Пандемія та економічна криза: про виклики для ЄС говоримо з Андреасом Умландом

Одразу два Дні Європи: 15 травня — в Україні, і 9 травня — всесвітній. Саме 9 травня 71 рік тому Франція запропонувала Західній Німеччині об'єднати металургійну, залізорудну і вугледобувну промисловість. Ці кроки стали першими на шляху до створення Євросоюзу. Через роки об'єднання країн Старого Світу протистоїть новим викликам, серед них — криза через пандемію COVID-19, її називають найсильнішою з часів Великої депресії на початку XX століття.

Але Європа підготувала масштабний план відновлення. Чи зможе він не допустити поглиблення економічних і соціальних проблем в ЄС? Ситуацію аналізували журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і старший експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд.

"Наступне покоління ЄС"

750 млрд євро. Ще минулого року Єврокомісія представила план відновлення, названий "Наступне покоління ЄС" (Next Generation EU), і призначений для зміцнення економіки Європи та допомоги країнам-членам ЄС знову стати на ноги після пандемії. Він повинен зробити їх економіки більш стійкими в майбутньому. Це гранти і позики, які фінансуються бюджетом ЄС, і видаватимуться урядам.

Гроші розподілять за трьома напрямками:

• підтримка держав-членів в інвестуванні та проведенні реформ;
• перезапуск економіки ЄС шляхом стимулювання приватних інвестицій;
• реагування на уразливості та додаткові витрати, що виникли під час пандемії, наприклад, зрослі витрати на охорону здоров'я.

Тоді очільниця Єврокомісії назвала цей план "інвестицією в майбутнє".

"Цей план відновлення перетворює важкий виклик, з яким нам довелося зіткнутися, на можливість. Він не лише підтримає відновлення, але й стане нашою інвестицією в майбутнє: європейський Зелений курс і діджіталізація прискорять зростання економіки, збільшать кількість робочих місць, а також посилять стійкість як нашого суспільства, так і навколишнього середовища. Це момент істини для Європи. Наша готовність діяти повинна відповідати викликам, з якими ми стикаємося. План "Наступне покоління ЄС" — це і є наша амбітна відповідь", — сказала Урсула фон дер Ляйен.

Щоб план запрацював, його повинні затвердити всі 27 членів Союзу. Однак протягом минулого року лише 20 країн ратифікували його — 20-ю буквально нещодавно стала Польща, яка поряд з Угорщиною виступала проти цієї ініціативи. Решта членів ЄС починають скаржитися на повільний темп, наводячи приклади США та Китаю, які зуміли організуватися та затвердити власні плани відновлення.

"Цей план відновлення стане перевіркою Європейського Союзу на зрілість. Зрілість — це про незалежність. Європейський Союз повинен перестати покладатися на силу і можливості інших. Євросоюз повинен покладатися на власні сили. Це і є основним положенням плану відновлення. Країни-члени повинні якомога швидше внести власні плани з відновлення та визначитися з необхідними ресурсами. Комісія також повинна якомога швидше розглянути ці плани, щоб Європейська рада могла затвердити їх не пізніше липня. Це дозволить нам направити кошти вже до кінця літа", — заявив міністр фінансів Франції Бруно ле Мер.

Захист від безробіття

Поряд з поки ще не затвердженим планом "Наступне покоління ЄС", який вже називають новим "Планом Маршалла", в Європі вже рік працює ініціатива SURE (Support to Mitigate Unemployment Risks in an Emergency), або ж "Підтримка зниження ризиків безробіття в надзвичайній ситуації".

В рамках цієї програми органи ЄС надають надзвичайні позики на суму до 100 млрд євро 18 країнам для підтримки урядових схем збереження заробітної плати працівників. І, згідно з останнім звітом, протягом минулого року ініціатива допомогла зберегти до 30 млн робочих місць.

"Ініціатива SURE підтвердила свою значимість, зберігши на плаву працюючих людей і бізнеси під час кризи. Розроблена як один з інструментів протидії короткостроковим наслідкам кризи, ініціатива вже успішно підтримала десятки мільйонів людей і підприємств по всьому ЄС, захищаючи від безробіття і зберігаючи джерела заробітку. По мірі нашого руху до відновлення ми продовжимо вживати заходів з підтримки працевлаштування, а також робітників і ринків праці", — заявив віце-президент Європейської комісії, єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Європейський комісар з питань економіки Паоло Джентілоні вважає, що програма відіграє ключову роль у захисті робітників і бізнесу від наслідків економічної кризи.

"Ця програма зіграла ключову роль у захисті робітників і самозайнятих від найгірших наслідків економічного потрясіння, викликаного пандемією. Згідно зі звітом, майже 30 млн осіб і близько 2,5 млн фірм у 18 країнах ЄС виграли від цієї кардинально нової європейської ініціативи. Члени ЄС зберегли, за попередніми оцінками, 5,8 млрд євро, позичаючи гроші в ЄС, а не на зовнішніх ринках. Поки ми очікуємо повноцінного початку роботи Програми з відновлення й стійкості, ця ініціатива стала надихаючим прикладом того, що наші громадяни можуть отримати завдяки солідарності європейських народів", — говорить Паоло Джентілоні.

Крім усього іншого, на думку аналітиків, програми допомоги та розвитку позитивно вплинуть і на виробництво. Європейські компанії шукають нових партнерів у країнах ЄС, що посилить внутрішні ринки, а також забезпечить нові робочі місця. Видання Forbes зокрема пише про зміцнення внутрішніх поставок, оскільки глобальні міжнародні мережі істотно постраждали через пандемію.

"Прагнення до більш локалізованих ланцюжків поставок посилюється в різних регіонах світу. Це природна відповідь на серію збоїв, які підкреслили вразливість глобальних ланцюжків постачань — від протекціонізму до пандемії. Але руху до локалізованих ланцюжків поставок також сприяють і цифрові промислові інновації. Вони дозволяють приходити до більш ефективних і гнучких рішень, а також кардинально змінюють економічні розрахунки, що визначають рішення про те, де базувати виробництво: низькі витрати на робочу силу не мають такого великого значення, як раніше. Тепер переважає доступ до здібностей, якісної інфраструктури, близькості до компаній-партнерів і клієнтів", — йдеться в повідомленні.

Тим часом в Європейському Союзі вже з нетерпінням чекають закінчення пандемії. Зі зростанням кількості вакцинованих у деяких країнах блоку вже починають поступово пом'якшувати обмеження. Відкриваються кафе, ресторани й торгові центри. А в День Європи, який відзначався 9 травня, музиканти виконали "Оду радості" Людвіга ван Бетховена — гімн Євросоюзу. Примітно, що концерт був організований онлайн, що стало світовим рекордом — захід було визнано найбільшим віртуальним концертом, в якому брали участь 1,3 тис. музикантів з 43 країн.

Прогнози для світу

Які виклики зараз стоять перед Європою, як забезпечити мир на тлі ескалації на Близькому Сході, і якою буде ситуація в Україні і світі після пандемії COVID-19 — ситуацію в програмі "На самом деле: мир" коментує старший експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Говорячи про виклики для Європи, не можна промовчати про події на Близькому Сході — обстріли в Ізраїлі в ніч з 11 на 12 травня. Як ви оцінюєте ситуацію, і яким чином сьогодні можна забезпечити й гарантувати мир?

— Це важке запитання, яке хвилює людей як в Україні, так і в Німеччині. На жаль, такого роду терористичні акти стали вже майже щоденним явищем. І дуже важко з цим боротися, тому що немає простих відповідей.

У 2015 році, наприклад, у Німеччині стояло питання зокрема про приплив біженців — чи впускати біженців з Сирії, з Балкан до Німеччини. Обговорювався варіант закриття кордону.

Але закривати кордони не так просто. Їх можна закривати лише якщо прикордонники стрілятимуть по людях, які хочуть перетнути кордон.

Тому такої швидкої відповіді, на жаль, немає.

— Ваш особистий прогноз — після пандемії, після виборів у Німеччині, з урахуванням ситуації в Україні, напруги в Чорноморському регіоні, обстановки на Близькому Сході — якою буде Європа, наприклад, через рік?

— Не думаю, що будуть якісь кардинальні зміни. Я скоріше очікую, що буде якась нормалізація і повернення до старих тем. І зараз вже намічається то, що так звані "зелені" теми стануть більш значущими. Зараз, наприклад, у Німеччині ми спостерігаємо зростання популярності Зеленої партії, яка, згідно з деякими останніми опитуваннями, навіть була на першому місці.

Такого роду тенденції будуть не лише в Німеччині, але й в інших країнах. Буде трохи змінюватися характер міжнародної політики, можливо, і в зв'язку з пандемією — бо стало зрозуміло, що вирішувати якісь глобальні проблеми національними інструментами неможливо.

— Якою ви бачите співпрацю в рамках Україна — Європа — США?

— На жаль, я не очікую якихось якісно нових кроків, наприклад, вступу України до ЄС або до НАТО, що було б дуже бажано, з моєї точки зору. Але поки — все це ще далеко. Думаю, що перспектива членства і в НАТО, і в Європейському Союзі є. НАТО це вже оформили в 2008 році офіційною декларацією.

У принципі, угода про Асоціацію, яка підписана з Європейським Союзом, теж веде до вступу, хоча це не розписано в тексті угоди. Тому я думаю, що поки буде лише еволюція, а не якесь новий, принциповий розвиток протягом, скажімо, наступних місяців.

— А яка еволюція можлива, виходячи з історичних моментів, що вже склалися з Євросоюзом? Що далі?

— Для України написано те, що треба робити — втілювати угоду про Асоціацію з ЄС.

Є дуже тонке питання — чому всі ці західні країни так просять Україну про більш ефективну боротьбу з корупцією.

Це пов'язано не лише з тим, що корупція сама по собі погана, але й з тим, що імідж України на Заході не дуже хороший через корупцію, в основному, через олігархат. І західні політики, в принципі, хочуть допомагати Україні, але вони повинні це виправдовувати перед своїми виборцями.

І доки імідж України такий двоїстий — важко просувати якісь програми підтримки для України, фінансові програми або програми вступу до якихось організацій. Тому що, на жаль, існує думка, що Україна — глибоко корумпована, олігархічна країна. І тому вона поки не готова до тіснішої співпраці з НАТО та Європейським Союзом.

— За даними The New York Times, смертність від коронавірусу в Росії вища, ніж у США та 14 європейських країнах. І поки Кремль говорить про нібито високі темпи вакцинації в РФ, Європа проводить масштабні кампанії імунізації. Як ви оцінюєте ситуацію в Європі стосовно боротьби з пандемією?

— З усієї Європи, на жаль, ефективна вакцинація відбувається поки лише в Європейському Союзі. Думаю, що до кінця літа ситуація з пандемією послабиться.

Але це стосується не всієї Європи. Тієї ж України це не стосується — тут вакцинація хоча й проводиться, але це відбувається повільніше.