату?

— Фактично за всіма програмами фінансування, які видають наперед, — форварди, аграрні розписки — є страхування. Воно перекриває ризики в разі форсмажорів.

— Що відбувається в разі форсмажорів?

— Якщо є страхування — виплата. У нас це не масово, але щороку кілька сотень мільйонів гривень виплачують. Ця практика працює, просто її масштаб дуже маленький без держпідтримки. А практика проста — ви платите страховій, робите страхування, а якщо трапляється форсмажор, вам виплачують суму, на яку ви застрахували.