Спроба повернути переговори ТКГ до Мінська — чого домагається Росія: "Взгляд с Банковой" з Олексієм Арестовичем

Чому Росія хоче повернути очні засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ), яка позиція України в цьому питанні, як проходить підготовка до зустрічі Володимира Зеленського і Джо Байдена, та які були озвучені головні меседжі інтерв’ю президента України телеканалу "Дом". Про це в програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо зі спікером української делегації в ТКГ Олексієм Арестовичем.

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Повноважний представник російської делегації в ТКГ Борис Гризлов знову запропонував повернутися до проведення засідань в очному форматі. Чого Москва домагається цими пропозиціями? Навіщо їм це, і яка позиція української сторони в цьому питанні?

— Мені здається, що вони переслідують одну і ту саму мету. Мета ця полягає в тому, щоб ми вийшли на прямі переговори з так званими "ЛНР" і "ДНР". Це їхня головна мета, на яку вони працюють вдень і вночі, з усіх сил зображуючи, що Росія — не сторона конфлікту, а тут це (бойові дії на Донбасі, — ред.) — внутрішньоукраїнський державний конфлікт.

Оскільки не вдалося відразу переконати в цьому нових представників ОБСЄ, які прийшли в ТКГ на роботу, то, мабуть, вирішили зробити так, щоб в кадрах замиготіли українські представники з представниками так званих "ЛНР", "ДНР" за одним столом, разом із представниками ОБСЄ. Піти через візуалізацію ряду, через легітимізацію цих товаришів шляхом створення відповідного візуального контенту. Це один із прийомів, він використовується, і якщо у світових ЗМІ, в українських, російських тощо з’явиться інформація, що наша делегація перебуває з цими представниками за одним столом, можна буде набагато легше продавати ідею про те, що ми вступили з ними в прямі переговори.

— Але зустріч української делегації з представниками незаконних збройних формувань (НЗФ) — це виключено, як я розумію.

— Виключено. Наша позиція дуже проста, пряма — Росія є стороною конфлікту, з нею ми ведемо переговори за посередництва ОБСЄ.

Що стосується проведення безпосередньо очних переговорів, то, звичайно, основний формат (Мінських домовленостей, — ред.) передбачає очні переговори. Відеоконференції виникли як відповідь на карантинні обмеження. Поки ми не бачимо приводів знімати карантинні обмеження, тим більше що люди, які приїжджають з Росії й з Індії в Україну, повинні проходити обов’язкову 14-добову ізоляцію.

Тепер увага: зустрічі Тристоронньої контактної групи проходять раз на два тижні. Це означає, що, зустрівшись з ними за одним столом, ми повинні будемо два тижні сидіти в ізоляції, потім знову два тижні в ізоляції. Зустрічатися з ними в умовах коронавірусу — це означає сісти на безперервну ізоляцію. Ми не можемо собі цього дозволити. Особливо не можуть таке дозволити собі такі люди, як віцепрем'єр-міністр України Олексій Резніков, та й всі інші учасники (української делегації, — ред.). Тому поки що для нас актуальні зустрічі в режимі відеоконференції.

Якщо ж мова піде про те, щоб очно зустрічатися, коли коронавірусні обмеження будуть зняті, — хоча, судячи із заяв медиків, найближчі пів року цього не буде — то питання, чи поїдемо ми до Мінська, з огляду на заяву Олександра Лукашенка про те, що Україна тепер представляє загрозу Білорусі. Чи може Мінськ утримувати статус посередника — це вже дуже велике питання, враховуючи, що ми не визнали Лукашенка законно обраним президентом Білорусі й відмовили йому в праві представляти білоруський народ. Тому мова, з вельми великою часткою ймовірності, піде про перенесення переговорів з Мінська. А це ще одна дуже довга процедура.

— Цього тижня незаконні збройні формування відкрили прицільний вогонь по житловому масиву, потрапили прямо в багатоповерхівку, постраждав мирний житель. Представник окремих районів Донецької області в ТКГ Тетяна Іванова сказала, що українська делегація в ТКГ готова зібратися на засідання, перервавши свої відпустки, через цей обстріл. Озвучувалася така пропозиція, і як російська сторона реагує на це?

— Росіяни відмовляються зустрічатися. Така сама пропозиція була після поранення семи наших військовослужбовців одноразово, яке сталося понад тиждень тому. Ми запропонували зібрати позачергове засідання підгрупи з безпеки, вони відмовилися. Це добре відома практика з їхнього боку.

— Цього тижня Кабмін схвалив законопроєкт про перехідний період на Донбасі та в Криму. Очікується, що парламент його розгляне вже восени. Чи обговорювався цей документ в рамках ТКГ?

— Ні, ми не обговорювали цей документ, тому що це відповідальність політичної підгрупи. А її робота фактично заблокована, і є неконструктивна позиція російської сторони.

Крім того, це ж частина українського законодавства. З якого дива ми повинні обговорювати його з представниками третьої сторони? Це ми вирішуємо для себе — що, куди і як.

Якщо буде велике бажання з їхнього боку і великий конструктив, ми обговоримо законопроєкт для того, щоб дати роз’яснення на відповідність, наприклад, положень цього законопроєкту положенням Мінських і Нормандських угод. Але поки що ми не бачимо такого бажання з їхнього боку.

— Цього тижня для підготовки візиту президента Володимира Зеленського до США Вашингтон відвідали міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Про що їм вдалося домовитися? Чи відома програма візиту Зеленського?

— Я думаю, що вичерпну відповідь дасть на це міністр закордонних справ, сам глава Офісу президента Єрмак і його політичний радник в Нормандському форматі. Тому що це їхня прерогатива — приїхавши, озвучити досягнення, попередні результати поїздки. Я знаю тільки одне — за їхньою оцінкою, все проходить досить оптимістично. Досить оптимістично, і очікування в якомусь сенсі навіть були перевищені.

Є конструктивне порозуміння з представниками американської адміністрації, Конгресу, причому з представниками обох палат. Готується низка домовленостей в оборонній сфері, в енергетичній.

— Що це можуть бути за домовленості?

— Немає ніякої конкретики, поки що її не може бути. Про такі речі говорять тільки тоді, коли вони відбулися. Я можу тільки сфери назвати.

— Прокоментуйте інтерв’ю президента телеканалу "Дом". У російських ЗМІ з’явилися різні, зокрема уїдливі, коментарі. Що ви в цьому інтерв’ю для себе почули?

— Я побачив те, що я і так знаю, спілкуючись з президентом — що це особисто для нього болюча тема. Він розуміє історичне значення того, що відбувається. Він проводить дуже вірні історичні паралелі, як з Німецькою Демократичною Республікою, коли розділена Німеччина після тривалого періоду окупації все одно повернулася до складу об’єднаної Німеччини.

Він прямо звертається до людей. Він позначає не політичну позицію, тому що багато хто встиг прочитати в цьому "валіза — вокзал — Росія". Він каже, що ми повинні зробити моральний вибір. Він виступав з точки зору морально-етичного вибору. Це, на мій погляд, найправильніше звернення в нинішній ситуації. Він зробив акцент на моральному виборі людини, одночасно позначивши кілька речей. Що, по-перше, "ми про вас пам’ятаємо, ви — наші, ми на жодну секунду про вас не забудемо, і обов’язково повернемо". 

Щодо тих, хто свідомо вітає окупацію, відділення окремих районів Донецької та Луганської області від України й приєднання їх до Росії. Він каже: "Вам потрібно зробити вибір. Якщо ви настільки любите Росію, то переїдьте туди ". Це правильний моральний вибір.

Звернення саме з моральної лінії — дуже важливе і своєчасне, тому що крізь товщу такої величезної пропаганди, яка працює на ту сторону і на нашу сторону, може прорватися тільки щире емоційне звернення. І ми його побачили.

І, звичайно, президент — це ньюсмейкер №1, його промова буде уважно вислухана і розібрана. Але 7 років пропаганди роблять свою справу. А ось емоційне звернення, емоційний прорив, звернення до совісті людей — це працює завжди. Він зробив, на мою думку, блискуче звернення в цьому сенсі.

— Зеленський також говорив про людей, які сумніваються. Він говорив, що люди часто сидять в шпагаті, коли вони точно не розуміють, хто вони ментально — українці чи представники іншої країни. Що ви можете сказати тим людям, які зараз в такому становищі, які не визначилися?

— Я можу їм сказати, що в Україні, вільній демократичній країні, цілком можна дозволити собі мати подвійну, потрійну, четверну, семерну самоідентифікацію. Найпростіший приклад — це я. Я — росіянин за вихованням, за культурою, я виріс на російській культурі, але при цьому я громадянин України, майор Збройних сил України та особа, яка представляє Україну, в тому числі на високих міжнародних майданчиках, тій же самій ТКГ. Це не заважає мені відчувати себе громадянином України, сприймати Україну як свою велику Батьківщину і захищати її, знати українську мову тощо. Але я всюди завжди підкреслюю і кажу, що я росіянин за культурою. Тому у мене подвійна самоідентифікація.

Я, наприклад, громадянин України, і відчуваю себе й українцем, і росіянином одночасно. Ніхто мене, як бачите, не переслідує, ніхто не намагається мене вбити, ніхто не намагається посадити мене в тюрму. Україна — це полікультурна країна. Тут живуть представники 58 національностей, за найскромнішими підрахунками. Все це будується на бажанні розділити образ життя, тому що головна ідея України — це свобода, бажання розділити цю свободу, бажання жити тут, ділити свою долю з цим народом, з цими людьми. А за культурою ви можете бути ким завгодно. Важлива наявність поваги до української мови, до української культури, а самоідентифікуватися можна як завгодно, і все буде в порядку. Ніхто не повісить вас за розмови російською мовою. Як бачите, ми з вами розмовляємо російською мовою.

Окремі інциденти — це не політика держави. Окремі інциденти та конфлікти на культурному ґрунті, які існують і які роздуває російська пропаганда, — це... Завжди є публіка, яка намагається заробити на крайніх точках політичного спектра. Це явище широко присутнє у світі. Україна аж ніяк не є країною прерогативи. Це плата за демократію. Багато точок зору представлені гостро, багато представлені так, що вони порушують закон. Треба звертатися в такому випадку в суди. Робити це надбанням громадськості, якщо вас переслідують, і отримувати повний правовий захист з боку української держави й підтримку з боку суспільства.