План Маршалла та Німецьке економічне диво: на кого орієнтуватися Україні у відновленні після війни

Україна. Фото: t.me/V_Zelenskiy_official

За рік від початку повномасштабного вторгнення Росії економісти оцінюють збитки України майже у трильйон доларів. Проте для успішного відновлення недостатньо просто компенсувати все грошима. "Ранок Вдома" пропонує вам дізнатися про 5 прикладів повоєнної відбудови з історії XX століття.

1. План Маршалла

Друга світова залишила в руїнах половину Європи й без сторонньої допомоги швидке відновлення було би просто неможливим. Цю роль на себе взяли Сполучені Штати Америки з їхнім планом Маршалла. Він почав діяти від 3 квітня 1948 року та передбачав, що США протягом кількох років виділять 16 країнам Європи 17 мільярдів доларів — це нині майже 200 мільярдів. Основними одержувачами допомоги стали Велика Британія, Франція, Італія, Західна Німеччина та Нідерланди. На них припало дві третини від усіх коштів. Однак їх не просто перераховували до державних бюджетів. Гроші можна було витратити лише на цільові закупівлі промислового обладнання, сільськогосподарської продукції та інших груп товарів, що були вкрай необхідні для сталого відновлення. Як результат — вже на початку 1950-х економіки країн-учасниць плану Маршалла зросли на третину проти довоєнних показників. 

2. Німецьке економічне диво

Найуспішнішим було відновлення Західної Німеччини. Його навіть назвали Німецьким економічним дивом. Хоча, за планом Маршалла, німці отримали лише десяту частину від загальних інвестицій. Велика заслуга у прогресі — міністра економічного розвитку Людвіга Ерхарда. Лише за кілька місяців після запровадження плану Маршалла він скасував майже всі обмеження для бізнесу та водночас відпустив ціни на товари у вільне ринкове плавання. Підприємства навіть отримали від держави кошти на першу зарплату співробітникам, але далі мали заробляти самостійно. Загалом Ерхард спрямував основні зусилля саме на розвиток бізнесу і стимулювання житлового будівництва. Завдяки плану Маршалла він міг не перейматися долею промисловості та сільського господарства. У такий спосіб лише за десятиліття Західна Німеччина стала економічним локомотивом Європи, а рівень життя в ній став набагато кращим, ніж за диктатури Гітлера. 

3. Відновлення Італії

Досвід повоєнного відновлення Італії вийшов контраверсійним. Як і Західна Німеччина, вона отримала майже 10% коштів за планом Маршалла. Проте їх вирішили розподілити між великими компаніями-монополістами на кшталт автовиробника Fiat. На додаток, промислові гіганти користувалися різноманітними фінансовими пільгами від держави, а от середній та малий бізнес лишилися майже без підтримки. 

З одного боку, компанії-монополісти змогли швидко відновити виробництво та почали заробляти величезні кошти на експорті, що призвело до відкриття нових фабрик із багатьма робочими місцями. Але з іншого — зарплати простих робітників збільшувалися дуже повільно, адже без розвиненої мережі середнього та малого бізнесів монополії не боялися, що люди підуть працювати в інше місце. І хоча Італія повністю відновилася вже до 1953 року, а протягом наступного десятиліття обсяг її промислового виробництва зріс утричі, рівень життя суттєво відставав від сусідньої Західної Німеччини. Зрештою, монопольну економіку вразила корупційна хвороба, яку італійці не можуть викорінити й досі.

4. Японське економічне диво

На іншому краю світу, в Азії, найбільш постраждалою від Другої світової була Японія. Варто лише згадати, що це єдина країна в історії, яка пережила атомні бомбардування. Її відновленням фактично з нуля повністю керували американці. Їхня окупаційна адміністрація могла не зважати на невдоволеність населення і швидко провести ключові непопулярні реформи. Приміром, обкласти податками все працююче населення, яке за імперських часів узагалі нічого не сплачувало до бюджету. 

Водночас проявилися головні риси японського національного характеру — прагнення якнайпродуктивніше працювати та при цьому якнайбільше заощаджувати. Втім, здавалось, що маючи дуже обмежені природні ресурси, країна просто не здатна здійснити рішучий ривок уперед. Тоді новий японський уряд зробив ставку на високі технології, закупивши в усьому світі кілька десятків тисяч патентів. Виробництво новітніх авто та споживчої електроніки на експорт стало основою японського економічного дива. Уже 1979 року країна опинилася на другому місці після США за обсягом ВВП і промислового виробництва. Однак цей хрестоматійний досвід відновлення повторити складно, адже воно стало можливим саме завдяки специфічній японській культурі.

5. Відновлення Кореї

Поруч з Японією є країна, яка досі розділена давньою війною — Корея. Її південна частина після 1953 року опинилася під контролем тих самих США. Та оскільки неподалік пролягав фронт із войовничим комуністичним режимом на півночі, американці вклали величезні кошти у підтримку лояльного уряду в Сеулі. Він, до речі, геть не був демократичним, адже країною понад 10 років керував незмінний президент Лі Синман. За його врядування фінансові вливання з США здебільшого розкрадали, а замість виробництва та експорту власних товарів корейці просто перепродавали те, що отримували як допомогу. 

До позитивних змін призвів військовий переворот 1971 року під керівництвом генерала Пак Чон Хі. Він залізною рукою переспрямував наявні ресурси у розвиток промисловості та інфраструктури. Тож за 17 років його правління Південна Корея майже повністю злізла з "фінансової голки" Сполучених Штатів. Водночас у країні жорстоко придушували опозиційних активістів за невтручання американців, яких більше хвилювало протистояння за СРСР. Південна Корея трансформувалася в демократію лише наприкінці 1980-х, і відтоді перетворилася на одну з найсильніших економік регіону та всього світу.

Читайте також: Майстриня створює унікальні сценічні костюми для дітей, лагодить одяг військових та допомагає ЗСУ

Прямий ефір