Перший в Україні: як переселенець з Луганської області домігся виплати пенсії за 6 років

Переселенець з Луганської області Сергій Кендзеєрський через суд домігся виплати пенсії за інвалідністю за 6 років бойових дій на Донбасі.

До 2019 року чоловік жив на тимчасово окупованій території, коли вдалося виїхати — отримав відмову в пенсійних виплатах. Судова тяганина тривала понад пів року, але суд все-таки прийняв сторону пенсіонера. Правозахисники називають цю справу знаковою, адже Феміда, спираючись на міжнародне право, взяла до уваги документи, видані пенсіонеру на окупованій території.

Як боротися за свої права — розбиралися журналісти програми "Право на право" телеканалу "Дом".

Переїзд і початок боротьби

Уродженець Донбасу Сергій Кендзеєрський віднедавна живе в приватному будинку недалеко від Дніпра. Туляться однією великою родиною — до дітей, які переїхали відразу після початку бойових дій на Донбасі, вони з дружиною переселилися у 2019 році.

Заважати родичам не хотіли, каже Сергій, але й залишатися на непідконтрольній території вже не було сил. Жити з інвалідністю та без ліків стало нестерпно.

"Діагноз, який поставили мені в лікарні в Луганську щодо моїх нирок, був дуже і дуже невтішний. Ми зрозуміли, що лікуватися там неможливо. Мало того, що фахівців не залишилося, до цього додалося те, що просто не було чим лікуватися", — розповідає переселенець.

Вижити на малій батьківщині Сергію вдалося абсолютно неймовірним чином — адже він був активістом проукраїнського козацького руху, проводив патріотичні фестивалі та відроджував українські традиції. Хоча з початком бойових дій на Донбасі все змінилося, але змінювати споконвічно козацьку зачіску принципово не став.

"Фотографія в паспорті, уявіть собі, 45 років, вона вклеєна, вишиванка та оселедець... Будь-яке звернення загрожувало тим, що мене відразу ідентифікували, розумієте? Є така народна чутка про те, що якщо богу потрібна людина, то він її якось підтримує. Напевно, в моєму випадку це теж спрацювало, я залишився живий", — говорить Сергій.

Проживаючи на непідконтрольній території, пенсіонер протягом п'яти років не отримував встановлених в Україні виплат за інвалідністю, а їздити за пенсією на підконтрольну територію можливості не мав. А крім мізерної допомоги від так званої "влади ЛНР" ледь зводили з дружиною кінці з кінцями за рахунок підсобного господарства та допомоги друзів. Коли ж переселилися на підконтрольну територію, він відразу ж звернувся до Пенсійного фонду. Розраховував отримати кошти й за пропущений період.

"Незважаючи на те, що кожен рік, і навіть в 2014-2015 роках, коли на території, де я проживав, велися активні бойові дії, я лежав у лікарні, я проходив там МСЕК. За кожен рік я маю підтвердження — довідки МСЕКа. Я надав це все до Пенсійного фонду, але відповідь була такою — печатки "ЛНР" недійсні на території України", — каже переселенець.

І формально в Пенсійному фонді мали рацію, підтверджує заступниця начальника ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Наталія Корнійчук.

"Чітко прописано, що будь-які органи, посадові особи на тимчасово окупованій території та їхня діяльність вважаються незаконними. І будь-який акт, рішення, документ, який видається такими органами, вважається недійсним і не створює жодних правових наслідків", — говорить вона.

Аргумент пенсіонера, що він фізично не міг виїхати з непідконтрольної території для проходження медкомісії, у фонді не прийняли. А оскільки до фонду він звернувся не вчасно, запропонували оформити пенсію з нуля.

"Це стаття 35 закону про обов'язкове державне пенсійне страхування, яка передбачає, що, якщо минуло понад 5 років після припинення виплати пенсії за інвалідністю, пенсія призначається на загальних підставах", — уточнює Наталія Корнійчук.

Сергій Кендзеєрський каже — для цього треба було надати всі документи, тобто довідки про стаж і про заробітну плату.

"Мої всі вмовляння з приводу того, що ви ж зрозумійте, я не з курортів приїхав... А може бути, там вже і немає цих архівів, тому що ось саме щодо Антрациту я чітко знаю — була пожежа в будівлі Антрацитівського архіву. Там у "козачків" свого часу база була, щось не поділили між собою, була пожежа", — згадує пенсіонер.

"Намібійський виняток"

Можливо, багато хто відступив би, але Сергій не здався. Звернувшись до правозахисників, він разом з ними почав відстоювати своє право на виплати в суді.

"У позовній заяві ми вказували, що він не міг виїхати на підконтрольну Україні територію, це не залежало від його волі. Це відбувалося через стан його здоров'я. І просили застосувати так званий "намібійський виняток", коли документи так званих непідконтрольних "органів влади" повинні визнаватися на території України з метою недопущення порушення прав людини", — розповідає адвокатка ГО "Правозахисна група "СІЧ" Марина Кіптіла.

"Намібійський виняток" активно використовують у своїй практиці європейські судові інстанції. Вперше вони були сформульовані Міжнародним судом ООН і були пов'язані з присутністю на території Намібії сил з Південної Африки у 1970-х роках минулого століття. Головний принцип — документи, видані окупаційною "владою", повинні братися до уваги судами, якщо інше призводить до серйозних порушень прав людини.

Прецедентне право зіграло свою роль і в Дніпровському окружному адміністративному суді. Пів року судових розглядів закінчилися для Сергія Кендзеєрського перемогою. Пенсію за 6 років вдалося відстояти.

"Суд визнав, що причина пропуску 5-річного терміну звернення до Пенсійного фонду — поважна. Досить аргументовано посилався і на практику Європейського суду з прав людини, і на аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного суду. Це законне рішення", —наголошує Марина Кіптіла.

Домогтися належних виплат, втім, вдалося не відразу. Сергію разом із адвокатом довелося додатково складати клопотання про примусові заходи судового контролю за ухваленим вже рішенням. Тільки після цього Пенсійний фонд розрахувався з пенсіонером.

Новий позов — за моральну шкоду

Однак і це не кінець. Сергій має намір подавати ще один позов.

"Виплачені на сьогоднішній день гроші, які нарахував і виплатив Пенсійний фонд, знецінені. Тобто, не враховані ані інфляція, ані подорожчання. І ще одним кроком, який, я впевнений, доведу до логічного завершення, буде заява про компенсацію моральної шкоди", — говорить Сергій Кендзеєрський.

До такого повороту подій у Пенсійному фонді готові. Якими б не були рішення наступних судів, там обіцяють їх виконати.

"Кожен громадянин має право звернення до суду з тих питань, які його хвилюють, якщо вважає, що порушені права. І залежно від того, яке рішення ухвалює суд, вивчивши документальні докази, якщо буде відповідне рішення суду, то будемо розбиратися і вирішувати питання", — наголошує заступниця начальника ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Наталія Корнійчук,

Тим часом подібна справа, у якій Сергій Кендзеєрський вийшов переможцем, — перша в Україні. Правозахисники впевнені, цей прецедент може допомогти багатьом людям у вирішенні подібних проблем.

"Якщо вони регулярно проходили МСЕК на непідконтрольній Україні території та зможуть виїхати на територію України і зареєструватися як внутрішньо переміщені особи та пройти МСЕК на території України, то вони можуть подати позов також до Пенсійного фонду. І я вважаю, що на підставі цього рішення будуть задоволені такі позови", — переконана Марина Кіптіла.

Переселенець Сергій Кендзеєрський каже: на непідконтрольній Україні території є громадяни, які мають проукраїнську позицію, і готові переїхати на підконтрольну територію. Але зупиняє питання — де і на що жити?

"Є у мене і знайомих багато там, і які мають проукраїнську позицію, але всіх зупиняє ось ця ситуація — де жити? Близький товариш є у мене, шахтний пенсіонер. Він каже, ось я приїду — і що далі? Так, хороша пенсія, але здоров'я теж немає, розумієте?", — каже пенсіонер.

Сергій Миронович дуже сумує за своєю малою батьківщиною. Але усвідомлює, що на відміну від підконтрольної території України, шанси домогтися хоч якоїсь справедливості на окупованій частині Донбасу — нульові.

А в тузі за рідною землею зігріває степового козака шабля, дивом провезена через лінію зіткнення.

"А ось вона — реліквія. Сестричка моя, яка пройшла зі мною шлях із Донбасу сюди. Це те, що кожному чоловікові українському притаманно", — говорить Сергій.