Чому розпався Радянський Союз

Ілюстративне фото: ukrinform.ua

Російські законодавці хочуть оголосити розпад Радянського Союзу, який стався 30 років тому, "найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття". Таку пропозицію представила до нижньої палати російського парламенту Ліберально-демократична партія Росії (ЛДПР). Ця ідея запозичена з висловлювання президента Володимира Путіна 2005 року про розпад Радянського Союзу, повідомляє  The Moscow Times.

"Через три десятиліття уявлення про те, що політика США чи тиск із боку Заходу допомогли зруйнувати "імперію зла", та інші широко розповсюджені пояснення розпаду Радянського Союзу тепер менш переконливі", — каже Владислав Зубок, професор міжнародної історії Лондонської школи економіки, автор книги "Крах: падіння Радянського Союзу".

Михайло Горбачов розглядав реформу радянської системи як ідеалістичний експеримент, пише The Wall Street Journal:

  • Він хотів скасувати те, що зробив Сталін, та поєднати радянський соціалізм із демократією. Це виявилося мрією без життєздатної стратегії.
  • Політична децентралізація Горбачова також мала неприємні наслідки. Він змусив Політбюро і керівників регіональних партій поступитися найвищою політичною владою складній системі народних рад, яка, як він сподівався, стане "школою демократії". Але натомість вони стали провідниками національного сепаратизму та популізму, зробивши країну некерованою.
  • Горбачов "демократизував" радянські фінанси, провівши реформи, дозволивши приватні банки та дозволивши неконтрольовано друкувати рублі. Підсумок: злетів рівень інфляції, товари зникли з прилавків магазинів, заощадження людей перетворилися на купи паперів, а радянська фінансова стабільність зруйнувалася.

"Крутий поворот був далеко не неминучим. Якби Кремль був обережнішим і прагматичнішим, він міг би просувати радикальну лібералізацію ринку без демонтажу авторитарної системи — так само як це зробив Китай", — додає Зубок.

"Є багато росіян, які вважають, що Сталін успішно індустріалізував відсталу Росію і виграв війну проти Гітлера. Путін, напевне, поділяє це переконання. Він також розглядає сучасні напади на сталінізм та злодіяння Сталіна, як-от нацистсько-радянський пакт та радянізацію Східної Європи, як використання історії проти інтересів безпеки Росії",, — сказав Зубок "Аспектам історії".

"Стосовно іншого я вважаю, що Путін розуміє: Росія не може і не повинна повертатися до сталінських методів управління", — стверджує він.

За словами Олександра Баунова, старшого наукового співробітника Московського центру Карнегі та головного редактора Carnegie.ru, ідеї Кремля відбивають переконаність Путіна в тому, що той, хто контролює історію, має перевагу у визначенні нинішніх та майбутніх політичних наративів.

"Їхня мотивація досить проста. Кремль побоюється, що занадто багато подій минулих репресій може змусити росіян поставити під сумнів сьогоднішню діяльність уряду, включно з тюремним ув'язненням опозиційних політиків, репресіями проти громадянського суспільства і новими суворими заходами. І найбільш безпосередній зв’язок між репресіями минулого і сьогоднішніми — це російські спецслужби — здебільшого нереставровані наступники радянського апарату безпеки", — пише Баунов для Foreign Policy.

"Цей випадок типовий для авторитарних спроб використати та спотворити минуле, щоб надати законності насильству", — зазначає член правління NED Енн Епплбаум, наукова співробітниця Інституту при Університеті Джона Хопкінса та авторка книги "Сутінки демократії: спокуслива принада авторитаризму".

За деякими винятками, західні "кремлологи" та інші експерти, як відомо, не змогли передбачити розпаду Радянського Союзу.

За словами Пола Дібба, професора стратегічних досліджень Австралійського національного університету та автора книги "Радянський Союз: неповна наддержава", існує серйозна небезпека, що Захід знову не помічає справжніх слабкостей свого головного ворога.

"Нас просять погодитися з думкою про те, що Китай всемогутній і що його економіка та збройні сили перевершують американські або скоро будуть такими", — пише він.

"Крах демократії в Росії повинен вважатися однією з найсерйозніших перешкод для третьої та четвертої хвилі демократизації. У структурному відношенні Росія була змушена проводити демократичні та ринкові реформи, одночасно керуючи розпадом радянської імперії. Однак участь окремих людей могла відіграти більш вирішальну роль", — вважає Майкл Макфол зі Стенфордського університету.

"Люди мають значення у створенні та руйнуванні демократій, але також мають значення соціально-економічні фактори та історична інституційна залежність. Якби в російській економіці тривало ще одне десятиліття депресій у 2000-х, автократія Путіна, ймовірно, не протрималася б. І навпаки, якби Єльцин обрав Нємцова, демократія, мабуть, зміцнилася б зі зростанням економіки", —  писав Макфол для Journal of Democracy.

Структурні фактори не повністю пояснюють крах системи, тому необхідно також зважати на центральну роль інтернаціоналізму — тобто людей, натхнених ідеями, які вони передають іншим. Таких, наприклад, як "хрещений батько гласності" Олександр Яковлєв, за словами Леона Арона.

Леон Арон писав для Journal of Democracy, що для Яковлєва і Горбачова демократизація була невідкладним імперативом, що набагато випереджає будь-які економічні цілі в початковому імпульсі Перебудови.

"Головне питання сьогодні — це не лише економіка, вона — тільки матеріальна сторона процесу. Суть справи — у політичній системі. Звідси "основні принципи Перебудови": демократія насамперед сприймається як свобода вибору під час виборів з багатьма кандидатами; гласність чи свобода слова та друку; судова незалежність. Закони, що гарантують основні права людини, — недоторканність особи, власності та спілкування; свобода подорожувати, збиратися та демонструвати; свобода релігії; можливість громадянина подати позов проти будь-якого офіційного органу до суду", — зазначав Арон.

"Для Яковлєва гласність була пробним каменем Перебудови. Радянське суспільство було в брехні — "повсюдній і всепоглинальній брехні". Без гласності Перебудова була б приречена", — стверджує Арон.

Джерело:  National Endowment for Democracy (NED)

Прямий ефір