Чому діти міняються ролями з дорослими: про психологічний вік українців розповіла Наталя Підлісна

Які зміни може принести війна у психологічний вік особистості? Чим небезпечне передчасне дорослішання дітей та чому дорослі, в стресових умовах, впадають у дитинство і що з цим робити? Відповіді у "Ранку Вдома" озвучила психологиня Наталя Підлісна.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Чому у людей може виникати поведінка, яка не є притаманною для їхнього віку?

— Стрес і страх, які виробляє наша лімбічна система, впливають на стан людини. Діти — дорослішають, дорослі — впадають у дитинство. Існує психологічний термін "парентифікація" — від слова "батьки". Діти, які бачать безпорадність батька та матері у стресових умовах, перебирають на себе ролі батьків. Вони надто швидко дорослішають через нездатність дорослих приймати рішення або захищати дітей.

Є другий психологічний термін — "регресування". Він стосується дорослих. Це захисний механізм психіки, свого роду відкат назад до старих способів захисту. Людей, які багато ображаються, теж можна назвати регресивними, оскільки в них яскраво виражена поведінка, яка притаманна дітям. Під час війни багато дорослих регресує.

— Чи кожна дитина може так патологічно подорослішати? І чи кожен дорослий може впасти в дитинство?

— Теоретично — так, кожна людина. Патологічно дорослішають діти, які часто бачили повну розгубленість батьків, і від них залежало виживання. Якщо на дитину покладали відповідальність за емоційний стан інших членів родини, не підтримували її, то така дитина дуже швидко парентифікується під час війни. Якщо дитина не пережила поступового дорослішання, то страх і стрес у дорослому віці сприяє регресу. Тобто людина поводить себе як дитина.

— Чи існує межа між "нормальним" дорослішанням і "ненормальним"?

— Звісно, що існує. Під час нормального, поступового дорослішання, дитина не повинна за все відповідати. Зараз дітям, які швидко дорослішають і хочуть долучитися до перемоги, допомогти військовим та волонтерам, просто треба дякувати. Говорити з ними про все, зокрема, про те, що дорослі дуже вдячні їм за допомогу, але при цьому треба пояснити, що батьки подбають про безпеку. Тобто дитина повинна відчувати захист. Треба повторювати, що разом ми впораємося.

Натомість дорослому, у якого почався регрес, треба пояснити, що падіння в дитинство — це нормальна частина розвитку. Людини не може розвиватися лінійно. Дорослий має право на невеликий регрес, але з цим треба працювати. Це можна проговорити й позбутися дитячої поведінки.

Читайте також:

• Як впоратися з втомою під час війни: поради Наталі Підлісної
• Як обманути свій мозок, аби залишатися в тонусі: поради психолога
• Психологиня Наталя Підлісна підказала, як організувати свято занепокоєним дітям
• Психічні розлади через війну: українці можуть розраховувати на безплатне лікування